ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2026 року м. Львів Справа № 300/3515/25 пров. № А/857/55489/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Носа С.П.;
суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західніенерготехнології» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі № 300/3515/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західніенерготехнології» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
суддя(і) у І інстанції Григорук О.Б.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Західніенерготехнології» (далі - позивач) звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (далі - відповідач), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №ПШ 094913 від 22.04.2025 про застосування штрафу у розмірі 17000 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Західніенерготехнології» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №ПШ 094913 від 22.04.2025 - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.
Свою апеляційну скаргу апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково не врахував розгляду відповідачем справи поза межами двохмісячного строку встановленого п. 25 Порядку проведення рейдових перевірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області, відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої владі, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У відповідності до п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання.
На підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 07.02.2025 та направлення на рейдову перевірку №001974 від 07.02.2025 співробітниками відповідача проведена рейдова перевірка у місті Івано-Франківськ та Івано-Франківська область (а.с. 41).
Під час проведення перевірки 10.02.2025 було зупинено транспортний засіб марки DAF д.н.з. НОМЕР_1 .
В ході перевірки було встановлено відсутність у водія товарно-транспортної накладної на вантаж.
У зв`язку з виявленими порушенням контролюючим органом 10.02.2025 складено акт №АР 010299 (а.с. 43).
Враховуючи встановлене порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", на підставі вказаного акту перевірки відповідачем була прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №094913 від 22.04.2025, якою накладено на позивача штраф у розмірі 17000 грн
Не погоджуючись з прийнятою постановою відповідача №094913 від 22.04.2025, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Постановляючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного суд першої інстанції виходив з того, що строки зазначені у ст. 250 ГК України мають принципово різне значення ніж строки зазначені у п. 25 Порядку №1567, адже пункт 25 Порядку № 1567 стосується строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення. З врахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №094913 від 22.04.2025.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ, Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою КМУ від 08.11.2006 року №1567.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абзацу четвертого статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Пунктом 2 Порядку №1567 встановлено, що рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Згідно п. 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Таким чином, посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області, який є територіальним органом Державної служби України з безпеки на транспорті, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, уповноважені здійснювати державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті, зокрема, шляхом здійснення рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР077980 від 10.02.2025 встановлено відсутність товарно-транспортної накладної на вантаж, водій із цим актом ознайомлений про що свідчить підпис та пояснення, які містяться в акті перевірки (а.с. 43).
Згідно з пунктами 26 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
З огляду на вищезазначене, на відповідача покладено обов`язок щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням, а у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання відповідачі уповноважені здійснювати розгляд справи про порушення без її участі.
З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем надіслано позивачу 02.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 44, 45).
Водночас, вказане повідомлення не вручене позивачу з незалежних від відповідача причин і як наслідок позивач був неповідомленим про дату час та місце розгляд у справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Водночас, та обставина, що поштова кореспонденція повернулась з зазначенням «за закінченням терміну зберігання», і як наслідок, позивач не був обізнаний про дату і час розгляду справи про порушення транспортного законодавства вважається належним чином повідомлено позивача про розгляд справи.
Щодо посилання позивача на порушення відповідачем строків розгляду справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження.
Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.
Другий обмежувальний строк, встановлений у вказаній статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.
Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи, акт проведення перевірки складено 10 лютого 2025 року, а спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 22 квітня 2025 року.
За наведеного, територіальний орган Укртрансбезпеки, фактично порушивши строк розгляду справи, передбаченого пунктом 25 Порядку № 1567, застосував до позивача адміністративно-господарські санкції у строк, який встановлений статтею 250 ГК України.
Суд звертає увагу, що вказані строки мають принципово різне значення, адже пункт 25 Порядку № 1567 стосується строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.
Отже, відповідач застосував адміністративно-господарський штраф в межах шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 ГК України (строк спливав 10 червня 2025 року).
Беручи до уваги вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №094913 від 22.04.2025.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.243, ст.311, ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст. 322, ст. 325, ст. 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Західніенерготехнології» залишити без задоволення.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі № 300/3515/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук