Судові рішення

Постанова № 139529932 у справі № 560/6207/26 від 07.09.2026

Постанова від 07.09.2026 в адміністративній справі № 560/6207/26 (категорія «Військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації»). Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд, суддя Курко О. П.

Справа№ 560/6207/26
СудСьомий апеляційний адміністративний суд
СуддяКурко О. П.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата ухвалення07.09.2026
Надійшло до реєстру08.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139529932

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6207/26

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

07 вересня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації стосовно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути питання про внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України.

25.02.2022 позивача призвано для проходження військової служби під час мобілізації та зараховано до військової частини НОМЕР_1 .

Під час проходження військової служби позивач перебував на лікуванні у періоди, зазначені у службовій характеристиці та медичних документах, наявних у матеріалах справи.

20.06.2022 госпітальною військово-лікарською комісією психоневрологічного профілю Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» складено свідоцтво про хворобу № 345-п щодо ОСОБА_1 .

У пункті 13 цього свідоцтва зазначено постанову ВЛК: на підставі статті 17-а графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

У службовій характеристиці військової частини НОМЕР_1 зазначено, що за станом здоров`я позивач не відповідає займаній посаді, а також надано рекомендацію про доцільність звільнення його у відставку з виключенням з військового обліку.

Витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 279 від 30.06.2022 підтверджується, що рядового ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я, а 30.06.2022 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

У цьому ж наказі зазначено, що позивач повинен протягом 5 діб стати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підставами видання наказу № 279 зазначено наказ командира військової частини НОМЕР_1 по особовому складу від 28.06.2022 № 18-РС, свідоцтво про хворобу та рапорт ОСОБА_1 про здачу справ і посади.

27.03.2026 позивач звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 зі скаргою, у якій, посилаючись на свідоцтво про хворобу № 345-п, наказ № 279 та статтю 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», просив виключити його з військового обліку військовозобов`язаних.

До скарги були зазначені додатки: копія свідоцтва про хворобу, копія виписного епікризу, копія службової характеристики, копія припису, копія витягу з наказу, копія військово-облікового документа.

Матеріали справи містять поштові документи щодо направлення відповідачу кореспонденції 27.03.2026.

За результатами розгляду звернення позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 надав відповідь, у якій повідомив про необхідність подання додаткового пакета документів для направлення на підтвердження до 11-ї регіональної ВЛК у м. Вінниці.

ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив суд першої інстанції, що станом на дату надання відповіді на ухвалу суду від 16.07.2026 позивач не виключений з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Матеріали справи не містять доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приймав рішення про виключення ОСОБА_1 з військового обліку або вносив до військово-облікового документа позивача відомості про виключення його з військового обліку.

Матеріали справи також не містять витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або іншого документа, який би підтверджував, що станом на час розгляду справи у Реєстрі міститься інформація про виключення позивача з військового обліку.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), у статті 33 визначає, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Загальне керівництво роботою, пов`язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частина перша статті 34 цього Закону встановлює, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Статтею 37 Закону № 2232-XII також передбачено, що у громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Статті 7 і 8 цього Закону визначають, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) прізвище, відомості про зміну прізвища; 2) власне ім`я (усі власні імена), відомості про зміну власного імені; 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) місце народження; 6) стать; 7) місце проживання та місце перебування; 7-1) номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти; 8) відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників, а також дітей (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 8-1) відомості про сімейний стан особи та відомості про членів її сім`ї (прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження) - виключно за згодою призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 9) реквізити паспорта громадянина України та документів, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії); 9-1) відомості про громадянство (зміну громадянства); 10) відомості про смерть особи або оголошення особи померлою чи визнання її безвісно відсутньою; 11) відомості щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною (поновлення дієздатності); 12) відомості про зайнятість (код ЄДРПОУ та місцезнаходження підприємства, установи, організації, місце роботи, посада, стаж роботи); 13) реєстраційний номер облікової картки платника податків; 14) відцифрований образ обличчя особи; 15) відомості про дату виїзду за межі України та дату повернення на територію України; 15-1) відомості про переміщення особи на тимчасово окуповану територію України (дата та напрямок); 16) реквізити документа про освіту (серія, номер, дата видачі, заклад освіти, що видав, рівень освіти, професія, галузь знань, спеціальність); 16-1) відомості про форму навчання здобувачів позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти; 16-2) відомості про досвід роботи за спеціальністю; 17) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності; 17-1) відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 18) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності (повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, направлення обвинувального акта до суду); 19) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили; 20) відомості про наявність судимості (зняття чи погашення судимості); 20-1) відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення); 21) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 22) відомості про статус ветерана війни; 23) відомості про володіння іноземними мовами; 24) відомості про дозвіл на зберігання та носіння зброї; 25) відомості про проходження програм підвищення кваліфікації, перепідготовки; 26) відомості про документи, оформлені для виїзду за кордон на постійне проживання, або залишення на постійне проживання за кордоном, або повернення в Україну; 27) реквізити посвідчення водія (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 28) реквізити посвідчення тракториста-машиніста (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, категорія); 29) реквізити кваліфікаційного посвідчення члена палубної команди судна внутрішнього плавання, іншого кваліфікаційного документа, яким підтверджуються професійні компетентності для безпечної експлуатації судна внутрішнього плавання, міжнародного посвідчення на право управління прогулянковим судном, посвідчення судноводія малого судна/водного мотоцикла, іншого документа, що надає право на управління прогулянковим судном, малим судном, водним мотоциклом (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, кваліфікація); 30) реквізити свідоцтва пілота повітряного судна (серія, номер, дата видачі, орган, що видав, строк дії, категорія); 31) відомості про примусове виконання рішення щодо особи-боржника (реквізити та відомості виконавчого документа); 32) відомості про особу, зниклу безвісти за особливих обставин; 33) відомості про внутрішньо переміщену особу; 34) відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов`язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.

Стаття 14 Закону № 1951-VIII визначає, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: 1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону; 2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону. 3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону; 4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону; 5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону; 6) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону; 7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону; 8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону; 9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону; 10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону; 11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону; 12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону; 13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону; 14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону; 15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону; 16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону; 17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону; 18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.

Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Реєстр здійснює отримання даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним демографічним реєстром для: 1) проведення зіставлення, звірки та верифікації інформації про фізичну особу відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри"; 2) використання при наданні публічних (електронних публічних) послуг відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг"; 3) внесення до Реєстру унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.

Реєстр отримує дані, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону, шляхом електронної інформаційної взаємодії з електронною системою охорони здоров`я з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Реєстр здійснює електронну інформаційну взаємодію з інформаційно-комунікаційними системами з використанням системи електронної взаємодії електронних ресурсів.

У разі відсутності технічної можливості передачі даних засобами системи електронної взаємодії електронних ресурсів електронна інформаційна взаємодія може здійснюватися з використанням інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством, інших захищених методів, у тому числі з використанням змінних носіїв.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.

Пункт 22 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Порядок № 1487, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), передбачає, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), регулювало порядок оформлення постанов ВЛК, зокрема свідоцтвом про хворобу або довідкою ВЛК, а також порядок направлення документів з постановами ВЛК, які підлягають затвердженню або контролю.

Суд не використовує ці положення як самостійну підставу для відмови в позові, а враховує їх лише для розмежування медичного висновку ВЛК і подальших облікових дій ТЦК та СП.

Стаття 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), передбачає, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18 зазначив, що судове рішення має бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У цій же постанові Верховний Суд звернув увагу, що загальними вимогами до акта індивідуальної дії є його обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення конкретних фактичних і юридичних підстав та зрозумілих мотивів прийняття.

Також Верховний Суд визнав помилковим дослідження судами аргументів, які не були покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного акта, оскільки це свідчить про безпідставне розширення предмета доказування.

Цей правовий висновок враховується судом у тій частині, що адміністративний суд не повинен підміняти мотиви суб`єкта владних повноважень власними припущеннями або перевіряти правомірність тих мотивів, які не є предметом заявленого позову.

У постанові від 22.10.2024 у справі № 420/3179/22 Верховний Суд роз`яснив, що вимоги діяти «на підставі», «у межах повноважень» та «у спосіб» означають обов`язок суб`єкта владних повноважень діяти відповідно до закону, не перевищувати компетенцію та дотримуватися встановленої законом процедури і форми.

Ця практика має загальне значення для застосування частини другої статті 2 КАС України.

У постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 Верховний Суд звернув увагу на те, що законодавець розмежовує поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», а стаття 37 Закону № 2232-XII визначає порядок взяття на військовий облік, зняття з нього та виключення з військового обліку.

Цей правовий висновок є релевантним для цієї справи, оскільки позивач просить внести до Реєстру інформацію саме про виключення з військового обліку, а не про зняття з нього.

У постанові від 09.04.2026 у справі № 280/6524/24 Верховний Суд, посилаючись на постанову від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24, також звернув увагу на відмінність між зняттям і виключенням з військового обліку та на правові наслідки такого розмежування.

Ця практика має допоміжне значення для правильного розуміння правової природи заявленої позивачем вимоги.

Щодо способу захисту суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.02.2020 у справі № 0940/2394/18.

Так, Верховний Суд зазначив, що критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту у вимогах про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність або відсутність у суб`єкта владних повноважень права діяти на власний розсуд.

Щодо виходу за межі позовних вимог суд враховує постанову Верховного Суду від 23.11.2020 у справі № 809/984/18, у якій зазначено, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги або задоволення вимоги у більшому розмірі, ніж було заявлено, і що суд може вийти за межі позовних вимог лише якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів осіб, про захист яких вони просять.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що предметом розгляду у цій справі є не законність постанови військово-лікарської комісії, не законність наказу про звільнення позивача з військової служби, не правомірність відповіді відповідача на звернення позивача та поставлених у ній умов для подальшого вирішення питання про виключення з військового обліку, а заявлена позивачем вимога про: визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку; зобов`язання розглянути питання про внесення такої інформації до Реєстру.

При цьому, оцінка відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 на скаргу позивача здійснюється судом лише в межах перевірки доводів позивача про наявність або відсутність бездіяльності щодо невнесення інформації до Реєстру, а не як самостійного предмета оскарження.

Водночас, суд враховує зміст цієї відповіді як доказ того, що звернення позивача було розглянуте, а позивач не був повідомлений про вже здійснене виключення з військового обліку.

Отже, для вирішення спору суд має встановити: чи існує підтверджений матеріалами справи юридичний факт виключення позивача з військового обліку; чи мав відповідач на підставі такого факту обов`язок внести до Реєстру інформацію про виключення позивача з військового обліку; чи не виконав відповідач цей обов`язок; чи є підстави для застосування іншого способу захисту в межах заявленого спору.

Щодо доводів позивача про наявність підстав для виключення з військового обліку, то суд зазначає про таке.

Матеріали справи підтверджують, що позивач має свідоцтво про хворобу № 345-п від 20.06.2022, у якому зазначено постанову ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Також матеріали справи підтверджують, що військова частина НОМЕР_1 рекомендувала звільнити позивача у відставку з виключенням з військового обліку.

Суд виходить з того, що ці докази мають істотне значення, оскільки можуть свідчити про наявність передбаченої законом підстави для вирішення компетентним органом питання про виключення позивача з військового обліку.

Водночас, суд звертає увагу, що наявність постанови ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку і сам факт виключення особи з військового обліку у відповідному ТЦК та СП не є тотожними юридичними фактами.

Так, військово-лікарська комісія встановлює медичну придатність або непридатність особи до військової служби.

Натомість ведення військового обліку, внесення відомостей до військово-облікових документів і актуалізація відомостей у Реєстрі належать до компетенції відповідних органів військового обліку, зокрема районних/міських ТЦК та СП.

Тому свідоцтво про хворобу № 345-п є важливим доказом наявності медичної підстави для вирішення питання про виключення з військового обліку, однак саме по собі не підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 уже прийняв рішення про виключення позивача з військового обліку або вніс відповідні відомості до військово-облікового документа чи Реєстру.

Із приводу наказу військової частини НОМЕР_1 № 279 від 30.06.2022, то суд вказує на таке.

Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 279 від 30.06.2022 підтверджує, що позивача звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я, виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Водночас, у цьому ж наказі прямо зазначено, що позивач повинен протягом 5 діб стати на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, наказ військової частини підтверджує завершення проходження військової служби у військовій частині та виключення позивача зі списків особового складу цієї частини.

Однак він не підтверджує факту виключення позивача саме з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Навпаки, зміст наказу свідчить, що після звільнення з військової служби позивач мав звернутися до відповідного ТЦК та СП для вчинення подальших облікових дій.

Щодо звернення позивача від 27.03.2026 та відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 , то суд виходить із такого.

27.03.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 зі скаргою, у якій просив виключити його з військового обліку військовозобов`язаних.

На виконання ухвали суду від 16.07.2026 відповідач надав копію відповіді на це звернення.

Зі змісту відповіді вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив позивача про виключення з військового обліку, а зазначив про необхідність подання додаткового пакета документів і направлення їх на підтвердження до 11-ї регіональної ВЛК.

ІНФОРМАЦІЯ_3 також прямо повідомив суду, що позивач не виключений з військового обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, наявні у справі докази підтверджують не те, що позивач уже виключений з військового обліку, а протилежне - що станом на час відповіді ІНФОРМАЦІЯ_2 та на час розгляду справи позивач не виключений з такого обліку.

Із приводу вимоги про визнання протиправною бездіяльності з невнесення інформації до Реєстру, то суд зазначає про таке.

Заявлена позивачем вимога сформульована як вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невнесення до Реєстру інформації про виключення позивача з військового обліку.

Суд виходить з того, що така вимога за своїм змістом передбачає, що має існувати юридичний факт, який підлягає відображенню в Реєстрі, - тобто факт виключення особи з військового обліку.

Однак матеріали справи не містять доказів того, що ІНФОРМАЦІЯ_2 уже виключив позивача з військового обліку.

Навпаки, відповідач повідомив суду, що позивач не виключений з військового обліку військовозобов`язаних.

За таких обставин, суд не може визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення до Реєстру інформації про вже здійснене виключення з військового обліку, оскільки матеріали справи не підтверджують самого факту такого виключення.

Спростувань вказаних обставин апеляційна скарга не містить.

Водночас, суд не ототожнює відсутність запису в Реєстрі із неправомірною бездіяльністю щодо внесення запису, якщо попередній юридичний факт, який має бути відображений у Реєстрі, не підтверджений належними доказами.

Тому в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача розглянути питання про внесення інформації до Реєстру, то суд вказує на таке.

Друга позовна вимога сформульована як вимога зобов`язати відповідача розглянути питання про внесення до Реєстру інформації стосовно позивача про виключення з військового обліку.

Так, суд враховує, що ця вимога є пов`язаною з першою вимогою, але не є тотожною їй.

Вона стосується не безпосереднього внесення інформації до Реєстру, а саме розгляду питання про внесення такої інформації.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що звернення позивача від 27.03.2026 щодо виключення з військового обліку було розглянуте відповідачем шляхом надання відповіді, у якій позивачу повідомлено про необхідність подання додаткових документів і подальше направлення їх на підтвердження до 11-ї регіональної ВЛК.

У той же час, позивач у цій справі не заявляє вимоги про: визнання протиправною цієї відповіді; скасування рішення відповідача або визнання дій щодо надання відповіді протиправними відповідача; визнання протиправною позиції відповідача щодо необхідності подання додаткових документів для вирішення питання про виключення з військового обліку; зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення від 27.03.2026; зобов`язання відповідача виключити його з військового обліку.

Тому суд не має правових підстав у межах заявлених вимог визнавати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо надання відповіді на звернення позивача або перевіряти законність кожного її мотиву як самостійний предмет спору.

З огляду на це вимога про зобов`язання відповідача розглянути питання про внесення інформації до Реєстру також не підлягає задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідач розглянув звернення позивача і повідомив йому свою позицію щодо подальших дій.

При цьому, незгода позивача зі змістом такої відповіді або з вимогою відповідача подати додаткові документи може бути предметом окремого судового спору, однак у цій справі такі вимоги не заявлені.

Із приводу обраного позивачем способу захисту у цій справі, то суд виходить із таких міркувань.

Суд дійшов висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного, на його думку, права.

Так, зі змісту позову та доданих доказів вбачається, що фактичний інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає у досягненні правового результату - виключенні його з військового обліку військовозобов`язаних.

Однак заявлені ним позовні вимоги спрямовані не на оскарження дій відповідача щодо надання відповіді на звернення позивача щодо неможливості виключення з військового обліку без подання додаткових документів та не на зобов`язання відповідача виключити його з такого обліку, а на визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення до Реєстру інформації про виключення з військового обліку.

Тобто позивач просить суд захистити право шляхом, який передбачає існування попереднього юридичного факту - виключення з військового обліку, однак такого факту судом не встановлено.

Суд звертає увагу, що документи, подані позивачем, можуть бути доказами наявності підстав для вирішення питання про виключення з військового обліку.

Однак вони не підтверджують, що відповідач уже вчинив відповідну облікову дію, а отже, не створюють безумовного обов`язку внести до Реєстру інформацію про вже здійснене виключення.

Позивач не просив суд зобов`язати відповідача виключити його з військового обліку, не просив визнати протиправними дії відповідача щодо надання відповіді на звернення позивача, а також не просив зобов`язати відповідача повторно розглянути звернення від 27.03.2026 саме щодо виключення з військового обліку.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 31 липня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П.

Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
10.08.2026 Ухвала № 138868840 Сьомий апеляційний адміністративний суд
31.07.2026 Рішення № 138662233 Хмельницький окружний адміністративний суд
16.07.2026 Ухвала № 138268794 Хмельницький окружний адміністративний суд
16.04.2026 Ухвала № 135740571 без тексту Хмельницький окружний адміністративний суд