УХВАЛА
07 вересня 2026 р. Справа № 638/4019/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Семененко М.О.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 01.07.2026 року у справі № 638/4019/26
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції , Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 01.07.2026 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
На зазначене рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2026 року апеляційна скарга залишена без руху, та надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 798,72 грн з наданням безпосередньо до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо) та надання клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку, підтверджених належними та допустимими доказами, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2026 про залишення апеляційної скарги без руху отримано апелянтом 18.08.2026 о 18:15 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі "Електронний суд".
Відповідно до частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з частинами 1 та 6 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи положення частини 6 статті 251 КАС України, копія ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2026 про залишення апеляційної скарги без руху вважається врученою апелянту 19.08.2026 (перший робочий день, наступний за днем її відправлення), отже, останнім днем строку усунення недоліків апеляційної скарги є 31.08.2026 (з урахуванням вихідних днів).
24.08.2026 на виконання вимог ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2026 про залишення апеляційної скарги без руху до суду від представника апелянта, адвоката Бурми Юрія Миколайовича, надійшла копія квитанції про сплату судового збору в сумі 798,72 грн та заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій апелянт зазначає, що 04.07.2026 о 23.10 год. через підсистему «Електронний суд» надійшло рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 01.07.2026 по справі № 638/4019/26. Посилаючись на частину 2 статті 295 КАС України, а також на те, що конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, так і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі і забезпечували ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 конвенції про захист прав людини і основних свобод, апелянт просить визнати вищевказані підстави поважними та поновити пропущений строк звернення до суду.
Перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору у цій справі є оскарження позивачем постанови відповідача у справі про адміністративне правопорушення.
Приписами ст. 286 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею (справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Колегія суддів зазначає, що ст. 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
Водночас, ст. 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і на відміну від правил, установлених статтею 270 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачений статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження не є преклюзивним.
Таку сталу правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 по справі № 500/6596/17, від 21.02.2020 по справі № 640/4915/19, від 11.06.2020 по справі № 640/3859/19, від 23.12.2021 по справі № 640/26945/20.
Колегія суддів зазначає, що оскільки статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), а тому строк, протягом якого особа, відповідно до частини 2 статті 295 КАС України, вправі вимагати поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
З матеріалів справи встановлено, що 01.07.2026 Салтівським районним судом міста Харкова ухвалено рішення у справі №638/4019/26, в якому роз`яснено, що рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, отже останній день подання апеляційної скарги, з урахуванням вихідних днів, становить 13.07.2026.
Матеріалами справи підтверджується, що представництво інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснював адвокат Бурма Юрій Миколайович на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АХ №1345016 від 24.04.2026.
Згідно довідки про доставку електронного листа Салтівського районного суду м.Харкова, документ в електронному вигляді "Рішення" від 01.07.2026 по справі №638/4019/26 (суддя Тимош О.М.), а також (за наявності) прикріплені до нього файли було надіслано одержувачу ОСОБА_2 в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 04.07.2026 о 23:20 год.
Відповідно до частини 7 статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Отже, з урахуванням частини 6 статті 251 КАС України, копія рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 01.07.2026 у справі №638/4019/26 вважається врученою позивачу 06.07.2026 (перший робочий день, наступний за днем його відправлення), та відповідно до частини 2 статті 295 КАС України, позивач мав би право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якби апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції у строк до 16.07.2026.
Водночас, апеляційна скарга подана до Другого апеляційного адміністративного суду 04.08.2026 (документ сформовано в система "Електронний суд" 03.08.2026), тобто після закінчення процесуального строку на апеляційне оскарження, передбаченого частиною 1 статті 295 КАС України, та з пропуском строку, визначеного частиною 2 цієї норми.
З цих підстав колегія суддів відхиляє посилання позивача на пункт 1 частини 2 статті 295 КАС України як на підставу для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, оскільки позивачем не дотримано строк, визначений цією нормою.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У пункті 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» ((В.П.), №22277/93, 27.06.2000, параграф 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Тому, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.
Верховний Суд у постанові від 14.12.2020 у справі №521/2816/15, здійснивши аналіз норм процесуального права, якими регламентовано строки апеляційного оскарження, та врахувавши усталену практику Європейського суду з прав людини, навів такі висновки: - «…апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарженні не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане процесуальне порушення є самостійною підставою для скасування як оскарженого судового рішення апеляційного суду, так і ухвали апеляційного суду про поновлення строку на апеляційне оскарження і відкриття апеляційного провадження, та направлення справи до апеляційного суду зі стадії відкриття апеляційного провадження».
Отже, право на апеляційний перегляд справи гарантується, однак його реалізація повинна відбуватись з дотриманням встановлених процесуальним законом вимог, зокрема, в межах визначеного строку апеляційного оскарження.
Це право повинно реалізовуватись зацікавленими особами добросовісно, без зайвих зволікань, а строк апеляційного оскарження може бути поновлено лише за наявності поважних причин, які обумовлюються існуванням об`єктивних обставин, підтверджених доказами.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.
У пункті 41 рішення у справі "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Виконання апелянтом покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків не повинно ставитись в залежність від правовідносин, у які скаржник вступає в інших сферах його діяльності.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за вищенаведеними критеріями, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки апелянтом не зазначено об`єктивних та таких, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі обставин, які можна вважати поважними причинами пропуску процесуального строку.
За таких обставин, в задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. 118, 121, ч. 3 ст. 243, 251, 295, 298, 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними підстави поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 01.07.2026 у справі №638/4019/26, викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, поданій представником ОСОБА_1 , адвокатом Бурмою Юрієм Миколайовичем.
У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, поданої представником ОСОБА_1 , адвокатом Бурмою Юрієм Миколайовичем, - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Салтівського районного суду міста Харкова від 01.07.2026 року у справі № 638/4019/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя М.О. Семененко
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло