УХВАЛА
07 вересня 2026 р. Справа № 520/23724/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 по справі № 520/23724/26
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.08.2026 повернуто позивачу позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору відповідно до п.1 та п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Розглянувши клопотання скаржника, дослідивши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон №3674-VI.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Стаття 2 Закону № 3674-VI визначає, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За змістом частини першої статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, крім іншого, за подання до суду позовної заяви; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Розміри ставок судового передбачені статтею 4 Закону № 3674-VI та передбачають, що за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.5 п.3 ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI).
Скаржник в апеляційній скарзі як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на пункти 1 та 13 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI.
Згідно з пунктом 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Водночас, у цій справі позивач заявив такі позовні вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, передбаченого статтею 117 Кодексу законів про працю України, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, грошових винагород одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, обчислений згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, за період, що підлягає оплаті відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI (про звільнення від сплати судового збору в усіх судових інстанціях позивачів у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі), не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду наголосила, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і статей 1, 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19.
Такого ж висновку щодо застосування положень пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у подібних правовідносинах дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 20.01.2025 у справі № 380/18389/23, від 03.02.2025 у справі № 380/3437/24, від 02.05.2025 у справі № 520/16010/24, від 22.01.2026 у справі № 380/23553/24.
Отже, з огляду на сформований Верховним Судом висновок з питання застосування приписів пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, позивач за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні повинен сплатити судовий збір.
Також необґрунтованими є посилання позивача на пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.
Так, відповідно до вищезазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Колегія суддів зауважує, що у постанові від 20 липня 2023 у справі №160/20070/21 Верховний Суд вказав, що пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, у сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів, тому для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI у разі вирішення питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), суд має зважити на предмет та підстави позову; перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Аналогічна правова позиція щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19) та від 12 лютого 2020 у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19), а також у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 у справі № 240/8644/20, від 16 лютого 2022 у справі № 560/4971/21, від 26 травня 2022 у справі № 640/14577/20, від 08 березня 2023 у справі № 701/589/22 тощо.
Верховний Суд у справі № 160/20070/21 за подібних правовідносин щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, констатував, що позовні вимоги стосуються стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто не стосуються питань його соціального захисту саме як учасника бойових дій, про які йдеться у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, скаржник повинен сплачувати судовий збір під час розгляду цієї справи.
Верховний Суд підтримав наведений підхід також у постанові від 24.04.2025 у справі № 520/23062/24 за подібних правовідносин.
Враховуючи, що предметом спору у цій справі є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, колегія суддів дійшла висновку, що у спірному випадку позивач не є особою, яка звільнена від сплати судового збору на підставі пунктів 1 та 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, а тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення сплати судового збору слід відмовити.
Керуючись ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 520/23724/26 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Семененко М.О.
Судді Подобайло З.Г. Чалий І.С.