"07" вересня 2026 р. Справа № 363/5672/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що подана представником позивача - Зубчук О.Р. до ОСОБА_1 , треті особи - Кабінет Міністрів України, Пірнівська сільська рада про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення із чужого незаконного володіння,-
ВСТАНОВИВ:
03.09.2026 року до Вишгородського районного суду Київської області представником позивача - Зубчук О.Р. подано зазначену позовну заяву, в якій остання просила витребувати на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» із чужого незаконного володіння земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:32:017:0400, площею 0.1573 га, яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району.
Вивчивши матеріали зазначеної позовної заяви, судом встановлено, що зазначена позовна заява не в повному обсязі відповідає вимогам закону:
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо. Також, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується. Вже на стадії пред`явлення позову позивач повинен довести певне коло фактів, що мають процесуальне значення, мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Водночас, звертаючись до суду з указаним позовом, представник позивача не зазначила місце проживання чи перебування відповідачки ОСОБА_1 , обмежившись зазначенням її реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП).
З метою встановлення зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідачки судом було здійснено відповідний запит до Єдиного державного демографічного реєстру. Однак, відповідно до відповіді за №3275111 від 04.09.2026 року, відомості щодо ОСОБА_1 у Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні.
Таким чином, на цей час суд позбавлений можливості встановити зареєстроване місце проживання чи перебування відповідачки та забезпечити її належне повідомлення про відкриття провадження у справі, дату, час і місце судового розгляду, а також про інші процесуальні дії у справі.
В той же час, згідно вимог ст. 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок зазначити в позовній заяві ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
За таких обставин, відсутність відомостей про місце проживання або перебування відповідачки перешкоджає суду забезпечити належне повідомлення останньої про розгляд справи та дотримання її процесуальних прав.
Крім того, відповідно ч.1 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Водночас, позовна заява подана через систему «Електронний суд».
Приписами ч. 5 ст. 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Натомість всупереч положенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви доказів надсилання її копії в примірнику для відповідачки, що є недоліком позовної заяви.
Крім того, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України - позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України - ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю нерухомого майна.
Як убачається із позовної заяви, предметом спору є витребування на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»із чужого незаконного володіння земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:32:017:0400, площею 0,1573 га, яка знаходиться на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району. Представником позивача зазначено ціну позову - 138 848,25 грн., при цьому представник позивача посилається на довідку про оціночну вартість як на підставу визначення ціни позову у розмірі 138 848,25 грн. Водночас у позові зазначено, що така вартість визначена «за договором», хоча право власності відповідачки зареєстровано на підставі рішення органу місцевого самоврядування, виданого 23.10.2020 року Лебедівською сільською радою. Отже, позивачу необхідно узгодити обґрунтування ціни позову та подати документ, на підставі якого її визначено, або зазначити причини неможливості його подання.
Також зі змісту позову та доданих документів вбачається, що земельна ділянка, про витребування якої йдеться мова знаходиться н території Лебедівської сільської ради, в той же час позивачем в якості третьої особи зазначено Пірнівську сільську раду, як правонаступника Лебедівської сільської ради, при цьому позов не містить зазначення документів на підтвердження зазначеного правонаступництва як і не додано їх до позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя звертає увагу, що прецедент на практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» (п. 27), від 30.05.2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у п. 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Залишення вказаної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, після усунення зазначених в ухвалі недоліків.
На підставі вищевикладеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Столичний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що подана представником позивача - Зубчук О.Р. до ОСОБА_1 , треті особи - Кабінет Міністрів України, Пірнівська сільська рада про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення із чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Надати позивачу/представнику позивача для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу/представнику позивача, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута. Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.П. Дьоміна