Справа № 216/7535/19
Провадження №2/367/1458/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
07 вересня 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Білогруд О.О., за участі секретаря судового засідання Гончаренко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,
у с т а н о в и в :
І. Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позов до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 20:18 всесвітньої мережі «Інтернет» у соціальній мережі «Facebook» на персональній сторінці користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (адреса сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), яка належить і якою постійно користується громадянин України ОСОБА_2 за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », розміщено інформаційний матеріал, такого змісту: «Я ОСОБА_3 . 1989 г.р. хочу официально заявить о том, что мне лично и моей семье угрожают физической расправой! Источником этих угроз являются именно ОСОБА_1 и моя мать, ОСОБА_4 ! ОСОБА_5 принуждают меня переписать мое движимое и не движимое имущество на одного из них. Эта история началась больше года назад. Первый этап шантажа 27.08.2018. Я с 2011 года проживал в квартире ОСОБА_1 и оплачивал ее. У него естественно были ключи от данной квартиры. Шантаж по отношению ко мне начался с того что ОСОБА_4 и ОСОБА_1 украли все мои документы (паспорт гражданина Украины, заграничный паспорт, тех.паспорт на автомобиль и ключи от него же, а так же, а так же ключи от моей недвижимости, драгоценности и личные вещи). Я им отказал, после чего ОСОБА_1 выгнал меня на улицу без возможности снять номер в отеле или квартиру. Я сразу же обратился в полицию номер заявления 16244/4-18 для фиксации факта кражи моих документов. Второй этап шантажа. После случившегося со мной встречался адвокат моей мамы и ОСОБА_1 для того чтобы убедить меня «по-хорошему» отдать мое имущество. Так как возможностей и влияния у ОСОБА_1 будет достаточно, чтобы забрать у меня мое же имущество «по-плохому». Третий этап шантажа. Не однократные звонки с угрозами расправы и судебных тяжб от мамы и ОСОБА_1 . Не говоря о приезде ко мне на работу для срыва профессиональной деятельности. Четвертый этап шантажа. 27.05.2019. Я со своєй супругой и друзями уехал зарубеж в отпуск. Моя мать и ее сожитель ОСОБА_1 узнав об этом, (до сих пор не знаю от кого?) и подкупив местную охранную компанию, под охраной которой была моя недвижимость, пытались произвести рейдерский захват моего жилья. Моя мама ночью разбила окно на 2 этаже моего дома и проникла в него, впустив ОСОБА_1 . Спасти жилье от захвата удалось благодаря моим тещи и тестю, которые остались в доме, а так же благодаря моим адвокатам, преданным друзьям и конечно же папе. Однако, к сожалению, часть ценных и личных вещей были снова украдены. О чем так же есть заявление в полицию. Я уже не говорю об испорченном отпкуске. Пятый этап шантажа. 06.08.19 (Самый мерзкий). Утром 06.08.2019 меня возле моего жилья трое неизвестных в балаклавах завалили на землю задули перцовым баллоном и избили. Когда избивали, один из них сообщил мне: «Ты что Женя, с мамой шутить будешь? ОСОБА_6 тебе два дня переписать дом!». Их слова это первое подтверждение, кто сделал этот заказ. Второе подтверждение, что меня заказала родная мама и ее сожитель это то, что эти бойцы четко знали где я живу, где стоят камеры, а где их нет. Но к слову, одна из камер записала как меня избивали. Третье подтверждение, что это их рук дело - это ситуация, сложившиеся с соседями по адресу по ул. Украинская 2 г, ОСОБА_7 соседям приходили так же трое парней спортивного телосложения, представлялись «Службой безопасности компании «Болеро» и требовали 300$ за то, что якобы они затопили квартиру ОСОБА_4 . Об этом факте так же есть заевления в полицию и прокуратуру от соседей. Моя мать и ее сожитель ОСОБА_1 говорили мне не однократно, что Зеленский их большой друг и все руководители гос. органов под их влиянием и контролем. Но я в это не верю. Этих людей может остановить только огласка их грязных деяниях, как и спасти мою жизнь и здоровье». Також указано, що до вказаного матеріалу автор - відповідач у справі додає невідомо де і ким відзняті зображення невідомого походження, які ілюструють його обличчя з якимись пошкодженнями або імітацією таких пошкоджень. Цю інформацію відповідач також дублює у своєму особистому відео зверненні на вказаній інтернет сторінці у пості від 12.10.2019 о 20:23. Позивач вважає, що поширена на персональній сторінці відповідача у соціальній мережі Facebоок» інформація щодо особи позивача, з прив`язкою до конкретних, доданих до інформації тверджень невідомого походження, є неправдивою та недостовірною інформацією, що принижує гідність та ділову репутацію позивача. Підтвердженням розповсюдження такого виду негативної недостовірної інформації є кількість глядачів та коментарів користувачів мережі «Інтернет» у соціальній мережі «Facebоок», спрямованих саме на особу позивача: персональна сторінка відповідача та розміщення відповідної інформації на персональних сторінках у вказаній соціальній мережі окремих громадян (станом на ІНФОРМАЦІЯ_5 - понад 225 користувачів мережі «Інтернет» у соціальній мережі «Facebоок» поділилися зазначеними постами з переліченою інформацією), які стали споживачами та розповсюджувачами цієї негативної недостовірної інформації. Позивач ОСОБА_1 також звертає увагу, що поширена відповідачем інформація не підтверджена жодними доками, є неправдивою та негативною, оскільки повідомляє третім особам про порушення відповідачем вимог чинного законодавства України та прийнятих у суспільстві принципів моралі, і такою, що порушує його немайнові права, дана інформація не є оціночним судженням. Поширення такої інформації порушує немайнові права позивача на честь, гідність та ділову репутацію. Враховуючи викладене, позивач змушений у визначеному законом порядку звертатися до суду з даною позовною заявою та просив суд визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації ОСОБА_1 , інформацію у вигляді публікацій на персональній сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у мережі «Інтернет» у соціальній мережі «Facebook» (адреса сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), зроблені 12.10.2019 о 20:18 та 12.10.2019 о 20:23, зобов`язати відповідача видалити вказані публікації, також протягом 10 (десяти) календарних днів, з дня набрання законної сили рішенням суду, спростувати поширену відповідачем інформацію у формі інформаційного повідомлення відповідного змісту на персональній сторінці відповідача « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у всесвітній мережі «Інтернет» у соціальній мережі «Facebook» (адреса сторінки « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), та стягнути з відповідача судовий збір.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 11.12.2019 відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області 17.06.2020 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав. Позивачем заявлено позовні вимоги до відповідача, але не доведено, що саме вона є автором інформації чи особою, яка поширила оспорювану інформацію. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме відповідач є автором дописів, розміщених на сторінці соціальної мережі «Facebook» і що саме він розповсюдив вказану інформацію. Твердження позивача про те, що саме відповідачем розміщено таку інформацію є лише припущенням, яке, за відсутності доказів, не може прийматись до уваги, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недостовірною та такою, що порушує його права на повагу до його гідності, честі та недоторканості ділової репутації інформацію, розповсюджену у соціальній мережі «Facebook» та зобов`язання відповідача спростувати поширену відносно нього інформацію слід відмовити в повному обсязі.
У подальшому призначалися судові засідання, а ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області від 28.01.2025 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації до провадження, передано на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області за підсудністю.
10.03.2025 ухвалою Ірпінського міського суду Київської області указану цивільну справу прийнято до провадження, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання.
У судові засідання позивач ОСОБА_1 не з`являвся, на адресу суду надсилав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Також ним подавалися заяви про участь у режимі відеоконференцзв`язку, однак у визначені судом дату час його профіль у підсистемі ВКЗ не був активний і запрошення для під`єднання, направлені секретарем судового засідання не приймав.
21.07.2023 позивачем ОСОБА_1 також подано до Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області заяву про виклик та допит свідків. Оскільки у жодне судове засідання у Ірпінському міському суді Київської області позивач не з`явився, свого представника не направляв, своєї позиції щодо указаного клопотання не висловив, то це клопотання підлягає залишенню без розгляду.
Відповідач ОСОБА_2 у судових засіданнях просив урахувати його позицію, висловлену у відзиві на позовну заяву, який ним подано до Центрально-Міського районного суду міста Кривого рогу Дніпропетровської області, та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Обставини, зазначені ОСОБА_1 є надуманими та безпідставними. Наголошував, що не має жодного відношення до викладеної інформації та йому невідомо хто та з якою метою здійснив таку публікацію. Також, відповідач зазначив, що не має облікового запису з мережі «Facebook» «Евгений Потапов», хто є його власником, користувачем та/або адміністратором, йому також не відомо. Він особисто знайомий з ОСОБА_1 , оскільки він є чоловіком її матері, однак цієї публікації він не здійснював.
Також, ухвалами суду від 29.09.2025 та 29.10.2025 явка позивача визнавалася обов`язковою, оскільки у попередні судові засіданні він не з`являвся і клопотань про розгляд за його відсутності не подавав.
У судовому засіданні суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення.
ІІІ. Фактичні обставини, установлені судом.
Згідно з відомостями зі скріншотів соціальної мережі «Facebook» мережі Інтернет на сторінці користувача « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 12.10.2019 було опубліковано такий допис.
«Я ОСОБА_3 . 1989 г.р. Хочу официально заявить о том, что мне лично и моей семье угрожают физической расправой! Источником этих угроз являются именно ОСОБА_1 и моя мать, ОСОБА_4 ! ОСОБА_5 принуждают меня переписать мое движимое и не движимое имущество на одного из них. Эта история началась больше года назад. Первый этап шантажа 27.08.2018. Я с 2011 года проживал в квартире ОСОБА_1 и оплачивал ее. У него естественно были ключи от данной квартиры. Шантаж по отношению ко мне начался с того что ОСОБА_4 и ОСОБА_1 украли все мои документы (паспорт гражданина Украины, заграничный паспорт, тех.паспорт на автомобиль и ключи от него же, а так же, а так же ключи от моей недвижимости, драгоценности и личные вещи). Я им отказал, после чего ОСОБА_1 выгнал меня на улицу без возможности снять номер в отеле или квартиру. Я сразу же обратился в полицию номер заявления 16244/4-18 для фиксации факта кражи моих ментов. Второй этап шантажа. После случившегося со мной встречался адвокат моей мамы и ОСОБА_1 для того чтоб убедить меня «по-хорошему» отдать мое имущество. Так как возможностей и влияния у ОСОБА_1 будет достаточно, чтобы забрать у меня мое же имущество «по-плохому». Третий этап шантажа. Не однократные звонки с угрозами расправы и судебных тяжб от мамы и ОСОБА_1 . Не говоря о приезде ко мне на работу для срыва профессиональной деятельности. Четвертый этап шантажа. 27.05.2019. Я со своєй супругой и друзями уехал зарубеж в отпуск. Моя мать и ее сожитель ОСОБА_1 узнав об этом, (до сих пор не знаю от кого?) и подкупив местную охранную компанию, под охраной которой была моя недвижимость, пытались произвести рейдерский захват моего жилья. Моя мама ночью разбила окно на 2 этаже моего дома и проникла в него, впустив ОСОБА_1 . Спасти жилье от захвата удалось благодаря моим тещи и тестю, которые остались в доме, а так же благодаря моим адвокатам, преданным друзьям и конечно же папе. Однако, к сожалению, часть ценных и личных вещей были снова украдены. О чем так же есть заявление в полицию. Я уже не говорю об испорченном отпкуске. Пятый этап шантажа. 06.08.19 (Самый мерзкий). Утром 06.08.2019 меня возле моего жилья трое неизвестных в балаклавах завалили на землю задули перцовым баллоном и избили. Когда избивали, один из них сообщил мне: «Ты что Женя, с мамой шутить будешь? ОСОБА_6 тебе два дня переписать дом!». Их слова это первое подтверждение, кто сделал этот заказ. Второе подтверждение, что меня заказала родная мама и ее сожитель это то, что эти бойцы четко знали где я живу, где стоят камеры, а где их нет. Но к слову, одна из камер записала меня избивали. Третье подтверждение, что это их рук дело - это ситуация, сложившиеся с соседями по адресу по ул. Украинская 2 г, ОСОБА_7 соседям приходили так же трое парней спортивного телосложения, представлялись «Службой безопасности компании «Болеро» и требовали 300$ за то, что якобы они затопили квартиру Потаповой. Об этом факте так же есть заевления в полицию и прокуратуру от соседей. Моя мать и ее сожитель ОСОБА_1 говорили мне не однократно, что Зеленский их большой друг и все руководители гос. органов под их влиянием и контролем. Но я в это не верю. Этих людей может остановить только огласка их грязных деяниях, как и спасти мою жизнь и здоровье».
IV. Норми права, які застосував суд, мотивована оцінка і висновки суду.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України).
Кожен має право на свободу вираження поглядів в розумінні статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Частиною першою статті 201 ЦК України визначено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, зокрема, є честь, гідність і ділова репутація особи. Відповідно до змісту частини першої статті 302 ЦК України фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
За статтею 299 ЦК України визначено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Водночас під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред`явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто, містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Зазначена правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі №761/6866/16-ц.
Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
За положеннями статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав, та предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (зокрема, пункту 46 рішення від 08.07.1986 у справі «Лінгенс проти Австрії»).
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частина перша статті 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
За частиною першою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 81 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права
Так, матеріали справи не містять відомостей про те, що сторінка у соціальній мережі Facebook за адресою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є особистою сторінкою ОСОБА_2 .
Відповідач заперечував, що ця сторінка належить саме йому і він має до неї доступ.
З урахуванням того, що тягар доказування у таких спорах покладено на позивача, до позовної заяви ОСОБА_1 , крім скріншотів з публікацій, жодного доказу на доведення, що саме відповідач ОСОБА_2 є власником сторінки на якій опубліковано відповідний пост, то позивачем не доведено факт поширення інформації на сторінці за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 » відповідачем ОСОБА_2 .
При цьому, долучені до позову фотокопії видрукуваної з мережі - інтернет «Facebook», не є доказами у розумінні статей 76 - 79 ЦПК України, так як не є достовірними даними, з яких можна установити дійсні обставини, не є офіційними документами, достовірність інформації на вказаних фотокопіях роздруківок не підтверджена. Отже, не є письмовим і електронним доказом і не є доказом розміщення публікації в Інтернет мережі саме відповідачем ОСОБА_2 .
Твердження позивача ОСОБА_1 про те, що саме відповідачем розміщено таку інформацію є лише припущеннями, яке, за відсутності доказів, не можуть прийматись судом до уваги.
При цьому, суд наголошує, що мережа «Facebook» є соціальною, загальнодоступною мережею, де будь-хто, без ідентифікації особи може створити будь - яку кількість сторінок, під будь-яким (в тому числі вигаданим) іменем, публікувати тексти, коментарі, копіювати і зберігати на власних пристроях фото осіб з інших сторінок.
Оскільки, інтернет-мережа «Facebook» при реєстрації сторінки не вимагає ідентифікацію особи згідно особистих документів (паспорта, свідоцтва про народження), то ідентифікувати особу, яка публікує, поширює певну інформацію неможливо за винятком сторінок, які створені і інформацію про які поширюють офіційно державні органи, офіційні особи. При цьому, позивачем додаткових клопотань про забезпечення доказів суду подано не було.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до переконання про відсутність визначених законом підстав для задоволення позовних вимог, унаслідок їх не доведення стороною позивача.
Керуючись статтями 11, 12, 13, 81, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2026.
Відомості про учасників справи:
ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Білогруд