ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/1137/26 Суддя першої інстанції: Падій В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,
суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:.
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зазначення у довідці від 30 грудня 2025 року № ФЧ 55455 премії у розмірі 84%;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії у якій серед інших складових грошового забезпечення зазначити премію у середніх розмірах, що фактично виплачені на час виникнення права на перерахунок пенсії (01.01.2023) за відповідною посадою, обчислену виходячи з розміру посадового окладу встановленого станом на 01.01.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.12.2025 за №ФЧ 55455 відповідачем складено довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії, у якій серед інших складових грошового забезпечення позивача зазначено премію у розмірі 84%. Зазначений відповідачем розмір премії не відповідає розміру премії, яка фактично визначена Міністерством оборони України на 2023 рік за посадою, яку позивач займав на момент звільнення з військової служби чи прирівняною до неї посадою.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів відповідач зазначає, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, позивач зазначив, що оскаржуване рішення суперечить висновкам Верховного Суду викладених у рішенні у зразковій справі №380/19324/23 від 05.03.2024.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву та витребувано з Чернігівського окружного адміністративного суду адміністративну справу.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 , а рішення суду без змін.
Зокрема, відповідач зазначив, що позивач у своїх позовних вимогах посилається на доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з. За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а, накази Міністра оборони України є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців. Встановлення надбавки та премії, передбачених наказами Міністра оброни України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону. Така ж правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 420/26816/21 та від 28.02.2023 у справі № 420/21377/21.
Після надходження справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2026 року справу № 620/1137/26 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження та продовжено строк судового розгляду справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ).
На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі №620/11479/25 ІНФОРМАЦІЯ_2 видав позивачу довідку від 30.12.2025 №ФЧ55455 про розмір грошового забезпечення за посадою, займаною на день звільнення зі служби, станом на 01.01.2023.
Вважаючи, що відповідач не вірно визначив розмір премії, а саме: без урахування окремого доручення Міністра оброни України від 01.02.2023 №2683/з, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у листі Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 13.10.2023 №423/6682 зазначено, що розміри щомісячної премії та надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям щорічно встановлено відповідними рішеннями Міністра оборони України, зокрема, у 2023 році - №2683/з від 01.02.2023. За твердженням суду першої інстанції, Окреме доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з не може вважатися обставиною, яка відповідно до статей 43, 51, 63 Закону України №2262-XII є підставою для перерахунку пенсії.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Як унормовано ст. 9 Закону №2011-ХІІ Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 30.08.2017 прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Таким чином, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Як було зазначено вище, на виконання рішення суду по справі № 620/11479/25, відповідач виготовив та направив до пенсійного органу довідку від 30.12.2025 № ФЧ55455 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 за посадою лікар-фахівець поліклінічного відділення (А4302),13 тарифний розряд, яку він займав на день звільнення зі служби, у якій розмір премії визначено на рівні 84 % (а.с. 12).
Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначив, що відповідачем не було враховано під час складання довідки про розмір грошового забезпечення розміри щомісячної премії встановленої Міністерством оборони України на відповідний рік, зокрема, ту обставину, що розмір премії на 2023 рік встановлений рішенням Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023.
Так, позивач наголошував на тому, що премія на 2023 рік визначена рішенням Міністра оборони України (Окремим дорученням) від 01 лютого 2023 №2683/з, яка є вищою за встановлену відповідачем у довідці премію у розмірі 84 %.
Щодо вказаного колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 1, абз. 1 п. 2 розд. XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі - Порядок №260), який набрав чинності з 20.07.2018, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
При цьому, пунктом 17 розділу І Порядку №260, який застосовується з 24.02.2022, передбачено, що на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, з метою виконання завдань Президента України та Кабінету Міністрів України, направлених на забезпечення належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, організації виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і забезпечення виконання поставлених перед Міністерством оборони України завдань щодо своєчасної виплати військовослужбовцям і працівникам належних видів грошового забезпечення та заробітної плати та нагородження особового складу, керуючись вимогами пункту 17 розділу І Порядку № 260, Міністром оборони України прийнято Окреме доручення від 01.02.2023 №2683/з, яким відповідним керівникам, зокрема Збройних Сил України, доручено в 2023 році встановити, зокрема, іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України):
щомісячну премію:
- з 01.01.2023 - у розмірах згідно з Додатком 1 до цього доручення;
- з 01.02.2023 - у розмірах згідно з Додатком 2 до цього доручення (підпункт 1.2 пункту 1 Окремого доручення).
Колегія суддів зазначає, що аналізуючи зміст указаних положень Окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, мети його прийняття у поєднанні з положеннями п. 17 розд. І Порядку №260, наявні підстави для висновку, що таке доручення врегульовує правовідносини під час дії воєнного стану, а отже передбачені у ньому виплати є тимчасовими (на період дії воєнного стану), цільовими (з метою належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України), стосуються окремих категорій військовослужбовців.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постанові від 13.05.2020 у справі № 592/5164/16-а, накази Міністра оборони України є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть розповсюджуватися на колишніх військовослужбовців. Встановлення надбавки та премії, передбачених наказами Міністра оброни України, не є підставою для перерахунку пенсій військовослужбовців відповідно до Закону.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 420/26816/21 та від 28.02.2023 у справі № 420/21377/21.
Отже, Окреме доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з щодо зазначення конкретного відсотка премії та надбавки за особливості проходження служби не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або про введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій, із прийняттям якого пов`язаний обов`язок відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення.
Даний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.10.2023 у справі №140/5557/22.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність у позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку його пенсії, визначеного станом 01.01.2023 саме з урахуванням Окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру його пенсії.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 11.06.2024 у справі № 520/17087/23, від 30.10.2024 у справі № 520/19420/23, від 31.10.2024 у справі №260/3080/23, від 19.11.2024 у справі № 160/28162/23.
Отже доводи апелянта щодо вказаного вище колегія суддів вважає обґрунтованими, а тому позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Колегія суддів зазначає про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про те, що доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсії військовослужбовців, а тому, з урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 з врахуванням розміру премії згідно з окремим дорученням Міністра оборони України від 01.02.2023 №2683/з.
Щодо посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, сформовані у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Верховний Суд у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2024, дійшов наступного висновку:
«надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені, шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, в якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію».
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у цій справі Верховний Суд вказав наступні обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
1) позивачі - пенсіонери, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ;
2) відповідачем є суб`єкт владних повноважень, до повноважень якого належить видача довідок для перерахунку пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, а саме обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки;
3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку з видачею довідок на виконання рішень судів у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові № 704, на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, у яких, на думку позивача, усупереч положенням Постанови № 704 та Порядку № 260 неправильно визначено відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби та премії);
4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті): визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення в довідках станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення суду, відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби з 65 % до 1 % та премії з 35 % до 10 %, та, як наслідок, зобов`язати на виконання рішення суду скласти та подати до територіального органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022, в яких на підставі Постанови № 704 та Порядку № 260 указати правильні відсоткові значення згаданих величин.
Ключовим правовим питанням у справі, яка розглядається, щодо якого фактично виник спір, є видача довідки позивачу про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про премію відповідно до окремого доручення Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683/з для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Таким чином, рішення від 05.03.2024 у зразковій справі № 380/19324/23, на яке посилається апелянт, ухвалене за інших фактичних обставин та з іншим правовим регулюванням, а тому не є релевантним до правовідносин у даній справі.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 620/1137/26 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко
Судді: О.О. Осіпова
С.В. Златін