КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
справа №369/13008/24 Головуючий у суді І інстанції: Пінкевич Н.С.
провадження №22-ц/824/14059/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
03 вересня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Музичко С.Г., Ратнікової В.М., розглянув матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території,
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 16 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр Капітал» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг (послуги з управління, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період - з 01.09.2023 року по 15.04.2024 року) - у розмірі 18227,82 грн, заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг (послуги з управління, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території за період - з 16.04.2024 року по 30.06.2025 року) - у розмірі 27083,37 грн, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3000 грн та судовий збір в розмірі 2442 грн 40 коп. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2026 року ОСОБА_1 поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 грудня 2025 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, 26 червня 2026 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд».
Матеріали вказаної цивільної справи надійшли до Київського апеляційного суду 16 липня 2026 року.
Додатково повідомляємо, що суддя Сушко Л.П. з 06 липня 2026 року по 14 серпня 2026 року перебувала у щорічній відпустці. Разом з тим, суддя Ратнікова В.М. з 21 липня 2026 року по 01 вересня 2026 року також перебувала у щорічній відпустці.
Разом з тим, перевіривши апеляційну скаргу та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з такого.
Статтею 353 ЦПК України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскарженні в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Виходячи із змісту даної статті та переліку ухвал, ухвала суду про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення в даному переліку відсутня, а тому оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 61-19138сво18 дійшов висновку, що право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи процесуальними правами у спосіб подання апеляційної скарги на ухвалу, що не може бути оскаржена окремо від такого рішення.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 623/3792/15ц.
Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
За таких обставин, оскільки ухвала суду першої інстанції про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, то апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає поверненню особі, яка її подала.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу відповідача, що відповідно до положень частини 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. 357 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 травня 2026 року вважати неподаною та повернути особі, що її подала.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко В.М. Ратнікова