РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року справа № 580/1282/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС, Міністерства внутрішніх справ України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
11.02.2026 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
- зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС, повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, шо затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення І групи інвалідності, 15.11.2024 року, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та здійснити її виплату.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що у період з 04 по 18 травня 1986 (під час служби в органах внутрішніх справ) приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, внаслідок чого має захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, І групи інвалідності та ступінь втрати працездатності 90%.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду № 580/2327/25 від 30.04.2025 року Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС (відповідно до наказу МВС України від 26.04.2024 № 271 визначено Головний сервісний центр МВС з 01.05.2024 уповноваженою особою МВС з оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги) підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565-XІІ від 20 грудня 1990 року, який складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 у відповідності з п.3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №850 та нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 731296,00 грн. Однак, листами Міністерства внутрішніх справ України № 54812-2025 від 312.12.2025 та Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС № 31/31/18-13739-2025 від 17.12.2025 було повідомлено, що
Міністерством внутрішніх справ України підготовлено висновок від 20.11.2025 про призначення одноразової грошової допомоги та матеріали (копію висновку додаю до матеріалів справи), повернуто на підставі пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №850 та оскільки при проведенні мені медико-соціальної експертизи, представники ДУ «Територіального медичного об`єднання МВС України по Черкаській області» до складу комісії не залучались.
Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, оскільки він має право на отримання одноразової грошової допомоги у 250-кратному розмірі, у зв`язку з встановленням інвалідності І групи, відповідно до Закону України «Про міліцію» та Порядку №850.
Ухвалою суду від 16.02.2026 відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
Відповідач - Регіонального сервісного центра ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що оскільки після первинного огляду МСЕК (2005 рік) до повторного огляду МСЕК (2024 рік) прийшло більше 2 років, правові підстави для призначення Позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850 відсутні.
Відповідач - Міністерства внутрішніх справ України надав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що установлення заявнику медико-соціальною експертною комісією першої групи інвалідності та 90% втрати професійної працездатності (2024 році) відбулося в період понад два роки від дати встановлення третьої групи та 30-35% втрати професійної працездатності (2005 році), що суперечить умовам пункту 4 Порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
У справі №580/2327/25 (ЄДРСР 126994934), зокрема зазначається:
В періоди з 04 до 18 травня 1986 року (під час служби в органах внутрішніх справ), виконував службові обов`язки по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 виданого 24.12.2024 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 12.12.2019, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, першої категорії.
У відповідності із довідкою до акту огляду МСЕК серія 12ААГ № 438911 від 05.12.2024 позивачу з 15.11.2024 встановлено першу групу інвалідності безстроково (вперше), причина інвалідності - захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Згідно довідки серії 12ААА № 067383 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, від 05.12.2024 ступінь втрати професійної працездатності становить 90%.
07.02.2025 позивач звернувся до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, відповідно ст. 23 Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
Листом від 21.02.2025 року №31/31/Н-733-765-2025 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС, повідомив, що оскільки встановлення першої групи інвалідності відбулося в період понад два роки від дати встановлення 30 % втрати професійної працездатності, що суперечить пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №850, тому підстави для направлення заяви та наданих документів до МВС України щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відсутні.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду № 580/2327/25 від 30.04.2025 року Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС (відповідно до наказу МВС України від 26.04.2024 № 271 визначено Головний сервісний центр МВС з 01.05.2024 уповноваженою особою МВС з оформлення документів для призначення і виплати одноразової грошової допомоги) підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію» № 565-X11 від
20 грудня 1990 року, який складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 у відповідності з п.3.2. Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №850 та нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 731296,00 грн.
Листами Міністерства внутрішніх справ України № 54812-2025 від 31.12.2025 та Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС № 31/31/18-13739-2025 від 17.12.2025 було повідомлено, що Міністерством внутрішніх справ України висновок від 20.11.2025 про призначення одноразової грошової допомоги та матеріали (копію висновку додаю до матеріалів справи), повернуто на підставі пункту 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ №850 та оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи, представники ДУ «Територіального медичного об`єднання МВС України по Черкаській області» до складу комісії не залучались.
Вважаючи вказані відмоив протиправними позивач звернувся до суду
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про міліцію» держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Згідно з пунктом 5 розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02 липня 2015 року визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію». Закон № 580-VIII набрав чинності згідно пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону 07 листопада 2015 року.
Так, відповідно до абзаців 2, 3 пункту 15 Прикінцевих положень Закону України «Про Національну поліцію України» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Такий порядок визначався частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію», якою було встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності ІІІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначених положень постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок №850.
При цьому суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року набрала чинності 31 жовтня 2015 року.
Отже, на момент встановлення позивачу 15.11.2024 на підставі акту огляду МСЕК І групи інвалідності та 90% втрати працездатності, а також на момент звернення позивача із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, Порядок №850 був чинний.
У зв`язку з чим до спірних відносин належить застосувати саме норми Порядку №850.
Згідно пункту 4 Порядку № 850 від 21.10.2015 року, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Законом України «Про міліцію» не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Також, вказана норма Порядку № 850 від 21.10.2015 не позбавляє права на отримання одноразової грошової допомоги, а тільки встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності.
Так, ВС в постанові від 13.04.2022 у справі №240/12378/19 щодо подібних правовідносин, проаналізувавши норми Порядку №975, для усунення розбіжностей у тлумаченні пункту 4 статті 163 Закону №2011-XII, дійшов висновку:
«…36. Приписами пункту 8 Порядку № 975 врегульовано, що якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми. У разі повторного встановлення (зміни) групи інвалідності, причин її виникнення або ступеня втрати працездатності понад дворічний строк після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.
37. Аналіз наведених норм права дає змогу стверджувати, що наведений дворічний строк застосовується до правовідносин пов`язаних з отриманням одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, з урахуванням раніше виплаченої суми, за умови якщо у зазначений строк особа з інвалідністю (з втратою працездатності), скориставшись своїм правом на отримання допомоги, набула право на отримання відповідної допомоги у більшому розмірі. Тобто обов`язковою умовою для застосування зазначеної норми (чинної на час виникнення спірних правовідносин і вирішення справи у судах першої та апеляційної інстанцій) є отримання особою грошової допомоги і повторне звернення за отриманням доплати.
38. Поряд з цим, у цій справі спір між сторонами виник не щодо доплати грошової допомоги, а щодо отримання одноразової грошової допомоги вперше.
39. Судами попередніх інстанцій встановлено, та не заперечується відповідачем, що позивач при первинному встановленні ІІІ групи інвалідності не звертався із заявою про отримання одноразової грошової допомоги, та не отримував ніяких коштів. Доводів щодо відсутності у позивача права на отримання грошової допомоги взагалі (не через порушення встановлених строків) ані спірне рішення відповідача, ані заперечення, подані відповідачем під час розгляду цієї справи у суді, не містять.
40. Враховуючи наведене, Суд погоджується з висновками суду першої інстанції що позивачем право на отримання одноразової грошової допомоги не використано, тому, ОСОБА_1 має право на отримання вказаної допомоги за результатами огляду МСЕК.
41. Застосування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19, є помилковим, оскільки правовідносини у зазначеній справі виникли за інших фактичних обставин.».
Отже, ВС відступив від висновків, які викладені раніше ВС, зокрема в постанові від 15.07.2020 у справі № 240/10153/19, на яку посилався відповідач у спірному рішенні.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому для вирішення спору суд застосував вказану позицію Верховного Суду у справі №№240/12378/19.
Оскільки вперше ІІІ групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивачу встановлено з 06.10.2005, а 15.11.2024 позивачу встановлено І групу інвалідності без зміни її причин, та відсутні належні, достовірні та достатні докази отримання ним одноразової грошової допомоги раніше, підстави відмови у призначені одноразової грошової допомоги, викладені у спірному рішенні відповідача, щодо порушення строків, встановлених п.4 Порядку №580, є не обґрунтованими. Позивач має право на отримання спірної допомоги.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень є визнання її протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Згідно з абз. 2 ч.4 ст.245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного судового захисту порушеного права позивача є визнання протиправної відмови Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС, повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, шо затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року; зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення І групи інвалідності, 15.11.2024 року, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року та здійснити її виплату.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У заявлених спірних правовідносинах відповідач не довів, що діяв з дотримання вимог щодо порядку, строку, способу та меж, визначених законом. Тому позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 132-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
Зобов`язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ РСЦ) Головного сервісного центру МВС, повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок та документи щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, шо затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення І групи інвалідності, 15.11.2024 року, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VIIПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 07.09.2026.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО