Справа № 357/6201/26
Провадження № 2/357/5428/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 6 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2026 року представник позивача звернулася до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 39 395 грн. 81 коп., відшкодувати судові витрати в розмірі 3328,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що КП БМР ЖЕК №6, у відповідності до п. 1 Рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 388 від 23.12.2005 року «Про визначення виконавця послуг...», є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено балансоутримувача житлового фонду в межах закріплених територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) та надає послугу з управління багатоквартирним будинком.
Відповідно до положень ст. 12, 13 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат та у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 , проведених 01.07.2021 року, вирішено питання про затвердження умов та цін договору про надання послуг з утримання даного багатоквартирного будинку. Відповідно до ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 р. №417-VIII укладено договір № 26 від 03.08.2021 року про надання послуг з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 , який діє з 01.09.2021року. Договірні правовідносини з відповідачем про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, припинили свою чинність саме 01.09.2021 року, оскільки набув чинності Договір №26 «Про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 03.08.2021 року.
Відповідно до діючого вищевказаного договору та п.5.2 Розділу 5 Ціна та порядок оплати послуги з управління Розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за Послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним Співвласником на розрахунковий рахунок управителя не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Ціна послуги з управління з 01.09.2021 року становила 6,6905 гривень з ПДВ на місяць за 1 кв.метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку. Ціна послуги з управління з 01.01.2024 року становить 8,6106 гривень з ПДВ на місяць за 1 кв.метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку. Ціна послуги з управління з 01.02.2026 року становить 10,9678 гривень з ПДВ на місяць : а 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку. Кожного місяця відповідач повинен сплачувати за надані послуги з управління багатоквартирним будинком по своїй квартири починаючи з вересня 2021 року до і 01.02.2026 - 303,08 грн., а з 01.02.2026 р.- 496,84 грн.
Відповідач по справі займає житлове приміщення квартири АДРЕСА_2 . Загальна площа квартири боржника становить 45,30 кв.м. Проте відповідач не виконує належним чином та в повному обсязі своїх обов`язків з оплати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та за управління багатоквартирним будинком, у зв`язку з чим, за період з 01.01.2009 по 31.03.2026 утворилася заборгованість у розмірі 39 395 грн. 81 коп.
Крім того сторона позивача зазначила, що відповідачу була надана житлова субсидія в період з 01.12.2015 р. по 31.05.2017 р. та субсидія була зарахована в рахунок оплати заборгованості яка вже існувала станом на 01.01.2009 року. Надалі жодного разу відповідачем не було здійснено оплати боргу за період з 2009 року по березень 2026 року.
КП БМР ЖЕК №6 в 2024 році було подано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у справа № 357/9851/24, провадження №2-с/357/19/25 (відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень), де КП БМР ЖЕК №6 було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2026 року 2026 року вказану справу передано на розгляд судді Ярмолі О.Я.
19.05.2026 ухвалою судді відкрито провадження в даній справі.
25.06.2026 представник позивача подала клопотання про відкладення розгляду справи.
В судові засідання представник позивача ОСОБА_2 не з`явилась, подала заяву про відкладення судового засідання, в зв`язку з перебуванням представника КП БМР ЖЕК №6 у відпустці. 02.09.2026 року представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечила.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні 06.07.2026 року в усній формі заперечила позовні вимоги, просила застосувати строки позовної давності, вказала, про давність боргів, бо ЖЕК послуги не надає, в будинку не прибирається, сміття не вивозиться. На розгляд справи 02.09.2026 року відповідач не з`явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради Житлово-експлуатаційна контора № 6 є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
Встановлено, що ОСОБА_1 займає житлове приміщення квартири АДРЕСА_2 .
Рішеннями Білоцерківської міської ради Київської області № 332 від 09.09.2014, № 293 від 22.08.2017, №39 від 23.01.2018 були встановлені тарифи за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для житлових будинків комунальної власності, які обслуговуються Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради житлово експлуатаційна контора № 6.
Встановлено, що 03.08.2021 між КП БМР ЖЕК № 6 (управитель) та уповноваженими співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 було укладено договір №26 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с. 39-43).
З пункту 1.1. вказаного договору вбачається, що управитель зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю послугу з управління за встановленою договором ціною, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням будинком, у разі, коли управитель отримав на такі витрати згоду співвласників.
Згідно довідки по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.01.2009 по 31.03.2026 утворилася заборгованість у розмірі 39 395 грн. 81 коп (а.с.38).
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
Отже, статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.
Згідно ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторонами в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов`язує.
Згідно із ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Статтею 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до п. 5, 13 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Відповідач ОСОБА_1 03.08.2021 уклала індивідуальний договір на отримання послуг, які надаються позивачем, відповідно до умов якого зобов`язалась оплачувати послуги в установлені договором строки.
Таким чином, позивач надає розрахунок боргу та зазначає, що відповідач є споживачем послуг, які надає позивач та зобов`язана оплачувати надані послуги, однак здійснила порушення виконання зобов`язання, внаслідок чого за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за період з 01.01.2009 по 31.03.2026 утворилася заборгованість у розмірі 39 395 грн. 81 коп.
Однак, з наданого розрахунку слідує, що заборгованість у відповідача виникла ще до січня 2009 року в сумі 1486,84 грн., також, позивачем необгрунтовані підстави зарахування наданої в 2016 році субсидії на погашення боргу, який виник до січня 2009 року, як про це зазначено в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_1 не спростувала наявність заборгованості, не надала докази своїх заперечень про відсутність чи неналежність послуг, які надає позивач. Щодо положення про строки позовної давності, суд зазнає наступне.
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.
Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).
Судом встановлено, що відповідач допустила прострочення сплати щомісячних платежів з оплати послуг, які надає позивач, та з 2009 року не здійснила жодного платежу.
Обмежене строком давності право на позов у матеріальному розумінні означає право позивача на судовий захист протягом певного часу, поза межами якого цей захист, за загальним правилом, є неможливим.
Важливі зміни щодо регулювання позовної давності були запроваджені законодавством, що враховує надзвичайні обставини періоду карантину та воєнного стану.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 липня 2025 року у справі №903/602/24 роз`яснила межі цього регулювання.
Якщо позовна давність не спливла станом на 2 квітня 2020 року (дата набрання чинності Законом про продовження строків під час карантину), то строк звернення до суду було:
• спочатку продовжено на період дії карантину до 30 червня 2023 року;
• надалі продовжено на період дії воєнного стану до 29 січня 2024 року;
• з 30 січня 2024 року перебіг строку зупинено на період дії воєнного стану.
• Закон України від 14 травня 2025 року №4434-IX «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» скасував норму про загальне зупинення строків позовної давності на період воєнного стану. Закон набрав чинності 4 вересня 2025 року, тобто з цієї дати строки позовної давності відновили свій перебіг.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою КМУ від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 р. на усій території України карантин.
В подальшому, дію карантину неодноразово було продовжено та постановою КМУ від 27 червня 2023 року №651, карантин, який був встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.
Таким чином, з 01 липня 2023 року строки позовної давності мали б продовжуватись, однак, 24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє до теперішнього часу.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Тобто, вимоги які пред`явлені позивачем в даній справі за період до 12 березня 2017 року - є такими, що пред`явлені поза межами строку позовної давності. Враховуючи ту обставину, що позивач звернувся з даним позовом до суду 15.04.2026 року, то борг розрахований позивачем, за період з січня 2009 року до 12 березня 2017 року, дійсно, пред`явлений поза межами строку позовної давності. Отже, в даній справі, позивач пропустив строк позовної давності до частини позовних вимог, за період до березня 2017 року.
Згідно наданого розрахунку заборгованість відповідача за період з березня 2017 по березень 2026 становить 29921,56 грн., що і підлягає стягненню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог, та оскільки позов задоволено на 75,95 % (29921,56 х 100 : 39 395,81 ), судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача в розмірі 2527,62 грн. (3328 х 75,95 % : 100).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України , суд -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 / РНОКПП: НОМЕР_2 / на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 6 суму заборгованості за надані послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій та послугу з управління багатоквартирним будинком з березня 2017 року по березень 2026 року у розмірі 29 921 грн.56 коп.( двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот двадцять одна гривня, 56 копійок ) та судові витрати у сумі 2527,62 грн. ( дві тисячі п`ятсот двадцять сім гривень 62 копійок).
В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційна контора № 6, код ЄДРПОУ: 19420911, адреса: вул. Вернадського, 10, м.Біла Церква, Київська область, 09106.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено та підписано 07.09.2026 року.
Суддя О. Я. Ярмола