ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
07 вересня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/9584/26
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Виноградова Д.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо перешкоджанню у звільненні військовослужбовця ОСОБА_1 , з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі п.3 ч 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років за наслідками розгляду отриманого рапорту від 11.08.2026;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 в особі її командира звільнити військовослужбовця ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі п.3 ч 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку із перебуванням на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років за наслідками розгляду отриманого рапорту від 11.08.2026.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу 5-денний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
02.09.2026 (згідно вхідного штампу суду) за допомогою системи «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якому з поміж іншого містилося клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову згідно з пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», суддя виходить з такого.
Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI.
Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI.
Суд зазначає, що норма пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав має відсильний характер і не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Суд зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 11.09.2024 (справа № 567/79/23) сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України, з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону №3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
З огляду на викладене, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 20.01.2025 по справі № 990/205/24.
Також, Велика Палата Верховного Суду повертаючи об`єднаній палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 752/3051/25, в ухвалі від 07.05.2026 дійшла висновку, що до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» зміни не вносилися, суспільний контекст також не змінився, тому підстав для відступлення чи уточнення викладеного в ній висновку немає.
Отже, враховуючи усталену судову практику Верховного Суду, з урахування приписів статі 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах позивач не звільнений від сплати судового збору, як учасник бойових дій.
Також, суд зазначає, що позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, судом встановлено, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 27.08.2026 позивачем не виконані, оскільки не подано до суду документа про сплату судового збору та не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви відповідно до пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, оскільки позивач у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.08.2026 про залишення позовної заяви без руху, тому вказану позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу.
При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки позовна заява з додатками у паперовому вигляді до суду не подавалась, а сформована у системі «Електронний суд», суд обмежується лише процесуальним рішенням про її повернення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 07.09.2026.
Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА