Постанова № 139533667 у справі № 300/2204/25 від 02.09.2026

Постанова від 02.09.2026 в адміністративній справі № 300/2204/25 (категорія «Визначення митної вартості товару»). Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд, суддя Гуляк Василь Васильович.

Справа	№ 300/2204/25
Суд	Восьмий апеляційний адміністративний суд
Суддя	Гуляк Василь Васильович
Форма рішення	Постанова
Форма судочинства	Адміністративне
Категорія	Визначення митної вартості товару
Дата ухвалення	02.09.2026
Надійшло до реєстру	08.09.2026
Оригінал	reyestr.court.gov.ua/Review/139533667

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року м. Львів Справа № 300/2204/25 пров. № А/857/41668/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Боршовського Т.І., Матковської З.М.

за участі секретаря судового засідання: Чупіль Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року (суддя - Микитюк Р.В., час ухвалення - 14:39 год., місце ухвалення - м. Івано-Франківськ, дата складання повного тексту рішення - 12 вересня 2025 року),

в адміністративній справі №300/2204/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітолюкс» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України,

про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови,

встановив:

У квітні 2025 року позивач ТОВ «Вітолюкс» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Івано-Франківської митниці Державної митної служби України, в якому просив: 1) визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000197 від 03.10.2024, №UA206070/2024/000213 від 21.10.2024, №UA206070/2024/000225 від 11.11.2024, №UA206070/2024/000226 від 11.11.2024, №UA206070/2024/000245 від 05.12.2024, №UA206070/2024/000256 від 26.12.2024, №UA206070/2025/000020 від 21.01.2025, №UA206070/2025/000256 від 18.02.2025, №UA206070/2025/000060 від 25.02.2025; 2) визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000111/2 від 03.10.2024, №UA206000/2024/000115/2 від 21.10.2024, №UA206000/2024/000131/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000132/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000154/1 від 05.12.2024, №UA206000/2024/000172/2 від 26.12.2024, №UA206000/2025/000013/2 від 21.01.2025, №UA206000/2025/000030/2 від 18.02.2025, №UA206000/2025/000035/1 від 25.02.2025.

Відповідач позовних вимог не визнав, вважаючи їх необґрунтованими і такими, що не підлягають до задоволення, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206070/2024/000197 від 03.10.2024, №UA206070/2024/000213 від 21.10.2024, №UA206070/2024/000225 від 11.11.2024, №UA206070/2024/000226 від 11.11.2024, №UA206070/2024/000245 від 05.12.2024, №UA206070/2024/000256 від 26.12.2024, №UA206070/2025/000020 від 21.01.2025, №UA206070/2025/000256 від 18.02.2025, №UA206070/2025/000060 від 25.02.2025. Визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206000/2024/000111/2 від 03.10.2024, №UA206000/2024/000115/2 від 21.10.2024, №UA206000/2024/000131/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000132/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000154/1 від 05.12.2024, №UA206000/2024/000172/2 від 26.12.2024, №UA206000/2025/000013/2 від 21.01.2025, №UA206000/2025/000030/2 від 18.02.2025, №UA206000/2025/000035/1 від 25.02.2025. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці на користь ТОВ «Вітолюкс» сплачений судовий збір в розмірі 30280 гривень та частину витрат на правничу (правову) допомогу в розмірі 5000 гривень.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду прийняте без належної юридичної оцінки доказів митниці, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, які ввозяться на митну територію України не може бути визнаною за вибраним декларантом методом, оскільки подані документи містять розбіжності. Так, відповідно до підпункту 2.1 Договору №030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 організація перевезень вантажів здійснюється відповідно до замовлення Замовника на підставі поданої ним заявки в письмовій формі, яка є невід`ємною частиною даного Договору, однак, до митного оформлення така заявка не подана. Залучення до відносин договірних сторін щодо поставки товару третьої сторони чи посередника об`єктивно може впливати на ціну товару. До митного оформлення декларантом не надано жодних платіжних документів, які підтверджують факт оплати за дану поставку, а тому неможливо встановити яка сума була сплачена за товар, оскільки в наданих до митного оформлення банківських документах відсутні посилання на рахунок-фактуру (Commercial Invoice) №[номер приховано] від 27.09.2024 року. У декларації країни відправлення 24TR3413[телефон приховано] міститься посилання на фактуру AFZ2024000000436 від 27.09.2024, яку до митного оформлення не подано. Зауважує скаржник, що декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надавати, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Враховуючи те, що тільки в рішенні про коригування митної вартості митним органом зазначаються обґрунтовані причини його прийняття, а жодним нормативно-правовим актом не закріплено обов`язок митного органу вказувати інформацію про те яким чином висновок надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості інших наданих декларантом до МД документів щодо вартості декларованих товарів - то висновки суду у даному контексті є необґрунтованими. У свою чергу, на митний орган покладено обов`язок здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, в поданих на підтвердження митної вартості документах, не повинно бути розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Якщо банківські платіжні документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язаний надати додаткові документи, що ТОВ «Вітолюкс» не було зроблено. Крім того, враховуючи умови контракту, на момент митного оформлення в Україні, товар повинен бути оплачений 100%. У свою чергу, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару декларант повинен надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - якщо рахунок сплачено. Отже, Митний кодекс України покладає на декларанта обов`язок, а не право, надати банківські платіжні документи для підтвердження митної вартості. Оскільки митні декларації, на які посилається митниця, містять відомості про використані для коригування митної вартості числові значення, таке джерело є достатнім для обґрунтування такого числового значення. Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, звертає увагу, що в акті відсутня інформація детального опису робіт. Крім того, оцінюючи характер наданої адвокатом правничої допомоги, варто підкреслити, що дана категорія справ щодо оскарження рішень митних органів про коригування митної вартості є поширеною, підстави позовних вимог щодо застосування методів визначення митної вартості типовими, у цій категорії справ сформована стала судова практика - відповідно представнику позивача не потрібно було значного часу для проведення правового аналізу, а написання процесуальних документів не вимагало істотного використання техніко-юридичних прийомів. Сама справа не потребувала вивчення великого обсягу фактичних даних, аналізу законодавства та вивчення судової практики. Представник позивача добре обізнаний з даною категорією справ, відтак, позовна заява по суті відтворює доводи, викладені адвокатом в ідентичних провадженнях, які ним супроводжуються, що значно спрощувало роботу в даній справі. Вважає апелянт, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, оскільки вважає наведені у ній доводи безпідставними та необґрунтованими. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

08.03.2023 між товариством з обмеженою відповідальністю "Вітолюкс" (покупець) і нерезидентом "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." (Туреччина) (постачальник), укладено зовнішньо-економічний договір поставки №1 від 08.03.2023 (далі по тексту також - Договір №1, Контракт №1), згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товар (підлогові покриття, підлогові покриття SPC) на умовах, зазначених у рахунку-фактурі (інвойсі), що виставляється постачальником покупцю на кожну партію (т.1 а.с.28).

Відповідно до підпункту 4.1 пункту 4 коментованого Договору, поставка товарів здійснюється на умовах "FCA" (доставка вантажу, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до місця (Стамбул) ("Порт призначення") відповідно до правил Інкотермс 2020 (т.1 а.с.30).

Ціни за товари, встановлені в доларах США та вказані в рахунках-фактурах (інвойсах), які є невід`ємною частиною Договору (підпункт 5.1 пункт Договору) (т.1 а.с.30).

На виконання вищевказаного Договору №1 складено рахунок-проформу (proforma invoice) за №б/н від 11.05.2023 на загальну суму 219 605,68 доларів США.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобра" на виконання умов договору за №000011 від 02.01.2013 на проведення митно-брокерської діяльності (т.1 а.с.51-207) в інтересах позивача подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України вантажно-митні декларації, якими задекларовано товар, який ввозиться на територію України, а саме "покриття для підлоги полівінілхлоридне в плитках" в якості опису товару зазначено наступне: "кам`яне-пластикове покриття для підлоги складається з п`яти шарів: вбудованої підкладки ІХРЕ (опромінений поперечно-зшитий поліетилен-піна є пресміальною акустичною підкладкою), кам`яно-пластикова композитивна основа (складається з мінерального наповнювача і гранул ПВХ), декоративна плівка/друкований шар (декоративний папір з ПВХ), захисний шар (на основі уретану, який захищає підлогу від подряпин, плям і потертостей), та УФ-шар. Покриття для підлоги, побутового та полукомерційного призначення".

В коментованих митних деклараціях позивач самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно рахунків-фактури (інвойсів):

№24UA206070013540U5 від 03.10.2024 - 26 400,93 доларів США (т.1, а.с.51) - рахунок-фактура (інвойс) за №[номер приховано] від 27.09.2024;

№24UА206070014649U8 від 21.10.2024 - 26 711,68 доларів США (т.1, а.с.72) - рахунок-фактура (інвойс) за №[номер приховано] від 16.10.2024;

№24UA206070015851U8 від 11.11.2024 - 25 809,34 доларів США (т.1, а.с.89) - рахунок-фактура (інвойс) за №[номер приховано] від 05.11.2024);

№24UA206070015850U9 від 11.11.2024 - 26 616,13 доларів США (т.1 а.с.106) - рахунок-фактура (інвойс) за №[номер приховано] від 05.11.2024;

№24UA206070017176U9 від 05.12.2024 - 25 609,69 доларів США (т.1, а.с.123) - рахунок-фактура (інвойс) за №[номер приховано] від 27.11.2024;

№24UA206070018088U8 від 26.12.2024 - 25 372,74 доларів США (т.1, а.с.140) - рахунок-фактура (інвойс) за №[номер приховано] від 20.12.2024;

№25UA2[телефон приховано]U9 від 21.01.2025 - 25 150,72 доларів США (т.1, а.с.157) - рахунок-фактура (інвойс) за № 420174 від 16.01.2025 та рахунок-фактура (інвойс) за №AFZ2025000000027 від 16.01.2025;

№25UA206070002047U9 від 18.02.2025 - 25 845,53 доларів США (т.1, а.с.175) - рахунок-фактура (інвойс) за № 520041 від 14.02.2025 та рахунок-фактура (інвойс) за №AFZ2025000000083 від 14.02.2025;

№25UA206070002360U6 від 25.02.2025 - 23 379,37 доларів США (т.1, а.с.192) - рахунок-фактура (інвойс) за №AFZ2025000000093 від 19.02.2025.

Окрім вказаного, судом встановлено, та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митними деклараціями надано відповідачу такі документи:

- за митною декларацією №24UA206070013540U5 від 03.10.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; пакувальний лист від 27.09.2024 року; автотранспортна накладна від 27.09.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111137 від 27.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 04.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 26.09.2024 року; рахунок-фактура № 3009/3 від 30.09.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про додаткові документи від 16.09.2024 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний лист 6ХБ/Н від 03.08.2023 року. митна декларація країни відправлення 24341300EX00798292 від 27.09.2024 року; митна декларація країни відправлення 24TR3413[телефон приховано] від 27.09.2024 року (т. 1, а.с.51-67);

- за митною декларацією №24UA206070014649U8 від 21.10.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; пакувальний лист від 16.10.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) № [номер приховано] від 16.10.2024; автотранспортна накладна від 16.10.2024 року; сертифікат про походження товару № B 1008554 від 16.10.2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 11.09.2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 14.10.2024 року; рахунок-фактура № 1810/1 від 18.10.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; митна декларація країни відправлення № 24341300EX00855240 від 16.10.2024 року; митна декларація країни відправлення № 24TR3413[телефон приховано] від 16.10.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про додаткові документи від 16.09.2024 року; лист про додаткові документи від 03.10.2024 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний лист 6ХБ/Н від 03.08.2023 року (т. 1, а.с.72-84);

- за митною декларацією №24UA206070015851U8 від 11.11.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; пакувальний лист від 05.11.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) № [номер приховано] від 05.11.2024; автотранспортна накладна від 06.11.2024 року; сертифікат про походження товару № B 1088753 від 06.11.2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 04.11.2024 року; банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 14.10.2024 року; рахунок-фактура № 0811/5 від 08.11.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; митна декларація країни відправлення № 24341300EX00918422 від 06.11.2024 року; митна декларація країни відправлення № 24TR3413[телефон приховано] від 06.11.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про додаткові документи від 21.10.2024 року; лист про додаткові документи від 03.10.2024 року; лист про додаткові документи від 19.09.2024 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний лист 6ХБ/Н від 03.08.2023 року (т. 1, а.с.89-101);

- за митною декларацією №24UA206070015850U9 від 11.11.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № [номер приховано] від 05.11.2024 року; пакувальний лист від 05.11.2024 року; автотранспортна накладна від 06.11.2024 року; сертифікат про походження товару № B1088752 від 06.11.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 26.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 04.11.2024 року; рахунок-фактура № 0811/4 від 08.11.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про додаткові документи від 16.09.2024 року; лист про додаткові документи від 03.10.2024 року; лист про додаткові документи від 21.10.2024 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний лист 6ХБ/Н від 03.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR3413[телефон приховано] від 07.11.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00918283 від 06.11.2024 року (т. 1, а.с.106-118);

- за митною декларацією №24UA206070017176U9 від 05.12.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № [номер приховано] від 27.11.2024 року; пакувальний лист від 27.11.2024 року; автотранспортна накладна від 28.11.2024 року; сертифікат про походження товару № С1088767 від 28.11.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 19.11.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 04.11.2024 року; рахунок-фактура № 2911/1 від 29.11.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR341300009947L9 від 28.11.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX00986968 від 28.11.2024 року; технічний лист 6ХБ/Н від 03.08.2023 року (т.1, а.с.123-135);

- за митною декларацією №24UA206070018088U8 від 26.12.2024:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; рахунок-фактура (інвойс) № [номер приховано] від 20.12.2024 року; пакувальний лист від 20.12.2024 року; автотранспортна накладна від 20.12.2024 року; сертифікат про походження товару № С1088774 від 20.12.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 17.12.2024 року; рахунок-фактура № 2312/1 від 23.12.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 24TR341300033034L5 від 20.12.2024 року; митна декларація країни відправлення 24341300EX01055226 від 20.12.2024 року; технічний лист 6ХБ/Н від 03.08.2023 року (т.1, а.с.140-152);

- за митною декларацією №25UA206070000721U9 від 21.01.2025:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; доповнення до контракту № 1 від 19.12.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) № 420174 від 16.01.2025 року; рахунок-фактура (інвойс) № AFZ2025000000027 (e-FATURA) від 16.01.2025 року; пакувальний лист від 16.01.2025 року; автотранспортна накладна від 16.01.2025 року; сертифікат про походження товару № С1088787 від 16.01.2025 року; банківський платіжний документ SWIFT від 14.01.2025 року; рахунок-фактура № 1701/5 від 17.01.2025 року; договір № 020125/5 транспортно-експедиційних послуг від 02.01.2025 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний лист 6ХБ/Н від 03.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 25TR341300013630M9 від 17.01.2025 року; митна декларація країни відправлення 25341300EX00037020 від 16.01.2025 року (т.1, а.с.157-170);

- за митною декларацією №25UA206070002047U9 від 18.02.2025:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; доповнення до контракту № 1 від 19.12.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) № 520041 від 14.02.2025 року; рахунок-фактура (інвойс) № AFZ2025000000083 (e-FATURA) від 14.02.2025 року; пакувальний лист від 14.02.2025 року; автотранспортна накладна від 14.02.2025 року; сертифікат про походження товару № С1088701 від 14.02.2025 року; банківський платіжний документ SWIFT від 27.01.2025 року; банківський платіжний документ SWIFT від 10.02.2025 року; рахунок-фактура № 1702/1 від 17.02.2025 року; договір № 020125/5 транспортно-експедиційних послуг від 02.01.2025 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний лист 6ХБ/Н від 03.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 25TR341300045936M8 від 14.02.2025 року; митна декларація країни відправлення 25341300EX00125415 від 14.02.2025 року (т.1, а.с.175-187);

- за митною декларацією №25UA206070002360U6 від 25.02.2025:

Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; доповнення до контракту № 1 від 19.12.2024 року; рахунок-фактура (інвойс) № AFZ2025000000093 (e-FATURA) від 19.02.2025 року; пакувальний лист від 19.02.2025 року; автотранспортна накладна від 19.02.2025 року; сертифікат про походження товару № С1088706 від 19.02.2025 року; банківський платіжний документ SWIFT від 12.02.2025 року; банківський платіжний документ SWIFT від 13.02.2025 року; рахунок-фактура № 2002/9 від 20.02.2025 року; договір № 020125/5 транспортно-експедиційних послуг від 02.01.2025 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний лист 6ХБ/Н від 03.08.2023 року; митна декларація країни відправлення 25TR341300050759M3 від 19.02.2025 року; митна декларація країни відправлення 25341300EX00135937 від 19.02.2025 року (т.1, а.с.197-203).

Відповідач підтвердив обставину подання всіх вказаних документів у відзиві на позов, долучивши їх засвідчені копії, перелік яких визначений у графі 44 електронних митних декларацій (т.3 а.с.1, 40, 59, 79, 100, 120, 137, 165, 189).

За кожною з вищезгаданих митних декларацій митним органом розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією (т. 3 а.с.34, 54, 73, 95, 115, 137, 159, 181, 204).

У відповідь позивачем роз`яснено, що виконати вимогу Митниці та надати інші документи, котрі підтверджують декларовану митну вартість, протягом 10 днів немає можливості.

Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданих митних декларацій та доданих до неї документів, відмовила у митному оформленні (випуску) товарів у відповідності до Карток відмови №UA206070/2024/000197 від 03.10.2024, №UA206070/2024/000213 від 21.10.2024, №UA206070/2024/000225 від 11.11.2024, №UA206070/2024/000226 від 11.11.2024, №UA206070/2024/000245 від 05.12.2024, №UA206070/2024/000256 від 26.12.2024, №UA206070/2025/000020 від 21.01.2025, №UA206070/2025/000256 від 18.02.2025, №UA206070/2025/000060 від 25.02.2025 та рішень про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000111/2 від 03.10.2024, №UA206000/2024/000115/2 від 21.10.2024, №UA206000/2024/000131/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000132/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000154/1 від 05.12.2024, №UA206000/2024/000172/2 від 26.12.2024, №UA206000/2025/000013/2 від 21.01.2025, №UA206000/2025/000030/2 від 18.02.2025, №UA206000/2025/000035/1 від 25.02.2025.

Згідно даних оскаржуваних Карток відмови "Митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 МКУ (ел. відповідь декларанта про відсутність можливості надання запитуваних документів). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких вже здійснено. Відповідно до ч. 2,3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до вимог ч. 3 статті 53 МКУ у разі, якщо документи, зазначені в ч. 2 статті 53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, то декларант повинен надати документи передбачені ч. 3 статті 53 МКУ. Виявлено, що банківські платіжні документи містять розбіжності в посиланні на номер та дату фактури та експортна декларація країни відправлення містить посилання на зовсім іншу фактуру. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності в даних, що мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджені документально (неподання Висновку про вартісні характеристики задекларованого товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією що стосується оцінюваних товарів цієї партії) відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари , що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/ аналогічний асортимент), методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до п. 1 ст. 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ."

При цьому, митним органом визначено такі джерела інформації для коригування митної вартості, а саме:

- у випадку митних декларацій №24UA206070013540U5 від 03.10.2024, №24UA206070014649U8 від 21.10.2024, №24UA206070015851U8 від 11.11.2024, №24UA206070015850U9 від 11.11.2024, джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ЕМД №UA206070/2024/008058 від 25.06.2024, № 24UA206070010122U4 від 06.08.2024 (т.3, а.с.35, 55, 75, 96);

- у випадку митних декларацій №24UA206070017176U9 від 05.12.2024, №24UA206070018088U8 від 26.12.2024, №25UA206070000721U9 від 21.01.2025, №25UA206070002047U9 від 18.02.2025, №25UA206070002360U6 від 25.02.2025 за основу відомості для коригування митної вартості взято ЕМД №24UA10[телефон приховано]U7 від 17.09.2024, №24UA206070012115U4 від 11.09.2024, №24UA206070014713U7 від 21.10.2024, №24UA408020052312U0 від 21.10.2024, №24UA209170105776U5 від 10.12.2024 (т.3, а.с.116, 133, 160, 183, 205).

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято оскаржувані Рішення №UA206000/2024/000111/2 від 03.10.2024, №UA206000/2024/000115/2 від 21.10.2024, №UA206000/2024/000131/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000132/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000154/1 від 05.12.2024, №UA206000/2024/000172/2 від 26.12.2024, №UA206000/2025/000013/2 від 21.01.2025, №UA206000/2025/000030/2 від 18.02.2025, №UA206000/2025/000035/1 від 25.02.2025, в графі 33 яких в розділі "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини, що й у відповідних Картках відмови (а.с.34, 62, 75, 88, 101, 115, 128, 153 т.2)

При цьому, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України за резервним методом визначено нову митну вартість товару:

- за МД №24UA206070013540U5 від 03.10.2024 - з 26400,93 доларів США скориговано до 53850,25 доларів США (т. 1, а.с.68-69);

- за №24UA206070014649U8 від 21.10.2024 - з 26711,68 доларів США скориговано до 53380,28 доларів США (т.1, а.с.85-86);

- за МД №24UA206070015851U8 від 11.11.2024 - з 25809,34 доларів США скориговано до 53850,38 доларів США (т.1, а.с.102-103);

- за МД №24UA206070015850U9 від 11.11.2024 - з 26616,13 доларів США скориговано до 53521,32 доларів США (т. 1, а.с.119-120);

- за МД №24UA206070017176U9 від 05.12.2024 - з 25609,69 доларів США скориговано до 54230,07 доларів США (т. 1, а.с.136-137);

- за МД №24UA206070018088U8 від 26.12.2024 - з 25372,74 доларів США скориговано до 53897,32 доларів США (т. 1, а.с.153-154);

- за МД №25UA206070000721U9 від 21.01.2025 - з 25150,72 доларів США скориговано до 52581,24 доларів США (т.1, а.с.171-172);

- за МД №25UA206070002047U9 від 18.02.2025 - з 25845,53 доларів США скориговано до 52957,12 доларів США (т.1, а.с.188-189)

- за МД №25UA206070002360U6 від 25.02.2025 - з 23379,37 доларів США скориговано до 51328,03 доларів США (т.1, а.с.204-205).

Позивачем на підставі оскаржуваних рішень подано декларації за №24UA206070013588U6, №24UA206070014713U7, №24UA206070015906U8, №24UA206070015907U7, №24UA206070017240U8, №24UA206070018089U7, №25UA206070000770U2, №25UA206070002092U6, №25UA206070002417U4, в графі 43 яких метод визначення митної вартості позначив "1/6", при цьому в графі 47 нарахування платежів визначив із скоригованих відповідачем показників (т.1 а.с.70, 87, 104, 121, 138, 155, 112, 173, 190, 206).

ТОВ "Вітолюкс" в порядку частини 8 статті 55 Митного кодексу України подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України заяви за №20-12/25 від 20.12.2024, за №20-12/26 від 20.12.2024, за №20-12/27 від 20.12.2024, за №20-12/28 від 20.12.2024, за №20-12/29 від 20.12.2024, за №17-03/30 від 17.03.2025, за №21-03/31 від 21.03.2025, №21-03/32 від 21.03.2025, №21-03/33 від 21.03.2025 про скасування Рішень про коригування митної вартості за №UA206000/2024/000111/2 від 03.10.2024, №UA206000/2024/000115/2 від 21.10.2024, №UA206000/2024/000131/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000132/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000154/1 від 05.12.2024, №UA206000/2024/000172/2 від 26.12.2024, №UA206000/2025/000013/2 від 21.01.2025, №UA206000/2025/000030/2 від 18.02.2025, №UA206000/2025/000035/1 від 25.02.2025 відповідно (т. 1 а.с.216-248).

У свою чергу, станом на дату подання позовної заяви, Митницею листом за №7.21-1/15-01/13/62 від 03.01.2025 оформлено відмову в задоволенні вимог позивача з мотивів відсутності підстав для скасування коментованих рішень лишень на ті заяви, котрі стосувались Рішень про коригування митної вартості товарів за №UA206000/2024/000111/2 від 03.10.2024, №UA206000/2024/000115/2 від 21.10.2024, №UA206000/2024/000131/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000132/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000154/1 від 05.12.2024, №UA206000/2024/000172/2 від 26.12.2024, №UA206000/2025/000013/2 від 21.01.2025, №UA206000/2025/000030/2 від 18.02.2025, №UA206000/2025/000035/1 від 25.02.2025 (т.1 а.с.249-250).

Не погоджуючись із картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів та прийняття оскаржуваних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішень про коригування митної вартості товарів.

Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з врахуванням наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Отже, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом першої інстанції вірно враховано, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Судом першої інстанції вірно встановлено та взято до уваги те, що вказана декларантом у графі 43 митних декларацій №24UA206070013540U5 від 03.10.2024; №24UА206070014649U8 від 21.10.2024; №24UA206070015851U8 від 11.11.2024; №24UA206070015850U9 від 11.11.2024; №24UA206070017176U9 від 05.12.2024; №24UA206070018088U8 від 26.12.2024; №25UA2[телефон приховано]U9 від 21.01.2025; №25UA206070002047U9 від 18.02.2025; №25UA206070002360U6 від 25.02.2025 визначено за основним (1) методом і для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом - за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме:

- за митною декларацією №24UA206070013540U5 від 03.10.2024:

- за митною декларацією №24UA206070014649U8 від 21.10.2024:

- за митною декларацією №24UA206070015851U8 від 11.11.2024:

- за митною декларацією №24UA206070015850U9 від 11.11.2024:

- за митною декларацією №24UA206070017176U9 від 05.12.2024:

- за митною декларацією №24UA206070018088U8 від 26.12.2024:

- за митною декларацією №25UA206070000721U9 від 21.01.2025:

- за митною декларацією №25UA206070002047U9 від 18.02.2025:

- за митною декларацією №25UA206070002360U6 від 25.02.2025:

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що подані декларантом документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню. Такі містять усі необхідні реквізити сторін: продавця - "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." (Туреччина, "TR") та покупця - ТОВ "Вітолюкс", особисті підписи, а також відтиск печатки фірми (нерезидента) продавця. Окрім цього, такі документи містять детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару.

Слід також зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Суд не знайшов фактичних і юридичних підстав вважати, що подані декларантом позивача 03.10.2024, 21.10.2024, 11.11.2024, 11.11.2024, 05.12.2024, 26.12.2024, 21.01.2025, 18.02.2025 та 25.02.2025 до митного оформлення документи - Договір № 1 поставки товарів від 08.03.2023 року; пакувальний лист від 27.09.2024 року; автотранспортна накладна від 27.09.2024 року; сертифікат про походження товару № B1111137 від 27.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 04.09.2024 року; банківський платіжний документ SWIFT від 26.09.2024 року; рахунок-фактура № 3009/3 від 30.09.2024 року; прайс-лист від 29.04.2024 року; договір № 030124/1 транспортно-експедиційних послуг від 03.01.2024 року; інформаційний лист від 31.07.2023 року; інформаційний лист від 03.08.2023 року; лист про додаткові документи від 16.09.2024 року; лист про склад від 08.08.2023 року; технічний лист 6ХБ/Н від 03.08.2023 року, а також платіжні інструкції в іноземній валюті (SWIFT) щодо сплати коштів за товар, за назвою і змістом не відповідали вимогам пунктів 1-4 частини 2 статті 53 МК України.

Так, судом зі змісту оскаржуваних рішень №UA206000/2024/000111/2 від 03.10.2024, №UA206000/2024/000115/2 від 21.10.2024, №UA206000/2024/000131/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000132/2 від 11.11.2024, №UA206000/2024/000154/2 від 05.12.2024, №UA206000/2024/000172/2 від 26.12.2024, №UA206000/2025/000013/2 від 21.01.2025, №UA206000/2025/000030/2 від 18.02.2025, №UA206000/2025/000035/2 від 25.02.2025 встановлено, що митна вартість товарів за згаданими вище по тексту судового рішення митними деклараціями позивача, не могла бути визнана за ціною договору (контракту) з огляду на неподання декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2, 3 статті 53 МК України.

На думку відповідача, неподання ТОВ "Вітолюкс" висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією на вимогу митного органу в порядку статті 53 МК України, є обґрунтованою підставою відмови у митному оформленні товарів за заявленими декларантом або уповноваженою особою митною вартістю та наступного застосування для визначення митної вартості другорядних методів, визначених пунктом 2 частини 1 статті 57 МК України.

Разом з тим, така вимога митниці є невмотивованою, оскільки відповідач не вказав, яким чином такий висновок надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості інших наданих декларантом до МД документів щодо вартості декларованих товарів, обставини недійсності чи ознаки підробки щодо яких митним органом не підтверджено та про які ним у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не заявлено.

З огляду на вказане, суд першої інстанції вірно не погодився із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, а саме висновку про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями.

Щодо доводів апелянта про обставини не співпадіння ціни товару, визначеної у платіжних документах, та зазначених у кореспондуючих рахунках-фактурах (інвойсах), котра стала підставою для виникнення сумнівів у митного органу стосовно поданих декларантом даних про митну вартість товарів та подальшої відмови у визнанні митної вартості за ціною договору (контракту), колегія зазначає про таке.

Витребування відповідачем додаткових документів, то колегія суддів зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Колегія суддів також наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Таким чином відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

За визначенням частини 1 статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 Митного кодексу України).

До документів, які підтверджують митну вартість товарів, згідно пунктів 4, 5 частини 2 статті 53 МК України, віднесено, в тому числі, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за умови, якщо рахунок-фактуру (інвойс) сплачено, а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, за їх наявності у декларанта.

У постанові від 03.04.2018 у справі №809/322/17 (адміністративне провадження №К/9901/44032/18) Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто, прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення/чеку тощо не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Отже, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути самостійної і єдиною підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Судом шляхом співставлення відомостей платіжних інструкцій в іноземній валюті (SWIFT) та рахунків-фактур (інвойсів), доданих до митних декларацій встановлено, що у таких дійсно не співпадає вартість товару. Тим не менш, зазначене не свідчить про штучне формування декларантом показників митної вартості, адже такі платіжні інструкції є лише одним зі способів підтвердження митної вартості товару згідно статті 53 МК України.

Більше того, положення вказаної статті надають можливість декларанту вільно обирати, чи додавати платіжні документи на підтвердження митної вартості товару за умови не сплати рахунку-фактури (інвойсу) за такий товар на момент митного оформлення.

В даному випадку суд зауважує, що ТОВ "Вітолюкс" (покупець) і нерезидент "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." (постачальник) вправі самостійно визначати, в які терміни та спосіб відбуватиметься оплата за поставлений товар, при цьому, невиконання будь-якою зі сторін умов контракту за №1 від 08.03.2023, котрі регламентують дані відносини, не є для митного органу безумовним доказом недостовірності відомостей про митну вартість товару, адже, як вже було зазначено, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Позивач надав суду копії 14 платіжних документів про перерахунок ТОВ "Вітолюкс" (покупець) нерезиденту "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." коштів на загальну суму 219605,68 USD (долар США). Всі із вказаних платіжних документів мають одне із посилань, зокрема, на контракт №1 від 08.03.2023, на рахунок проформу №1 від 11.05.2023 та/або рахунок-фактури (інвойси), по яких мало місце придбання/поставка у досліджуваному випадку.

Вірно звернув увагу митного органу суд першої інстанції на приписи наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору", яким визначено наступне: у графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі внаслідок неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу).

Отже, вказані приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Втім, в оскаржуваних рішеннях відповідачем не вказано, які саме розбіжності або невідповідності в поданих позивачем до митного оформлення документах стали підставою для невизнання встановленої ним митної вартості товару, як і не наведено обставин, що вплинули на таке коригування. Зі змісту оскаржуваних позивачем рішень про коригування митної вартості товарів суд не встановив, який саме показник ціни придбаного товару, на думку митного органу, був сумнівним чи/або помилковим.

Зазначені вище документи, подані на підтвердження митної вартості за деклараціями №24UA206070013540U5 від 03.10.2024; №24UА206070014649U8 від 21.10.2024; №24UA206070015851U8 від 11.11.2024; №24UA206070015850U9 від 11.11.2024; №24UA206070017176U9 від 05.12.2024; №24UA206070018088U8 від 26.12.2024; №25UA2[телефон приховано]U9 від 21.01.2025; №25UA206070002047U9 від 18.02.2025; №25UA206070002360U6 від 25.02.2025, містять усі необхідні реквізити сторін: продавця - "AREA FLOORS ZEMIN KAPLAMALARI SAN. VE. TIC. A.S." (Туреччина, "TR") та покупця - ТОВ "Вітолюкс", особисті підписи, а також відтиск печатки фірми (нерезидента) продавця. Окрім цього, такі документи містять детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару.

Також відсутні підстави вважати, що подані декларантом позивача 03.10.2024, 21.10.2024, 11.11.2024, 11.11.2024, 05.12.2024, 26.12.2024, 21.01.2025, 18.02.2025 та 25.02.2025 до митного оформлення документи - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів за №1 від 08.03.2023, рахунки-фактури (інвойси), а також платіжні інструкції в іноземній валюті (SWIFT) щодо сплати коштів за товар, за назвою і змістом не відповідали вимогам пунктів 1-4 частини 2 статті 53 МК України.

Стосовно тверджень митного органу, що подані документи не підтверджують заявлену вартість товару є безпідставними, оскільки жодних законних підстав щодо невідповідності заявленої митної вартості відповідачем не наведено, не підтверджено належними доказами, а такі твердження ґрунтуються на припущеннях.

Суд також зауважує, що вимога митного органу про надання виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак, за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Рішеннями про коригування митної вартості товарів митну вартість імпортованого товару визначено за резервним методом згідно ст. 64 МК України.

При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано інформацію щодо рівня митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначених відповідно до раніше визнаних (визначених) митних вартостей.

При цьому зміст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів не дає суду можливості встановити які складові вплинули на формування митним органом саме такої ціни, у ньому не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У ньому лише зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Тобто, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

В контексті оцінки вартісних показників спірних митних декларації суд вважає помилковим посилання позивача на необхідність врахування висновків Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", позаяк такі висновки не були долучені позивачем ні при поданні 7-ми митних декларацій, ні в ході здійснення консультацій (митних формальностей) між декларантом і Митницею. Означені висновки були долучені до скарг позивача на оскаржувані Рішення про коригування та Картки відмови, які подані в порядку адміністративного оскарження. Рішення про відмову у задоволенні скарг не є предметом оцінку в даній справі.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Разом з тим, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, контролюючим органом не доведено, що подані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару, а також те, що позивач мав надати саме ті документи, які витребувано митним органом (висновок про вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією та ін.), з огляду на відсутність зауважень щодо розбіжностей в митній декларації та долучених до неї документах, що підтверджують митну вартість товару.

Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості товару особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

Колегія суддів зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

Таким чином, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Провівши правовий аналіз використаних митним органом митних декларацій, судом встановлено, що вони не можуть вважатися належним джерелом для порівняння. Зокрема, ці декларації містили товар, який не є ідентичним чи подібним, а також використовувалися МД, в яких митна вартість була визначена самим митним органом за шостим (резервним) методом, або МД, які мали ознаки угод між спорідненими особами.

При цьому, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Доводи апеляційної скарги відповідача таких висновків суду не спростовують.

Отже, на підставі з`ясованих у справі обставин суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач, приймаючи Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення і рішення про коригування митної вартості товарів, діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Тому суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи розподіл судових витрат на правничу (правову) допомогу, суд першої інстанції вірно визначив у розмірі 5000 гривень, з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, за положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, проведення експертизи, підготовки справи до розгляду зокрема, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги та витрат на підготовку експертного висновку, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта.

У розглядуваній справі судом встановлено, що на підтвердження надання правової допомоги та понесення витрат позивачем надано що договір про надання правової допомоги №103-01/07/24 від 01.07.2024, протокол доручення №3 від 01.07.2024 до договору про надання правової допомоги №103-01/07/24 від 01.07.2024, акт приймання-передачі наданих послуг протоколу доручення №2 від 20.02.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.07.2024, ордер на надання правничої допомоги серії АТ №1078788 від 04.09.2024, платіжна інструкція №963 від 20.08.2024 (т. 1 а.с.89-9, т. 4 а.с.23-25).

Відповідно акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №103-01/07/24 від 01.07.2024 адвокатським об`єднанням "ВІП Консалтинг" в особі керуючого партнера Боднара Назарія Ярославовича надало, а ТОВ "Вітолюкс", в особі директора Гладкого Ігоря Степановича, прийняло юридичні послуги та правову допомогу згідно протоколу доручення №1 від 01.07.2024, а саме: допомогу в підготовці документів, написання позову та подання позовної заяви, до Івано-Франківського окружного адміністративного суду, про визнання протиправними та скасування рішень Івано-Франківської ДМС України.

Вартість послуг адвокатського об`єднання за цим актом складає 24500 грн, а саме 24,5 годин із розрахунку 900 грн за одну годину роботи, зокрема:

- оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000197 від 03.10.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000111/2 від 03.10.2024 - 3 год/900 грн, загальна вартість - 2700 грн;

- оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000213 від 21.10.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000115/2 від 21.10.2024 - 3 год/900 грн, загальна вартість - 2700 грн;

- оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000225 від 11.11.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000131/2 від 11.11.2024 - 3 год/900 грн, загальна вартість - 2700 грн;

- оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000226 від 11.11.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000132/2 від 11.11.2024 - 3 год/900 грн, загальна вартість - 2700 грн;

- оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000245 від 05.12.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000154/1 від 05.12.2024 - 3 год/900 грн, загальна вартість - 2700 грн;

- оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000256 від 26.12.2024, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000172/2 від 26.12.2024 - 3 год/900 грн, загальна вартість - 2700 грн;

- оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2025/000020 від 21.01.2025, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000013/2 від 21.01.2025 - 3 год/900 грн, загальна вартість - 2700 грн;

- оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2025/000050 від 18.02.2025, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000013/2 від 18.02.2025 - 3 год/900 грн, загальна вартість - 2700 грн;

- оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2025/000060 від 25.02.2025, рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2025/000035/1 від 25.02.2025 - 3 год/900 грн, загальна вартість - 2700 грн.

Загальний час виконання становить 24 год, усього - 24 300 грн.

Суд першої інстанції з урахуванням наданих позивачем доказів, принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи, змісту та обсягу виконаних послуг, розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 5000 грн..

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, зазначаючи, що вказаний розмір витрат позивача на правничу допомогу, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану учасників справи, є співмірним зі складністю справи та обсягом виконання відповідних робіт, що не спростовано відповідачем, а тому вказаний розмір має бути стягнутий з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

В апеляційній скарзі відповідач не обґрунтував належним чином заперечення щодо визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів вважає, що матеріалами справи в безспірному порядку підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат по оплаті професійної правничої допомоги при вирішенні Львівським окружним адміністративним судом цієї справи №300/2204/25.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року в адміністративній справі №300/2204/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітолюкс» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень та карток відмови - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Т. І. Боршовський

З. М. Матковська

Повний текст постанови суду складено 07.09.2026 року

Інші рішення у справі

Дата	Документ	Суд
07.10.2026	Ухвала № 140400591	Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
12.08.2026	Ухвала № 138943797	Восьмий апеляційний адміністративний суд
07.08.2026	Ухвала № 138838573	Восьмий апеляційний адміністративний суд
04.08.2026	Ухвала № 138766862	Восьмий апеляційний адміністративний суд
21.11.2025	Ухвала № 131957376 без тексту	Восьмий апеляційний адміністративний суд
02.09.2025	Рішення № 130169931 без тексту	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
02.09.2025	Рішення № 129901425 без тексту	Івано-Франківський окружний адміністративний суд
07.04.2025	Ухвала № 126409070 без тексту	Івано-Франківський окружний адміністративний суд