Справа № 524/5191/26
провадження 2/527/1491/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м.Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Левицької Т.В.,
з участю секретаря судового засідання - Папенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №524/5191/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №648000677 від 28.03.2023 в сумі 59423,28 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 28.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №648000677, який було підписано відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора MNV69Q8M. Згідно з умовами кредитного договору позичальник отримав кредит у розмірі 5000 грн. В подальшому, відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 12400 грн. Відповідач за користування кредитними коштами зобов`язаний був сплачувати відсотки за користування кредитними коштами. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, термін дії якого неодноразово продовжували шляхом укладення додаткових угод. Відповідно до умов договору до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги №231 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача. 10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №10/1024-01, відповідно до умов якого до ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників зазначених у реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024 до Договору факторингу № 10/1024-01, ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача. 15.07.2025 між ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е, відповідно до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до боржників зазначених у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників б/н до Договору факторингу №15/07/25-Е від 15.07.2025 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 59423,28 грн.
Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язанні та станом на день звернення з позовом до суду, заборгованість за кредитним договором становить 59423,28 грн, з яких 12400 грн - заборгованість по тілу кредиту, 47023,28 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором №648000677 від 28.03.2023 в сумі 59423,28 грн, судовий збір в розмірі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи без його участі, зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з`явився, судова повістка про виклик до суду направлялася за зареєстрованим місцем проживання відповідача, поштове повідомлення повернулось з повідомленням «адресат відсутній».
Відзиву відповідач не подав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
28.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 648000677.
Пунктом 2.1. кредитного договору визначена сума кредиту, що становить 12400 грн.
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 5000 грн 27.04.2023 (п. 2.3 кредитного договору).
Другий та решта траншів з договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим договором (п. 2.4 кредитного договору).
Відповідно до п. 3.1 кредитного договору позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку, передбаченому п. 3.2 договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Відповідно до п. 3.2 кредитного договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періодів оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Згідно з п. 3.3 кредитного для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1230 грн. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.
Продовження строку дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього договору зазначенні в цьому договорі в момент його укладення. оскільки пролонгація не є зміною істотних умов договору, зокрема строку дії договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до договору, в тому числі пролонгація не потребує застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником пролонгації є конклюдентною дією, спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим договором умов користування кредитом без зміни строку дії договору (п. 3.4 кредитного договору).
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору з метою укладення цього договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. При подачі заявки позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш) та плановий строк дострокового повернення кредиту, протягом якого застосуються спеціальні умови користування кредитом - дисконтний період. Максимально доступна сума кредиту, яка доступна позичальнику і яку позичальник може отримати другим та наступними траншами, вказана в п. 2.1 договору як сума кредитного ліміту, та визначається кредитодавцем в залежності від кредитного рейтингу позичальника.
Пунктом 5.1. кредитного договору визначено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5167-83ХХ-ХХХХ-9125.
Згідно пункту 7.1. кредитного договору орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 27.04.2023, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Відповідно до п. 7.2. кредитного договору сума кредиту має бути повернута позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: 7.2.1. закінчення строку дії договору; 7.2.2. дострокового припинення дії договору в порядку, передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7, або 9.2.1.5.
Після закінчення дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно (п. 7.3.2. кредитного договору).
Пунктом 8.3. кредитного договору визначена базова процентна ставка, що складає 0,82 % в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника, за кожен день користування ним.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії договору, діють до повного їх виконання (п. 11.1 кредитного договору).
Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV69Q8M.
Крім того, відповідачем ОСОБА_1 підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV69Q8M також і паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до платіжних доручень від 28 березня 2023 року, ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 хх-хххх-5794 на підставі кредитного договору № 648000677 були перераховані кошти в сумі 12400 грн (а.с. 50,50 на звороті, 51). Факт зарахування коштів в сумі 12400 грн на картку № 5457-08хх-хххх-5794 також підтверджується листом АТ «Укрсімбанк» та інформацією на електронному носії СD-R№4583-БТ , які надані на виконання ухвали суду (а.с. 50,51, 149,150).
Отже, з досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.
28 листопада 2018 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язується відступити ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за плату, на визначених договором умовах (а.с. 64-69).
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог.
28 листопада 2019 року, 31 грудня 2020 року, 31 грудня 2021 року, 31 грудня 2023 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладені додаткові угоди до договору факторингу (а.с. 69-76).
Згідно з копією витягу з реєстру прав вимоги № 231 від 30 травня 2023 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 648000677 (а.с. 77,77 на звороті).
10 жовтня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 10/1024-01, у відповідності до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за плату, на визначених договором умовах (а.с. 83-86).
Відповідно до п. 1.3. договору факторингу право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 4.1. договору факторингу право вимоги переходить від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог.
Згідно з копією витягу з реєстру прав вимоги № 2 від 10 жовтня 2024 року до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 648000677 (а.с. 88,89).
15 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 15/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 91-96).
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників.
Відповідно до п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників.
Згідно з копією витягу з реєстру боржників до договору факторингу до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 648000677 (а.с. 97,98).
Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості, складених ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», та виписки з особового рахунку, складеного ТОВ «ФК «ЕЙС», загальна сума заборгованості відповідачки становить 59423,28 грн, з яких 12400 грн заборгованість за тілом кредиту та 47023,28 грн заборгованість по несплаченим відсоткам (а.с105-108).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, право вимоги за Договором № 648000677 від 28.03.2023 перейшло до ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договорів факторингу.
Як вбачається з Виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 648000677 від 28.03.2023, заборгованість ОСОБА_1 за договором становить 59423,28 грн, з яких 12400 грн - заборгованість по тілу кредиту, 47023,28 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.109).
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12400 грн - заборгованості по тілу кредиту, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 12400 грн зобов`язання з їх повернення не виконав, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12400 грн суми заборгованості по тілу кредиту є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 47023,28 грн - суми заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.
За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно п. 8.3.1. за період від дати видачі Кредиту до 27.04.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 299,30 відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,82 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі Дисконтна процентна ставка).
Згідно з п. 8.4. Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним.
Пунктом 2.3. договору визначена орієнтовна дата повернення кредитних коштів, проте строк дії договору визначений пунктом 11.1., відповідно до якого договір діє протягом 5 років.
Суд зазначає, що проценти нараховані позивачем у межах строку кредитування та не перевищують суму процентів, нарахованих за ставками, визначеними умовами кредитного договору.
Суд ураховує, що частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
У той же час, як установлено судом із розрахунків заборгованості, проценти за користування кредитними коштами нараховувалися за період з 28.03.2023 по 24.08.2023, тобто до набрання чинності цим законом.
З огляду на це суд приймає до уваги подані стороною позивача розрахунки заборгованості.
Вирішення питання стягнення судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З платіжної інструкції про сплату судового збору від 12 січня 2026 року № 32604 встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 1). Вказані кошти зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 12).
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє у повному обсязі з відповідачки відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають до стягнення судові витрати у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які понесла сторона позивача слід зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було долучено: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Соломка О.В. (а. с. 114), копію договору про надання правової допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а. с. 110,111); копію додаткової угоди № 25771171376 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а. с. 112); копію акта прийому-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року (а.с. 113).
Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» (клієнт) та адвокатським бюро «Соломко та партнери», клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з пунктами 3.3. та 3.4. договору про надання правничої допомоги гонорар складається з суми вартості, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року. Після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.
Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року стороні позивача були надані наступні правові та юридичні послуги та їх вартість: складання позовної заяви 5000 грн, кількість годин 2; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника 1000,00 грн, кількість годин 2; підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором 1000,00 грн, кількість годин 2. Всього 7000,00 грн (а. с. 113).
Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вищевказаний висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду зазначений у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення.
При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На думку суду, стягнення із відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн не можна вважати пропорційним меті відшкодування таких витрат.
Суд враховує завдання цивільного судочинства, особливості (категорію та складність) спору, значення його для сторін, те, що дана справа не є складною, позовна заява виконана у типовій формі для позовів про стягнення заборгованості, тому суд вважає, що вказана сума за надання правової допомоги є завищеною.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що розмір витрат на правничу допомогу позивача, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачки, необхідно зменшити до 5000,00 грн, що не становитиме надмірний тягар для неї.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 83, 128, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ :
Позов Товариства з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, за Договором № 648000677 від 28.03.2023 :
-12400 грн - заборгованість по тілу кредиту,
-47023,28 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом,
всього 59423,28 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в сумі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженої відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», (місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки,6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956);
відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ).
Суддя Т. В. Левицька