П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/13977/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева М.С.
Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.
07 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Слободонюка М.В.
суддів: Кузьмишина В.М. Канигіної Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, за вимогами якого просив визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, а також вимогу про сплату боргу.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 12.02.2025 № 000/2289/24-03 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.04.2025 № Ф-13866-51 про сплату боргу (недоїмки) в частині нарахування штрафу в розмірі 3193,64 грн та пені в розмірі 21776,42 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Ключові доводи апеляційної скарги зводяться до того, що існуюча за позивачем заборгованість виникла внаслідок самостійно поданої звітності платника єдиного податку та несвоєчасної сплати єдиного внеску. А пеня та штрафні санкції нараховані за періоди охоплені попередніми контрольними заходами, однак результати яких не сплачені позивачем у встановлені терміни.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Справа розглядається апеляційним судом в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебував на податковому обліку як фізична особа-підприємець з 19.09.1994 по 18.02.2018. В період з 01.01.2012 по 31.12.2016 - на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок - друга група).
Відповідно до відомостей, одержаних від державного реєстратора в електронному вигляді, 12.02.2018 до Єдиного державного реєстру внесено запис про Державну реєстрацiю припинення пiдприємницької дiяльностi фiзичної особи - пiдприємця за її рішенням.
Як вказує у позові позивач та підтверджується інформацією з інтегрованої картки платника податків, ОСОБА_1 за період з 21.10.2014 року до 23.04.2015 та з 21.01.2015 до 28.04.2016 року сплатив штраф та пеню у сумі 1059,85 грн та за період з 24.05.2014 до 29.05.2016 та з 21.01.2015 до 20.05. 2016 року у сумі 2811,72 грн. Також згідно вимоги ГУ ДФС у Житомирській області №Ф-7109-25, виданої 19.07.2016 було сплачено 22.02.2019 року штрафів та пені у сумі 19725,85 грн через органи ДВС.
Відповідно до наявних у матеріалах справи банківських квитанцій №0.0.1522313597.1 та 0.0.1522276247.1 позивачем було сплачено ЄСВ в розмірі 2205,72 грн та 3672,01 грн 14.11.2019.
З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2025 Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято рішення № 000/2289/24-3 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким визначено:
штраф у розмірі 10% до 01.01.2015;
штраф у розмірі 20% з 01.01.2015, що становить 3193,64 грн;
пеня за період із 21.01.2015 по 14.11.2019, у розмірі 0,1% суми недоїмки, що становить 21776,42 грн.
Надалі, на підставі в тому числі і цього рішення відповідачем 14.04.2025 сформовано вимогу № Ф-13866-51 про сплату боргу (недоїмки), якою вимагає сплатити заборгованість в сумі 35632,94 грн, з яких: штраф у розмірі 3193,64 грн та пеня у розмірі 21776,42 грн, а також недоїмка в сумі 10662,88 грн., яка згідно наявного в матеріалах справи розрахунку виникла за наслідками поданих позивачем звітів від 09.01.2020 за 2013 рік (4800,76 грн.), за 2017 рік (4224,00 грн.), за 2018 рік (1638,12 грн.).
Не погоджуючись із рішенням від 12.02.2025 № 000/2289/24-3 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимогою про сплату боргу (недоїмки), позивач звернувся до суду.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач сплатив заборгованість зі сплати єдиного внеску, а відповідач у 2025 році повторно застосував до нього штрафні санкції та нарахував пеню за ті самі періоди прострочення, за якими відповідні санкції вже застосовувалися раніше. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення та похідної від нього вимоги в частині штрафних санкцій в розмірі 3193,64 грн. і пені - 21776,42 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В даному випадку доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області обмежуються задоволеними судом позовними вимогами, у зв`язку з чим перегляд судового рішення здійснюється в заявлених межах.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених вимог з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до пункту 2 частини 1статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI).
Згідно з частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5 -1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
За приписами частини 12 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до частини 2, 3 статті 25 Закону № 2464-VI, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Положеннями частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до частини 10 статті 25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Приписи частини 13 статті 25 Закону № 2464-VI визначають, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
За правилами абзаців 2, 3 частини 14 статті 25 Закону № 2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Як встановлено судами із матеріалів справи, 19.04.2017 Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято рішення № [номер приховано] про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким визначено:
- штраф у розмірі 10% 83,42 за період з 21.10.2014 до 23.04.2015;
- штраф у розмірі 20% з за період з 21.01.2015 до 28.04.2016, що становить 587,18 грн;
- пеня, що становить 389,25 грн.
19.04.2017 Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято рішення № [номер приховано] про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким визначено:
- штраф у розмірі 10%, що становить 545,89 за період з 24.05.2014 до 20.05.2016;
- штраф у розмірі 20% з за період з 21.01.2015 до 20.05.2016, що становить 124,52 грн;
- пеня, що становить 2141,31 грн.
07.10.2019 відповідачем було складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-7109-25, в якій повідомлялось, що згідно даних інформаційної системи податкових органів, у позивача станом на 30.09.2019 існує заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску. Загальна сума боргу по вищевказаній вимозі складала 5877,73 грн, у т.ч.: недоїмка 2006,16 грн, штраф 1341,01 грн, пеня 2530,56 грн.
Зазначена вимога була передана на виконання до Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, де і було відкрито виконавче провадження щодо її примусового виконання. Даний факт підтверджується постановою Корольовського відділу державної виконавчої служби м. Житомир ВП № 58456520 від 22.02.2019 про відкриття виконавчого провадження.
Існуючими у справі доказами підтверджується, що 23.04.2015, 17.02.2016, 26.04.2016, 28.04.2017, 19.02.2019, 12.09.2019, 14.08.2019, 13.07.2019, 14.06.2019, 14.11.2019 позивачем сплачено заборгованість зі сплати єдиного внеску, яка виникла у період із 24.05.2014 по 20.05.2016.
27.09.2019 Корольовським відділом державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесена постанова ВП № 58456520 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із повним фактичним виконанням.
Разом з тим 12.02.2025 відповідачем повторно відносно позивача було винесено рішення № 000/2289/24-03 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки, як зазначає представник відповідача, позивач належним чином не виконував вимоги статті 9 Закону № 2464, зокрема: єдиний внесок за ІІІ-IV квартали 2014 року, 1- IV квартали 2015 року та 1- IV квартали 2016 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.
Однак наведені обставини вже були підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені рішеннями від 19.04.2017 № [номер приховано] і № [номер приховано], а також для формування вимоги № Ф-7109-25 від 07.10.2019, яка була пред`явлена до примусового виконання. Наявними у справі платіжними документами та постановою державного виконавця від 27.09.2019 у виконавчому провадженні № 58456520 підтверджено погашення позивачем заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафу та пені, нарахованих у зв`язку з несвоєчасною сплатою внеску за відповідні періоди.
При цьому, оспорюване у цій справі рішення від 12.02.2025 № 000/2289/24-03 прийнято щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску за ІІІ-IV квартали 2014 року та І-IV квартали 2015-2016 років, тобто за періоди, які фактично охоплені попередніми рішеннями про застосування штрафних санкцій і вимогою про сплату боргу. І як правильно зазначив суд першої інстанції, доказів того, що оскаржуваним рішенням визначено санкції за інші самостійні порушення або за періоди, які не були предметом попереднього застосування відповідальності, відповідач не надав.
Ба більше, із наявного у справі розрахунку нарахованого та сплаченого єдиного внеску, штрафних санкцій та пені по ОСОБА_1 (а.с. 29, 30) можна чітко прослідкувати, що станом на 14.11.2019 за відповідачем не рахувалося жодного боргу по сплаті єдиного внеску, а пеня та штрафні санкції нараховувалися за періоди, охоплені попередніми контрольними заходами.
Отже, нарахування штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за ті самі періоди свідчить про повторне притягненням позивача до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, з чим суд погодитись не може.
З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 12.02.2025 № 000/2289/24-03 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені.
Щодо іншої частини позовних вимог, яка стосується оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.04.2025 № Ф-13866-51, то колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до п. 25.4 ст. 25 Закону № 2464, орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до п.3 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 (далі - Інструкція), орган ДПС надсилає (вручає) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: 1) Якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; 2) Якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; 3) Якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом 3 або 4 цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): Платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Відповідно до п.4 Розділу VI Інструкції, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
З наведеного вище вбачається, що органам ДПС України надано право формувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі облікових даних з інформаційної системи контролюючого органу. Наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску та фінансових санкцій є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату недоїмки.
Враховуючи, що нарахування штрафу в розмірі 3193,64 грн та пені в розмірі 21776,42 грн за вимогою Головного управління ДПС у Житомирській області від 14.04.2025 № Ф-13866-51 здійснено на підставі рішення від 12.02.2025 № 000/2289/24-03, яке визнано протиправним та скасовано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення зазначених сум (штрафу та пені) та їх існування в згаданій вимозі.
Разом з тим апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції не надавав правової оцінки визначеній у вимозі від 14.04.2025 № Ф-13866-51 сумі недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 10662,88 грн. Відповідно, зазначена вимога в цій частині рішенням суду першої інстанції скасована не була.
При цьому рішення суду першої інстанції в частині, що стосується визначення суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, позивачем не оскаржено, а доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області вимог щодо зміни рішення в цій частині не містять.
Таким чином, з огляду на визначені статтею 308 КАС України межі апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції не має підстав для надання правової оцінки законності визначення вимогою від 14.04.2025 № Ф-13866-51 суми недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 10662,88 грн та, відповідно, для зміни рішення суду першої інстанції в цій частині, оскільки зазначене питання не є предметом апеляційного оскарження.
Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що в межах доводів та вимог апеляційної скарги підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не встановлено. Висновки суду першої інстанції щодо протиправності рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 12.02.2025 № 000/2289/24-03 та, як наслідок, протиправності вимоги від 14.04.2025 № Ф-13866-51 в частині нарахування штрафу та пені є обґрунтованими та відповідають нормам матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Слободонюк М.В.
Судді Кузьмишин В.М. Канигіна Т.С.