У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/7322/25
07 вересня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Смілянець Е. С., перевіривши матеріали апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 10 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу наведених положень слідує, що законодавцем чітко визначено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.
Згідно статті 5 Закону України №3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" скаржник не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.
Суд зазначає, що у разі задоволення клопотання відповідача, вказане може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір.
Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору юридичним особам, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору, зменшення або відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі не підлягає задоволенню в силу закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір".
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами необхідно сплатити 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно із статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01.01.2025 становить 3028 грн.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, становить 1453,44 грн (3028,00 грн * 0,4 * 1,5* 0,8).
При цьому, слід зазначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується за наступними реквізитами: ГУК у Він. обл/м. Вінниця, код платежу 22030101; код ЄДРПОУ: 37979858; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок №[рахунок приховано].
Враховуючи відсутність доказів сплати апелянтом судового збору, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху.
Щодо заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку необхідно зазначити таке.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом на відповідність принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Триваюча збройна агресія проти України та введення зумовленого цим воєнного стану не можуть слугувати безумовною і достатньою підставою для поновлення процесуального строку. Такими підставами можуть бути обставини, що виникли через триваючу збройну агресію і воєнний стан, та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Отже, особа повинна вказати конкретні обставини, які зумовили несвоєчасне звернення до суду, та надати докази того, що ці обставини унеможливили своєчасне звернення до суду, і отже, зумовили пропуск встановленого законом строку.
Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду виклала, зокрема, у постанові від 08.12.2022 у справі №990/102/22, а також у постанові від 24.10.2024 у справі №990/277/24.
Всупереч цьому скаржник не вказав, які конкретні обставини, зумовили несвоєчасне звернення до суду, та не надав суду доказів, що саме ці обставини унеможливили своєчасне звернення до суду, і отже, зумовили пропуск установленого законом строку.
Суд не заперечує, що вказані обставини могли утруднити дотримання строку на апеляційне оскарження, однак вказані доводи не підтверджені достатніми та належними доказами, що всі працівники (весь особовий склад) військової частини НОМЕР_1 у період подання апеляційної скарги були задіяні до виконання бойових завдань і не могли з об`єктивних причин вчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у цій справі.
Наведений висновок узгоджуються з висновком Верховного Суду, зробленими в постановах від 14.09.2023 року в справі №520/25136/21, від 25.11.2023 року в справі №380/14222/22, та в ухвалі Верховного Суду від 26.06.2024 в справі №480/1120/22.
Суд також звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20, де наголошувалось на тому, що за практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Верховний Суд у вищевказаній постанові відзначав, що саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені апелянтом обставини не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки військова частина НОМЕР_1 є юридичною особою із певним штатом працівників, зокрема і працівників штабу, які виконують в тому числі і роботу з підготовки і подачі апеляційних скарг та які не входять до складу військовослужбовців, виконуючих бойові завдання, а отже зазначені обставини не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 .
Скаржником до заявленого клопотання не долучено доказів з метою підтвердження вказаних обставин, зокрема, щодо того, що всі працівники (весь особовий склад) військової частини НОМЕР_1 у період подання апеляційної скарги були задіяні до виконання бойових завдань.
Труднощі в організації належного виконання обов`язків працівників не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження. Доказів на підтвердження наявності обставин, які перешкоджали апелянту своєчасно оскаржити судове рішення до суду не надано.
Наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками в організації представництва інтересів відповідача в судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали відповідачу скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою, не наведено.
За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
в задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Визнати неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.09.2025.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску такого строку та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Смілянець Е. С.