Україна
Романівський районний суд Житомирської області
290/951/26
У Х В А Л А
04 вересня 2026 року селище Романів
Суддя Романівського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ,-
В С Т А Н О В И В :
В серпні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Романівського районного суду Житомирської області з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в якому просить стягнути з державного бюджету України на його користь 1880722,50 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, та 400000,00 грн у рахунок відшкодування фактично понесених витрат на правничу допомогу.
Позов мотивований тим, що йому ( ОСОБА_1 ) було пред`явлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України (далі КК України), у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018061240000003 від 04 січня 2018 року, та 22 червня 2020 року Новоград-Волинською місцевою прокуратурою (нині Звягельською окружною прокуратурою) вручено обвинувальний акт.
Вироком Романівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2025 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 07 травня 2026 року, у судовій справі № 290/632/20 його було визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 КК України, та виправдано на підставі пункту 3 статті 373 Кримінального процесуального кодексу України в зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
На підставі частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» строк знаходження під слідством та судом склав 72 місяці та 15 днів. Відповідно до пунктів 4, 5 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у наведених в статті 1 Закону випадках громадянинові відшкодовуються суми, сплачені громадянином у зв`язку з поданням йому юридичної допомоги, та моральна шкода.
Зауважує, що внаслідок звинувачень, запобіжних заходів та судових розглядів, які стали наслідком незаконних дій органів прокуратури, його життя зазнало значних змін, він відчував постійний стрес, занепокоєння, розчарування, обурення, приниження, сором, тривалу емоційну напругу, тривогу, невизначеність, втратив можливості самореалізації, його хвилювання перекинулось на сім`ю, погіршились відносини зі знайомими, колегами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Через постійний стрес та нервозність порушився сон та погіршився стан його здоров`я, що викликало необхідність звернення до медичних закладів.
Вказав, що перебуваючи під слідством та судом тривалий час він не мав можливості покинути місце свого проживання та скористатись своїм право на володіння та користування мисливською зброєю. Через накладення арешту на нерухоме майно, зокрема на житлові будинки, він додатково отримав моральні страждання у зв`язку із загрозою бути позбавленим житла.
Вважає, що державні обвинувачі, зловживаючи процесуальними правами та розуміючи невідворотність ухвалення виправдувального вироку, порушували строки розгляду справи. Тож через тривалість розгляду судової справи, незаконність притягнення до кримінальної відповідальності та доведення своєї невинуватості, він був змушений скористатися правничою допомогою адвокатів, замовляти та оплачувати експертні дослідження та висновки. Витрати на правничу допомогу адвокатам під час досудового розслідування та судового розгляду становили в розмірі 400000,00 грн.
Відтак, у зв`язку з незаконністю притягнення його до кримінальної відповідальності, ураховуючи глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотність недоотриманих благ, ОСОБА_1 оцінив розмір моральної шкоди в трикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством та судом в сумі 1880722,50 грн, із розрахунку: 8647,00 грн на місяць * 3 * 72,5 місяці.
Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він звернувся до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів прокуратури в порядку статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 лютого 2022 року по справі №201/10234/20 висновує про необхідність чіткого тлумачення положень статей 12, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у контексті процесуальної форми вимоги потерпілої особи про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, та виду судового провадження, у якому така вимога підлягає розгляду.
У пункті 132 вищевказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що моральна шкода у цих правовідносинах у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України та статтею 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відшкодовується особі, щодо якої допущено передбачені статтею 1 цього Закону дії без встановлення вини органу, що відповідає за відшкодування такої шкоди. Факт спричинення моральної шкоди, як і її розмір, що перевищує мінімально встановлений законом, підлягають встановленню та доведенню при розгляді відповідної вимоги, поданої у будь-якій формі з дотриманням необхідних, передбачених статтею 175 ЦПК України елементів у позовному провадженні. У пункті 146 зазначено, що з огляду на зазначене суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі правильно вважали, що у контексті цієї справи та своєї заяви ОСОБА_1 мав звернутися до суду з вимогою саме в порядку позовного провадження з дотриманням вимог, передбачених положеннями статей 175, 177 ЦПК України, а тому оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін. У пункті 149 зазначено, що незазначення ОСОБА_1 відповідача за поданими вимогами позбавляє в подальшому суд у випадку встановлення його неналежності здійснити процесуальні дії щодо його заміни на належного відповідача, оскільки таких правомочностей, як притягнення відповідача до участі у справі за власною ініціативою, у суду не передбачено процесуальним законом, що порушує принцип незалежності та безсторонності суду у поєднанні з принципом диспозитивності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц зазначено, що оскільки Закон про відшкодування шкоди не містить вимог щодо процесуальної форми документа, з яким особа має звернутися до суду за захистом свого порушеного права, то таким способом захисту в силу положень статей 15, 16 ЦК України може бути, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, суддя дійшов висновку про необхідність залишення вказаної позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Пунктом 2 частини 3 статті 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві ОСОБА_1 відповідачем визначено Державну казначейську службу України.
Крім того, позивачем зазначено Звягельську окружну прокуратуру та Житомирську обласну прокуратуру, процесуальний статус яких визначено - зацікавлені особи.
Згідно частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
Керуючись статтею 185 ЦПК України, суддя,-
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що способом усунення недоліку, зазначеного в мотивувальній частин даної ухвали, є подання ним до суду позовної заяви, в якій має міститися повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення даної ухвали та повідомити, що у разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною і йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Ковальчук