Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
07 вересня 2026 р. справа № 520/27580/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 06.12.2023 №8590993-2417-2023-UA6312009[телефон приховано], яким на ОСОБА_1 покладено податкове зобов`язання у виді орендної плати з фізичних осіб на суму 41 672,29 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.05.2024 №698245-2417-2023-UA6312009[телефон приховано], яким на ОСОБА_1 покладено податкове зобов`язання у виді орендної плати з фізичних осіб на суму 43 797,57 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України (далі ПК України) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (пункт 56.19 статті 56 ПК України).
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 у справі №380/2355/20.
Судом установлено, що в межах даної справи позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення від 06.12.2023 №8590993-2417-2023-UA6312009[телефон приховано] та від 27.05.2024 №698245-2417-2023-UA6312009[телефон приховано].
Відомостей щодо використання позивачем процедури адміністративного оскарження матеріали справи не містять.
Отже, позивачу в даному випадку встановлено шестимісячний строк звернення до суду.
При цьому, позивач звернувся до суду з даним позовом 02.09.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені засобами поштового зв`язку на його адресу, однак не були вручені у зв`язку з відсутністю адресата, а фактично були отримані ним лише 30.07.2026 разом із листом Головного управління ДПС у Харківській області від 30.07.2026 №41933/6/20-40-24-17-23 з додатками. У зв`язку з цим позивач вважає, що саме з 30.07.2026 слід обчислювати строк звернення до адміністративного суду.
Водночас, суд не приймає зазначені доводи позивача до уваги, оскільки на підтвердження обставин, на які він посилається, не надано належних та допустимих доказів.
Зокрема, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що саме 30.07.2026 він уперше дізнався про прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а також доказів на підтвердження відсутності у нього можливості дізнатися про їх прийняття раніше.
Саме по собі посилання позивача на отримання 30.07.2026 листа Головного управління ДПС у Харківській області від 30.07.2026 №41933/6/20-40-24-17-23 з додатками не свідчить про те, що саме з цієї дати розпочався перебіг строку звернення до суду.
При цьому, позивачем не надано доказів, які б спростовували факт направлення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у 2023 та 2024 роках, а також не наведено обставин, які б свідчили про те, що до 30.07.2026 він об`єктивно не мав можливості дізнатися про їх прийняття.
Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов`язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому визначальним є не лише момент фактичного отримання копії відповідного рішення, а встановлення моменту, коли особа дізналася або за об`єктивних обставин повинна була дізнатися про порушення свого права.
Таким чином, наведені позивачем у позовній заяві доводи щодо фактичного отримання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень 30.07.2026 не спростовують висновку суду про пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивачем не зазначено та відповідних доказів не надано.
Отже, позивачем пропущено встановлений частиною другою статті 122 КАС України строк звернення до адміністративного суду, а наведені ним у позовній заяві обставини не свідчать про наявність підстав для обчислення такого строку саме з 30.07.2026.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, позивачем не дотримано вимог частини шостої статті 161 КАС України, оскільки до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення зазначеного недоліку шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
Окрім того, згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом установлено, що предметом позову в цій справі є позовна вимога майнового характеру (оскарження податкових повідомлень-рішень на загальну суму 85 469,86 грн), тому сума судового збору становить 1 064,96 грн.
У матеріалах справи докази сплати судового збору відсутні.
Для усунення вказаних вище недоліків позову позивачу необхідно надати до суду:
- заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду із зазначенням таких причин із необхідними доказами їх поважності;
- документ, що підтверджує сплату судового збору в повному обсязі, сплативши 1 064,96 грн судового збору на платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - [рахунок приховано], Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ позивача), Харківський окружний адміністративний суд.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На підставі викладеного керуючись ст.ст.160, 161, 169, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання копії ухвали.
Повідомити позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків адміністративної позовної заяви у строк - десять днів з моменту отримання копії ухвали та роз`яснити, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ