ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення апеляційної скарги
07 вересня 2026 року м. Львів Справа № 140/15819/25 пров. № А/857/37599/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Гінди О. М.
суддів - Заверухи О. Б.
Матковської З. М.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року у справі № 140/15819/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"ДОК-АГРО" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимозі статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 11 серпня 2026 року в Електронному кабінеті користувача підсистеми "Електронний суд", що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя доповідач вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.
На виконання вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду апелянтом заявлено клопотання про відстрочення від сплати судового збору, в якому вказує, що відповідач не має можливості сплатити судовий збір разом з поданням апеляційної скарги, через відсутність коштів, а у разі неможливості відстрочення - продовжити процесуальний строк на усунення недоліків.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, наведеними правовими нормами КАС України та Закону № 3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з тим, оцінивши доводи, вказані відповідачем на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у цьому випадку, наявності обставин, які б відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними вище законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
При вирішенні клопотання про відстрочення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки відсутні умови передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", за наявності яких позивачу можна було б відстрочити сплату судового збору, то клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає. На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від ДАТА про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений суддею-доповідачем строк скаржником не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Щодо клопотання про продовження процесуального строку, суд апеляційної інстанції враховує, що саме по собі посилання на відсутність коштів не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на таке та без надання відповідних доказів того, що обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
Разом з тим, будь-які обставини, які пов`язані з діяльністю скаржника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Між тим, суд апеляційної інстанції нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є вкрай неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами.
Також скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували вжиття сукупності послідовних та регулярних (неодноразових) дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у даній справі фінансування з Державного бюджету України.
Скаржник є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, при цьому апелянт не може і не повинен отримувати вигоду від недостатнього фінансування.
Посилання на відсутність фінансування витрат на сплату судового збору судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки ці обставини стосуються адміністративно-організаційної діяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму ''послаблення'' у відносинах, що прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Крім того, як неодноразово зазначав Верховний Суд, обмежене фінансування не є поважною причиною пропуску строку на оскарження чи підставою для продовження (поновлення) процесуального строку.
Отже, із клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги щодо сплати судового збору не вбачається наявності обставин, що вплинули на можливість сплати судового збору у встановлений законодавством строк і розмірі.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
у задоволенні клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору та продовження процесуального строку - відмовити.
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року у справі № 140/15819/25 повернути скаржнику.
Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
З. М. Матковська