П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/8228/25 Головуюча суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна
Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.
07 вересня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді: Гнап Д.Д.
суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Безпека Агро» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
У Вінницький окружний адміністративний суд звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Безпека Агро» до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що рішенням комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 18.02.2025 №12516428/41360056 відмовлено у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.204 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.02.2025 №12516428/41360056 про відмову у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Безпека Агро».
Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 31.01.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Безпека Агро», датою її фактичного подання на реєстрацію.
Задовольняючи позовні вимоги, окружний суд виходив з того, що позивач надав разом із поясненнями всі необхідні первинні документи, які підтверджують правомірність складення спірної податкової накладної, тоді як відповідач з формальних мотивів відмовив у її реєстрації.
Суд першої інстанції зазначив, що отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних мали загальний характер без конкретизації переліку документів, які слід надати для підтвердження операції.
Також суд першої інстанції вказав, що ухваленню спірного рішення передувало рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14 лютого 2024 року № 9254 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, яке надалі було визнано протиправним і скасовано в судовому порядку у справі № 120/6541/24.
Крім того, суд дійшов висновку, що при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної податковий орган не повинен проводити повний аналіз господарської операції на предмет її реальності, оскільки це є предметом податкової перевірки.
ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права та неповного з`ясування обставин справи.
Скаржник вказує, що зупинення реєстрації податкової накладної здійснюється в автоматичному режимі, а після внесення змін до Порядку № 520 законодавець передбачив можливість конкретизації необхідних документів саме на етапі надіслання Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.
На виконання цих вимог контролюючий орган надіслав позивачу відповідні повідомлення від 06 лютого 2025 року, в яких чітко конкретизував перелік необхідних документів, зокрема дозвільних документів на провадження охоронної діяльності, оборотно-сальдових відомостей, актів звірки взаєморозрахунків з контрагентом, а також документів на підтвердження використання пального та транспорту в господарській діяльності. Оскільки позивач не скористався своїм процесуальним правом та не надав витребуваних документів, комісія регіонального рівня правомірно відмовила у реєстрації податкової накладної відповідно до пункту 10 Порядку № 520.
Також скаржник наголошує на тому, що позивач долучив значну частину документів лише до матеріалів позовної заяви, що позбавило комісію можливості дослідити їх на етапі прийняття рішення.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків окружного суду.
Позивач зазначає, що витребувані податковим органом у повідомленні додаткові документи абсолютно повністю дублювали скасоване судом рішення про визнання позивача ризиковим та не стосувалися конкретної господарської операції із надання послуг охорони у січні 2024 року.
Стосовно дозвільних документів позивач вказує, що надав копію наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07 квітня 2021 року № 247 про видачу ліцензії на провадження охоронної діяльності, який є єдиним чинним дозвільним документом, оскільки паперові бланки ліцензій законодавством більше не передбачені. Позивач вважає дії податкового органу зловживанням повноваженнями з метою проведення фактичної перевірки поза встановленими процедурами.
Державна податкова служба України відзиву на апеляційну скаргу до суду не подавала.
ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Безпека Агро» є юридичною особою та згідно з відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань основним видом діяльності є КВЕД 80.10 діяльність приватних охоронних служб.
28.09.2022 між ТОВ «Охоронна компанія «Безпека Агро» та Дочірнім підприємством «Перемога Нова» (далі - МХП) було укладено Договір про надання охоронних послуг №2809-22/3Т.
Відповідно до п. 1.1. Договору про надання охоронних послуг №2809-22/3Т від 28.09.2022 МХП замовляє, а Контрагент надає охоронні послуги (в подальшому «Послуги»), а саме здійснює охорону об`єктів МХП, які належать йому на праві власності або знаходяться в оренді МХП та використовуються ним на законних підставах (надалі «Об`єкт»).
За змістом п. 2.1. Договору про надання охоронних послуг №2809-22/3Т від 28.09.2022 ціна на послугу вказується в Актах приймання-передачі на кожну послугу окремо.
На виконання умов вказаного Договору про надання охоронних послуг №2809-22/3Т від 28.09.2022 за наслідками надання послуг охорони об`єкта у січні 2024 року між Позивачем та Дочірнім підприємством «Перемога Нова» було підписано Акт надання послуг №28 від 31.01.2024 на суму 681260,00 грн, в тому числі ПДВ 113543,33 грн.
Позивачем 01.02.2024 було сформовано та надіслано рахунок на оплату №37.
Відповідно до платіжної інструкції №[номер приховано] від 23.02.2024 Дочірнє підприємство «Перемога Нова» сплатило на рахунок позивача частину коштів за надані послуги охорони згідно Договору №2809-22/3Т від 28.09.2022.
За результатами проведеної вищевказаної господарської операції, на виконання пункту 201.1 статті 201 ПК України, позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №29 від 31.01.2024.
Податкову накладну № 29 від 31.01.2024, згідно отриманої квитанції № [номер приховано] від 16.02.2024, збережено, але реєстрація зупинена. Підставою зупинення реєстрації зазначено: податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D» = 7.4983%, «Pпоточ» = 0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою підтвердження реальності господарських операцій ТОВ «Охоронна компанія «Безпека Агро» подано Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №28 від 16.02.2024.
Позивачем надано пояснення щодо здійснення охоронної діяльності на підставі ліцензії МВС України від 07.04.2021 №247. Також зазначено, що товариство здійснює виключно послуги та не має виробничого процесу, а для діяльності використовує орендоване офісне приміщення та транспортні засоби. До пояснень додано копії документів.
Однак, Комісія ГУ ДПС у Вінницькій області, розглянувши документи, прийняла рішення від 18.02.2025 №12516428/41360056, якими відмовила у реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2024 з підстав ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Позивач вважає рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області протиправним, тому звернувся до суду.
ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку із зупиненням реєстрації податкової накладної №29 від 31.01.2024 та подальшою відмовою у її реєстрації.
За змістом пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені Кодексом терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Такий порядок визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Водночас сам факт зупинення реєстрації податкової накладної не означає автоматичної відмови в її реєстрації та не звільняє контролюючий орган від обов`язку прийняти за результатами розгляду поданих платником пояснень та документів обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Пунктом 11 Порядку №1165 визначено зміст квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема в ній зазначається критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію, а також пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку №520.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, реєстрацію податкової накладної №29 від 31.01.2024 було зупинено з посиланням на відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Разом з тим, у квитанції зазначено лише загальне посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку без наведення конкретної податкової інформації, яка стала підставою для висновку про відповідність позивача цьому критерію.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що таке формулювання саме по собі не дає платнику податку можливості зрозуміти, які саме обставини контролюючий орган вважає ризиковими та які документи необхідно надати для їх спростування.
Водночас колегія суддів враховує істотну для правильного вирішення спору обставину, яка була встановлена судом першої інстанції.
Рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.02.2024 №9254 ТОВ «Охоронна компанія «Безпека Агро» було віднесено до платників податку, які відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Разом із тим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.08.2024 у справі №120/6541/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2025, рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.02.2024 №9254 визнано протиправним та скасовано, а Головне управління ДПС у Вінницькій області зобов`язано виключити ТОВ «Охоронна компанія «Безпека Агро» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Отже, на час прийняття оскаржуваного у цій справі рішення від 18.02.2025 правова підстава, з якою контролюючий орган пов`язував ризиковість позивача, вже була предметом судового контролю та визнана протиправною.
При цьому зазначена обставина має істотне значення для оцінки правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючий орган не може обґрунтовувати відмову у реєстрації податкової накладної обставиною, яка на час прийняття такого рішення вже була визнана судом протиправною.
Матеріалами справи підтверджується, що між ТОВ «Охоронна компанія «Безпека Агро» та Дочірнім підприємством «Перемога Нова» 28.09.2022 укладено договір про надання охоронних послуг №2809-22/3Т.
Відповідно до умов договору позивач зобов`язався здійснювати охорону об`єктів замовника.
На виконання умов договору за результатами надання охоронних послуг у січні 2024 року сторонами підписано акт надання послуг №28 від 31.01.2024 на суму 681260,00 грн, у тому числі ПДВ - 113543,33 грн.
01.02.2024 позивачем сформовано рахунок на оплату №37. Крім того, платіжною інструкцією №[номер приховано] від 23.02.2024 підтверджено часткову оплату Дочірнім підприємством «Перемога Нова» наданих позивачем послуг.
За результатами зазначеної господарської операції позивач склав податкову накладну №29 від 31.01.2024 та направив її для реєстрації в ЄРПН.
Після зупинення реєстрації податкової накладної позивач подав контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження здійснення господарської операції.
Зокрема, позивач повідомив про здійснення ним охоронної діяльності на підставі відповідної ліцензії та про використання для здійснення діяльності орендованого офісного приміщення і транспортних засобів.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведені документи у своїй сукупності стосуються господарської операції, відображеної у спірній податковій накладній, та дають можливість ідентифікувати її зміст, сторони, предмет та вартість.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної, не є таким, що в кожному випадку підлягає поданню у повному обсязі незалежно від характеру господарської операції.
Наведена норма містить перелік документів, які можуть бути подані з урахуванням специфіки конкретної господарської операції.
Тому оцінюючи питання достатності поданих документів, контролюючий орган повинен виходити не з формального переліку документів, а з того, чи дають подані документи можливість підтвердити інформацію, зазначену у податковій накладній.
У цьому випадку позивач здійснює надання послуг з охорони, а тому характер його діяльності об`єктивно відрізняється від діяльності суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, придбання та постачання товарів.
Саме по собі ненадання документів, які не є безпосередньо необхідними для підтвердження факту надання охоронних послуг, не може автоматично свідчити про нереальність відповідної господарської операції.
Апелянт, посилаючись на ненадання позивачем документів щодо використання пального, транспортних засобів, матеріально-технічних ресурсів та інших обставин, не довів, яким саме чином ненадання цих документів спростовує факт надання охоронних послуг за договором №2809-22/3Т від 28.09.2022.
При цьому у спірному рішенні від 18.02.2025 №12516428/41360056 не наведено конкретного переліку документів, ненадання яких стало безпосередньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, не зазначено, які саме документи, подані позивачем, є неналежними або недостовірними, а також не наведено конкретних мотивів, з яких подані документи не підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній.
Таким чином, висновок контролюючого органу про ненадання або часткове надання документів не є обґрунтуваними.
Колегія суддів звертає увагу, що процедура зупинення реєстрації податкової накладної є превентивним механізмом, спрямованим на недопущення необґрунтованого формування податкового кредиту, однак не може підміняти собою податкову перевірку господарської діяльності платника податків.
При цьому контролюючий орган, реалізуючи повноваження щодо зупинення реєстрації податкової накладної та прийняття рішення про її реєстрацію або відмову в реєстрації, повинен діяти послідовно, добросовісно та обґрунтовано.
Вимога контролюючого органу про надання документів має бути зрозумілою для платника податку та давати йому можливість визначити, які саме обставини він має підтвердити.
У протилежному випадку платник податку фактично позбавляється можливості належним чином виконати вимогу контролюючого органу, а останній отримує можливість обґрунтувати відмову ненаданням документів, про необхідність подання яких платник належним чином повідомлений не був.
Як правильно встановив суд першої інстанції, контролюючий орган, з одного боку, послався на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не розкривши конкретного змісту податкової інформації, яка обумовила такий висновок, а з іншого - після отримання від позивача пояснень та документів відмовив у реєстрації податкової накладної, пославшись на ненадання додаткових документів без належної конкретизації того, які саме документи є необхідними та які обставини вони повинні підтверджувати.
Колегія суддів вважає, що за таких обставин платник податку перебував у стані правової невизначеності щодо змісту вимог контролюючого органу.
Водночас відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Отже, саме контролюючий орган повинен довести наявність конкретних і достатніх підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.
Натомість у цій справі відповідачем не доведено, що подані позивачем документи є неналежними, недостовірними, суперечливими або такими, що не стосуються господарської операції, відображеної у податковій накладній №29 від 31.01.2024.
Також відповідачем не доведено наявності конкретних обставин, які б свідчили про неможливість надання позивачем відповідних охоронних послуг.
Колегія суддів при цьому враховує, що питання реальності господарської операції може бути предметом відповідного податкового контролю у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Водночас у процедурі розгляду питання про реєстрацію податкової накладної після її зупинення контролюючий орган повинен надати належну оцінку поданим платником документам саме в межах передбаченого Порядком №520 механізму та навести у рішенні конкретні мотиви, з яких такі документи не дають можливості підтвердити інформацію, зазначену в податковій накладній.
Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 18.02.2025 №12516428/41360056 не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості.
Саме по собі посилання у рішенні на ненадання/часткове надання додаткових пояснень та документів без зазначення, яких саме документів не надано та чому їх відсутність перешкоджає реєстрації конкретної податкової накладної, не є достатнім обґрунтуванням індивідуального акта.
З огляду на наведене колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що сам факт неподання позивачем усіх документів, які, на думку контролюючого органу, могли б бути необхідними, є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.
Порядок №520 не передбачає можливості прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної виключно з формальних міркувань, без належної оцінки поданих платником документів та без наведення конкретних мотивів їх недостатності.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування рішення від 18.02.2025 №12516428/41360056 є правильним.
Суд звертає увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи апелянта про те, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу, колегія суддів відхиляє.
Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача.
Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна, реєстрацію якої зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної в ЄРПН.
У цьому випадку судом встановлено протиправність рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, а матеріалами справи підтверджується подання позивачем документів, достатніх для висновку про наявність підстав для її реєстрації.
Відтак у справі відсутня необхідність залишати питання реєстрації податкової накладної на новий розгляд контролюючого органу.
Зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН у такому випадку є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, оскільки забезпечує остаточне вирішення спору та усуває наслідки протиправного рішення контролюючого органу.
При цьому суд не підміняє контролюючий орган та не здійснює його дискреційних повноважень, а забезпечує ефективне відновлення порушеного права платника податку після встановлення судом протиправності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №29 від 31.01.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Гнап Д.Д.
Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.