У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
Справа № 240/7129/26
07 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Томчука А.В.
суддів: Савицької Н.В. Драчук Т. О. ,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального закону, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.08.2026 залишив подану апеляційну скаргу без руху та запропонував скаржнику у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлений недолік апеляційної скарги у спосіб надання оригіналу документу про сплату судового збору.
11.08.2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Таке клопотання обґрунтоване необхідністю встановлення судом додаткового строку для сплати судового збору.
Ухвалою від 12.08.2026 апелянту продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
15.08.2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Апелянт зазначає, що станом на теперішній відповідач не має можливості здійснити оплату судового збору у строк визначений судом у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування. З огляду на викладене, скаржник просить суд відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Розглянувши подану представником апелянта заяву, суд апеляційної інстанції враховує те, що саме по собі посилання на відсутність коштів не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на таке та без надання відповідних доказів того, що обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Такими умовами є: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Отже, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Велика Палата Верховного Суду у іншій постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
З огляду на наведене суд вважає, що заява апелянта про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Ба більше, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Крім того, доводи скаржника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір в подальшому.
Суд зауважує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Отже, враховуючи зазначене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відтак у встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліки апеляційної скарги.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згадана норма за своїм змістом є бланкетною та відсилає до приписів статті 169 КАС України, пунктом 1 частини 4 якої передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, у вказаній вище нормі йдеться про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, згідно з якою суд повинен повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, у разі неусунення недоліків, що така містила, у встановлений судом строк.
З огляду на викладене і беручи до уваги те, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, колегія суддів дійшла висновку повернути таку апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 248, 251, 298 КАС України,
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Томчук А.В.
Судді Савицька Н.В. Драчук Т. О.