Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
07 вересня 2026 року Справа № 520/26227/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бабаєв А.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.09.2014 по 13.04.2018, оформлену листом від 25.02.2026 № 2000-0502-8/33846;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.09.2014 по 13.04.2018.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 позовну заяву залишено без руху, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку та документ про сплату судового збору на суму 1064,96 грн.
Представником позивача подано до суду документ про сплату судового збору на суму 1064,96 грн.
Також, представником позивача подано заяву, в якій просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити такий строк.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позивач фактично не перебувала у стані триваючої пасивної поведінки та не зволікала із захистом своїх порушених прав. Вказано, що у 2021 - 2022 роках спір стосовно виплати заборгованості за період з 14.04.2018 по 31.08.2018 вирішувався у судовому порядку у межах справи № 520/27463/21, рішення у якій набрало законної сили. Зазначено, що лише після завершення зазначеного судового процесу та отримання правової визначеності виникла можливість та необхідність з`ясування підстав і розміру невиплаченої пенсії за попередній період - з вересня 2014 року по 13.04.2018. Зазначено, що з метою з`ясування причин припинення нарахування та витребування розрахунку заборгованості представником позивача протягом 2025 року було направлено серію послідовних адвокатських запитів до ГУ ПФУ в Харківській та Донецькій областях (запити від 08.01.2025, 24.02.2025, 27.02.2025, 02.10.2025, 20.10.2025). Вказано, що у відповідях на ці запити органи Пенсійного фонду не надавали розрахунку належних сум та посилалися на відсутність матеріалів електронної пенсійної справи або звернень позивача. Зазначено, що реалізуючи право на досудове врегулювання, 02.02.2026 позивач подала заяву про здійснення нарахування та виплати пенсії за період з вересня 2014 року по квітень 2018 року, і лише листом від 25.02.2026 № 2000-0502-8/33846 відповідач вперше відмовив у здійсненні таких виплат.
Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 року по справі № 160/28752/23 прийшов до висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 01.07.2025 року по справі № 420/23756/24 та від 03.12.2025 по справі № 560/14880/24.
Верховний Суд в постанові від 12.03.2026 року по справі № 480/7034/24 прийшов до висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Верховний Судом в постанові від 01.07.2025 року по справі № 420/23756/24 зазначив, що отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Отже, направлення адвокатських запитів до ГУ ПФУ в Харківській та Донецькій областях від 08.01.2025, 24.02.2025, 27.02.2025, 02.10.2025, 20.10.2025) та отримання листа від 25.02.2026 № 2000-0502-8/33846 свідчить про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
З огляду на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, то вищевказані обставини не можуть бути поважними причинами пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо виплати пенсії за період з 01.09.2014 по 13.04.2018.
Також, позивач посилалась на те, що після завершення судового процесу у справі № 520/27463/21 та отримання правової визначеності виникла можливість та необхідність з`ясування підстав і розміру невиплаченої пенсії за попередній період - з вересня 2014 року по 13.04.2018.
Проте, вказана обставина також не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом, оскільки з дати ухвалення рішення суду від 25.10.2022 у справі № 520/27463/21 минуло більше трьох років.
Також, суддя зауважує, що загалом позивачем пропущено строк на звернення до суду більше ніж на 11 років.
Верховний Суд у постанові від 25.08.2026 по справі № 380/12552/25 зазначив, що реалізація позивачкою права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивачка, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду нереалізація цього права зумовлена її власною пасивною поведінкою. Вказав, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
При цьому, суд вказує, що Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 у постанові від 30.01.2019 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати. Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, якщо остання позиція відмінна від попередньої.
Отже, в даному випадку застосуванню підлягає позиція Верховного Суду у постанові від 25.08.2026 по справі № 380/12552/25.
З огляду на викладене, вищевказані посилання позивача є необґрунтованими.
Таким чином, позивачем не підтверджено наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Отже, заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч.8 ст. 169 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суддя, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Бабаєв А.І.