Справа № 953/3517/26
н/п 2-о/953/70/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2026 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Дяченко О.М., розглянувши питання про виправлення описки з власної ініціативи в рішенні Київського районного суду м. Харкова від 24.08.2026 у цивільній справі № 953/3517/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересовані особи: Харківська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 24.08.2026 заяву задоволено частково.
Судом встановлено, що при виготовленні рішення суду від 24.08.2026 у цивільній справі № 953/3517/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, по тексту рішення та у другому абзаці резолютивної частини рішення дата видачі свідоцтва про право власності на житло є неправильною «13.01.1195», замість правильної «13.01.1995».
Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 269 ЦПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
З аналізу вищевказаних положень процесуального закону вбачається, що призначення судового засідання для вирішення питання про виправлення описки є ініціативою суду.
За таких обставин, суддя вважає можливим вирішити питання про виправлення описки поза межами судового засідання та без повідомлення учасників справи, оскільки допущена описка не впливає на суть ухваленого судового рішення та для її виправлення не встановлено необхідності заслуховування доводів учасників справи.
Як на тому наголошено у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 300/765/15-ц судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судам, зокрема, роз`яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне виправити вищевказану описку.
Керуючись ст. 260, 261, 269 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Виправити описку по тексту рішення та у другому абзаці резолютивної частини рішення Київського районного суду м. Харкова від 24.08.2026 у цивільній справі № 953/3517/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Харківська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, правильно зазначивши дату видачі свідоцтва про право власності на житло - 13.01.1995 року.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.М. Дяченко