Справа № 953/531/21
н/п 6/953/733/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" серпня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді Єфіменко Н.В.,
за участі секретаря Лущан В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа,
встановив:
16 липня 2026 року до суду надійшла заява ТОВ «Капіталресурс», стягувач - АТ КБ «ПриватБанк», боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський ВДВС у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну сторони у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа.
В обґрунтування заявленої вимоги заявник посилався на ухвалення 22.04.2021 Київським районним судом м. Харкова заочного рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 96.06.2018 у розмірі 40 785,93 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн. та набуття права вимоги за вказаним договором. Виконавчий лист з вини ВДВС втрачений.
До судового засідання заявник, стягувач, боржник, заінтересована особа, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з`явились. Заявник просив розгляд справи здійснювати за своєї відсутності. Інші особи причину неявки не повідомили.
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали заяви, суд доходить наступного:
22.04.2021 заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова стягнута з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 06.06.2018 у розмірі 40 785,93 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн.
24.05.2021 вищевказане рішення набрало законної сили.
25.11.21 позивач отримав два виконавчі листи.
27.03.2023 головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Ботманом П.Д. виконавчий лист №953/531/21, виданий 25.11.2021 Київським районним суд м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 39483,48 грн. на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» повернутий стягувачу.
Заявник набув право вимоги за кредитним договором №б/н від 06.06.2018, що підтверджено: договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025; платіжною інструкцією №1 від 22.08.2025; актом приймання приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань №11 від 18.09.2025 за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025; витягом з Додатку до запиту №749958/10-03 від 12.03.2026; витягом з реєстру боргових зобов`язань №11 до Договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025.
З відповіді АТ КБ ПБ №20.1.0.0.0/7-260312/78902 від 18.03.2026 вбачається, що оригінали виконавчих документів та постанови про їх повернення, що надійшли до Банку до 05.10.2025 включно знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке 05.10.2025 знищене під час ракетного обстрілу з боку РФ. За даним фактом правоохоронними органами відкрите кримінальне провадження №2202514[телефон приховано]. До відповіді долучений акт ГУ ДСНС у Львівській області про пожежу від 06.10.2025.
Згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін, виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч.1 ст.512, ст.514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч.1 ст.512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (гл.73 ЦК України).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом ст.512 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з цих норм права, зокрема, п.1, п.2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №2-230/11 (провадження № 61-46230св18), у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №6-1355/10 (провадження №61-12076св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.
Підпунктом 17.4 п.1 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Аналізуючи пп.17.4 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа, у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не виконане рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Крім цього, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Відповідно до ч.1, ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №182/4087/13-ц (провадження № 61-10163св23) зазначено «згідно з ч.1 ст.12 Закону «Про виконавче провадження» №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяці. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони, про що зазначено у ч.5 ст.12 Закону № 1404-VIII».
Водночас 26.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 №2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII доповнено п.10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, визначені Законом №1404-VIII строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Воєнний стан запроваджений в Україні 24.02.2024 наразі не припинений та не скасований.
Таким чином, строк на пред`явлення виконавчого листа не пропущений.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 09.11.2023 у справі №440/5997/18.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З відповіді АТ КБ ПБ №20.1.0.0.0/7-260312/78902 від 18.03.2026 вбачається, що оригінали виконавчих документів та постанови про їх повернення, що надійшли до Банку до 05.10.2025 включно знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке 05.10.2025 знищене під час ракетного обстрілу з боку РФ.
Слід зазначити, що Закон України «Про виконавче провадження, як і ЦПК України не передбачає форми конкретного доказу про втрату виконавчого документа, а отже за сукупності факту відсутності виконавчих документів у стягувача і в органах виконавчої служби, то таке свідчить про втрату виконавчих документів, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №2-6471/06.
Таким чином, беручи до уваги відповідь АТ КБ ПБ №20.1.0.0.0/7-260312/78902 від 18.03.2026, акт ГУ ДСНС у Львівській області про пожежу від 06.10.2025, суд вважає доведеним факт втрати виконавчого документу не з вини стягувача.
Враховуючи, що ТОВ «Капіталресурс» право вимоги за кредитним договором №б/н від 06.06.2018 набуло, заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2021 не виконане, строк пред`явлення виконавчого документу не сплив, факту втрати виконавчого листа підтверджений, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі, у відповідності до вимог ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Керуючись ст. 55, 442, 260, 261 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», боржник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Київський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа, - задовольнити.
Стягувача у виконавчому листі №953/531/21 від 25.11.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 96.06.2018 у розмірі 40 785,93 грн., на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», - замінити.
Дублікат виконавчого листа №953/531/21 від 25.11.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №б/н від 96.06.2018 у розмірі 40 785,93 грн., - видати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
За перебування судді з 25.08.2026 по 07.09.2026 у нарадчій кімнаті у кримінальній справі №953/22781/21 за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України текст ухвали складений 07.09.2026.
Суддя Н.В. Єфіменко