Справа № 188/4520/25
Провадження № 2/361/3625/26
04.09.2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 вересня 2026 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М. розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.
Позов мотивував тим, що між ним та ОСОБА_2 30 жовтня 2021 року зареєстрований шлюб. Спільних неповнолітніх дітей від шлюбу не мають.
Зазначив, що подружні відносини фактично розірвані, спільного господарства не ведуть, шлюб має формальний характер, подальше проживання однією сім`єю неможливе. Рішення про розірвання шлюбу є усвідомленим та остаточним.
Вважає, що подальше спільне життя з відповідачкою та збереження шлюбу неможливе, так як відповідачка не виходить на зв`язок та уникає будь якого спілкування, позбавляє його можливості вирішити питання розірвання шлюбу у позасудовому порядку.
На підставі викладеного просив суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 зареєстрований 30 жовтня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луганськ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 446.
Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 14 січня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Броварського міськрайонного суду Київської області.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліної Н.М.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копія зазначеної ухвали направлена на адресу позивача, яка зазначена у позовній заяві засобами поштового зв`язку Акціонерного товариства «Укрпошта» та повернулася до суду.
За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки, як внутрішньо переміщеної особи, направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, яка отримана нею особисто - 15 липня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення R067220918774.
16 липня 2026 року Вх. № 37281 ОСОБА_2 подала до суду заяву, просила відкласти розгляд справи, з метою надання їй додаткового часу для підготовки заперечень на позов.
Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідачка не використала право подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Згідно із ст. 3 Сімейного Кодексу України (далі - СК України), сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
За змістом положень ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, зокрема, за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Отже, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Незгода будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Стаття 112 СК України визначає, що суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 30 жовтня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луганську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 446. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_4 .
Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 зазначив, що спільних дітей від шлюбу не мають. Подальше спільне життя з відповідачкою та збереження шлюбу неможливе, так як відповідачка не виходить на зв`язок та уникає будь якого спілкування. Між ними втрачено почуття любові та поваги, а тому спільне проживання неможливе. Вони припинили спільне проживання та ведення господарства.
Вважає, що подальше спільне життя з відповідачкою та збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних відносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаємопорозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу. Враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, дійшов висновку проте, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідачка не заявляла вимогу щодо відновлення прізвища.
Відтак, враховуючи, що питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу залежить від волевиявлення особи, яка його змінила, у зв`язку з реєстрацією шлюбу, за відсутністю відповідного клопотання, суд не може вирішувати таке питання у цій справі.
Щодо розподілу судових витрат
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
ОСОБА_1 за подачу позову сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 01 липня 2025 року № 9383-4487-1742-2191.
Таким чином, із відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 141, 142, 247, 263-265, 272, 273, 274, 354, 355 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 30 жовтня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Луганську Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 446 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі - 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса місця реєстрації, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складений 04 вересня 2026 року.
Суддя Н.М. Гізатуліна