Справа № 186/1373/26
Провадження № 2/361/4568/26
04.09.2026
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
04 вересня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліна Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
УСТАНОВИЛА:
Адвокат Закарлюка Н.С. від імені та в інтересах ОСОБА_1 звернулась до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним позовом.
Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2026 року справу передано за підсудністю на розгляд Броварському міськрайонному суду Київської області.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року позовна заява залишена без руху, наданий строк на усунення недоліків.
Копія зазначеної ухвали суду направлена ОСОБА_1 за адресою місця проживання, яка зазначена у позовній заяві.
Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення 67248509926 ОСОБА_1 не вручено, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній».
Станом на 04 вересня 2026 року ОСОБА_1 до суду не подав будь-яких заяв на виконання вимог ухвали суду від 05 серпня 2026 року.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З огляду на ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Учасники справи, які задіяні в ході судового розгляду, зобов`язані з розумним інтервалом часу цікавитися щодо провадженням у справі, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (див. рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України, Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії та інші).
Саме позивач, як особа, яка ініціювала судовий процес має бути зацікавлена в тому, щоб організувати належне отримання кореспонденції від суду, яка доставляється за адресою, зазначеною самим позивачем в позовній заяві.
Водночас, суд, на який покладено обов`язок керування справою, зобов`язаний запобігати невиправданим затягуванням, для чого використовувати всі, передбачені законодавством, процесуальні механізми.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Встановивши, що вимоги ухвали суду від 05 серпня 2026 року ОСОБА_1 не виконані, він, як особа, яка ініціювала судовий процес не проявляє інтересу щодо руху справи, кореспонденцію від суду не отримує, про зміну місця проживання суд не повідомляє, вважаю, що з огляду на ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя -
ПОСТАНОВИЛА:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.М. Гізатуліна