РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року справа № 580/3411/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, де просить:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в сумі 1 мільйон гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153;
- зобов`язати військову частина НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в сумі 1 мільйон гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.
Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.04.2025 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач відповідає всім вимогам для отримання одноразової грошової винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн., оскільки був призваний на військову службу у віці 20 років, брав безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком більше шести місяців отримав поранення під час захисту Батьківщини, займав відповідну солдатську посаду та не притягувався до кримінальної відповідальності, не притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення та не притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач, зокрема просить залучити співвідповідачем військову частину НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), де позивач проходить військову службу та перебуває на грошовому забезпеченні та витребувати належним чином оформлені копії документів: витяг з наказу про зарахування солдата ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення; інформації щодо виплати військової частиною НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди, передбаченої Постановою №153; інформації щодо проходження солдатом ОСОБА_1 військової служби у військовій частині НОМЕР_2 (довідка форми 5); інформації про звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби (у разі звільнення).
Ухвалою суду pалучити до участі у справу №580/3411/26 в якості другого відповідача - військову частину НОМЕР_2 .
Від представника відповідача - військової частини НОМЕР_1 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що військовою частиною НОМЕР_2 не приймалися заходи щодо збирання належних документів відносно можливого права позивача на відповідну виплату передбачену Постановою КМУ № 153. В свою чергу, станом на 11.02.2025 позивач перебував на військовій службі у відповідача1, яким і повинні були бути проведені всі необхідні заходіи з метою з`ясування наявності у позивача права на відповідні виплати та у разі наявності такого права провести йому відповідні виплати.
Крім того у відзиві зазначає, що з боку військової частини НОМЕР_2 відсутня протиправна бездіяльність щодо збору відповідних документів відносно позивача та не проведення йому відповідних виплат відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 26.03.2023 по 15.09.2025.
26.03.2023 уклав під час дії воєнного стану контракт про проходження військової служби та був зарахований на військову службу по військової частини НОМЕР_4 - 26.03.2023, станом на цю дату йому було 20 років.
На протязі проходження військової служби, позивач, у складі військової частини НОМЕР_1 безпосередньо приймав участь у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації 381 день, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2026 №1776/1/4704 додаток 1 до до Окремого доручення Міністра оборони від 26.09.2025 № 5601/уд, поряд тим, при виконанні вищевказаних завдань позивач був 2 рази поранений, що підтверджується довідками військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2023 №21159 та від 13.12.2023 №29220.
У позовній заяві представни позивача зазначає, що за час проходження військової службу у військовій частині НОМЕР_1 позивач не притягувався до кримінальної відповідальності, не притягувалися два або більше разів до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення та не притягувався до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
24.02.2026 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_1 у якому просив: 1. Надати інформацію яке рішення прийнято командуванням військової частини НОМЕР_1 , щодо вирішення питання викладеного у рапорті ОСОБА_1 . 2. надати довідку про участь у бойових діях в районах їх ведення та відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин ОСОБА_1 відповідно до Окремого доручення Міністра оборони від 26.09.2025 № 5601/уд; 3. нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року.
У відповідь на адвокатський запит відповідач надіслав довідку про участь у бойових діях в районах їх ведення та відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин ОСОБА_1 відповідно до Окремого доручення Міністра оборони від 26.09.2025 № 5601/уд та довідку в якій зазначено, що позивач одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень не отримував.
У позовній заяві представник позивача стверджує, що відповідач ухилився від відповіді на вимогу надати інформацію яке рішення прийнято командуванням військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання викладеного у рапорті ОСОБА_1 та про нарахувння та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень передбачену постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року.
Вважаючи таку позицію відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232-ХІІ), норми якого суд застосовує в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби, зокрема, строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також інші види.
Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 14 ст. 2 Закону №2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів, як це передбачено ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII)).
За правилами ч. 2 ст. 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 4 ст. 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
11.02.2025 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», пунктом 2 якої затверджений Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану та форму контракту про проходження громадянами України віком від 18 до 25 років військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії України та Державній прикордонній службі України на посадах осіб рядового складу (далі Постанова №153).
Пунктом 3 Постанови №153, чинної станом на час проходження позивачем військової служби, установлено, що учасникам експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу.
Відповідно до пункту 4 Постанови №153 особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.
Отже, із аналізу норм Постанови № 153, тобто станом на час проходження позивачем військової служби, слідує, що особам рядового, сержантського і старшинського складу, які у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу, зокрема, до Національної гвардії, проходять військову службу під час воєнного стану та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн.
У свою чергу, військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності Постановою №153, у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни винагорода виплачується в повному обсязі.
Таким чином, одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн виплачується військовослужбовцям рядового, сержантського та старшинського складу, які були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років, проходять службу, брали безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців.
У разі поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, винагорода виплачується в повному обсязі у разі, якщо військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях строком менше шести місяців.
Варто зауважити, що така винагорода виплачується військовослужбовцям за умови, якщо вони не були притягнуті до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення.
Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 26.03.2023 по 15.09.2025. Протягом проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_1 , позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації 381 день, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2026 №1776/1/4704 додаток 1 до до Окремого доручення Міністра оборони від 26.09.2025 № 5601/уд.
Довідками про обставити травми (поранення, контузії, каліцтва) від 17.09.2023 №21159, від 13.12.2023 №29220 підтверджено наявність у позивача поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.
Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою №153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу у період 26.03.2023 по 15.09.2025, саме у складі військової частини НОМЕР_1 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно більше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення.
Відтак, відмову відповідача - військової частини НОМЕР_1 у виплаті позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн суд вважає протиправною, оскільки станом на 11.02.2025 позивач перебував на військовій службі у відповідача- військової частини НОМЕР_1 , яким і повинні були бути проведені всі необхідні заходів з метою з`ясування наявності у позивача права на відповідні виплати та у разі наявності такого права провести йому відповідні виплати.
Статтею 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях. Збройні Сили України виконують важливі завдання щодо захисту Держави, її суверенітету та територіальної цілісності під час воєнного стану.
Тому, питання соціального захисту військовослужбовців, на переконання суду, на сьогодні є особливо важливими та потребують ефективного судового захисту.
За правилами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 9, 72-77,139, 242-243, 245-246, 258, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди в сумі 1 мільйон гривень за тривалість проходження служби в бойових умовах відповідно до абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.
Зобов`язати військову частина НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в сумі 1 мільйон гривень на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VIIПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 07.09.2026.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО