ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року м. Львів Справа № 500/5736/25 пров. № А/857/20031/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Заверухи О.Б., Мікули О.І.,
з участю секретаря Майстрів Ю.І.,
представника відповідача Ковальової Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 500/5736/25 за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій,-
суддя в 1-й інстанції Мірінович У.А.,
час ухвалення рішення 18.02.2026 року,
місце ухвалення рішення м.Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення 02.03.2026 року,
в с т а н о в и в :
ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про задоволення позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що за результатом проведення документальної планової виїзної перевірки відповідачем складено акт від 27.06.2025 №8292/19-00-24-05/2892207051, на підставі якого винесено податкове повідомлення - рішення від 21.07.2025 №0[телефон приховано] про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 218185 грн. Згідно інформації, зазначеної в акті перевірки, підставою для прийняття відповідачем вказаного ППР стала відсутність підтвердження використання у господарській діяльності, а також відсутність реалізації та на залишку товарно-матеріальних цінностей, а саме дизельного пального, кукурудзи, кутошліфувальної машинки та будівельних матеріалів на загальну суму 1110072,28 грн, в тому числі ПДВ 218185 грн. Не погоджується з вказаним рішенням та зазначає, що в порушення вимог закону в акті перевірки не викладено конкретно зміст порушення, господарську операцію, при здійсненні якої вчинено порушення, сум порушення по кожному факту, у зв`язку з чим платник податків позбавлений можливості ідентифікувати частину господарських операцій, за наслідками яких нібито встановлено порушення, та надати обґрунтовані докази їх відсутності. Поряд з цим зазначає, що ним до перевірки надавались первинні документи щодо придбання та використання в господарській діяльності усіх товарно-матеріальних цінностей. Також вказує, що у зв`язку з наданням заперечень на акт перевірки від 27.06.2025 №8292/19-00-24-05/2892207051 відповідачем здійснено позапланову виїзну перевірку, за наслідками якої складено акт від 05.08.2025 №11254/19-00-24-05/ НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення - рішення від 25.08.2025 №0[телефон приховано], №0[телефон приховано], вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-[телефон приховано], рішення про застосування штрафних санкцій №[номер приховано]. Підставою для прийняття вказаних рішень стали висновки контролюючого органу щодо відсутності документального підтвердження витрат у 2021-2024 роках, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів. Не погоджується з вказаними висновками та рішенням відповідача, стверджуючи, що наданими ним документами повністю підтверджується правомірність формування документально підтверджених витрат у 2021-2024 роках за наслідком придбання запасних частин, що використані у його господарській діяльності. При цьому зазначає, що висновки відповідача про відсутність у контрагентів трудових та матеріально-технічних ресурсів зроблені виключно на підставі узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДПС, яка носить лише інформативний характер. Також наголошує, що недотримання податкової дисципліни контрагентами - постачальниками не може бути підставою для позбавлення платника права на витрати, оскільки позивач, як добросовісний платник податків, не може нести відповідальність за протиправну поведінку інших суб`єктів господарювання. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.07.2020 у справі №826/6806/17. Крім того, не погоджується з висновками відповідача щодо ненадання до перевірки первинних документів щодо транспортування запчастин, оскільки за наявності власних транспортних засобів, якими здійснювалось перевезення, та відсутності залучення сторонніх перевізників жодні первинні документи не складались.
Представник відповідача в судовому засіданні, апеляційну скаргу заперечила, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце апеляційного розгляду справи, і оскільки їхня явка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача щодо відсутності зі сторони податкового органу вимоги про надання документів на підтвердження конкретних господарських операцій щодо списання дизельного пального, є необґрунтованими, оскільки позивач був завчасно повідомлений про проведення планової виїзної документальної перевірки, період здійснення господарської діяльності, який буде предметом перевірки, а також з приводу питань, поставлених на перевірку, у зв`язку з чим усвідомлював чи повинен був усвідомлювати необхідність надання контролюючому органу повного пакету документів, що підтверджують його господарську діяльність у спірний період. Щодо включення платником податку до податкового кредиту витрат, пов`язаних з придбанням та використанням у господарській діяльності будівельних матеріалів та кутошліфувальної машинки, то з наявних у матеріалах справи доказів слідує відсутність виконання позивачем обов`язку щодо надання підтверджуючих документів стосовно використання вказаних товарно-матеріальних цінностей до перевірки контролюючому органу. ФОП ОСОБА_1 не надано первинних документів, які підтверджують факт транспортування даних запчастин (коробки передач, задні мости з редуктором, супорта гальмівні, осі SAF б/у, двигуни до вантажних автомобілів, турбіни передня балка, комплект зчеплення з маховиком, насос ПГУ, компресор, віськомуфта) та їх заміну, а також утилізацію замінених агрегатів (ТТН, шляхові листи, акти виконаних робіт). Надані позивачем квитанції до прибуткових касових ордерів за контрагентами ПП «РАРОГ» та ПП «Виробничо - комерційна фірма «Трансбудсервіс» не є належним доказом здійснення витрат на придбання запчастин.
Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_1 з 28.10.2008 зареєстрований як фізична особа - підприємець, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області, здійснює підприємницьку діяльність за такими видами діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.
Згідно свідоцтва від 24.09.2009 №[номер приховано], виданого Теребовлянською ДПІ, позивач є платником податку на додану вартість.
Наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області №1096-п від 22.05.2025, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України вирішено провести документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2024 з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, зборів, дотримання податкового та іншого, не врегульованого Податковим кодексом України законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2024. (а.с.147)
На підставі наказу №1096-п від 22.05.2025 податковим органом виписано направлення на перевірку №1674 від 22.05.2025. (а.с.149)
Наказ на проведення перевірки та направлення на проведення документальної планової виїзної перевірки позивача підписано уповноваженою посадовою особою податкового органу та не оскаржено платником податків.
Судом встановлено, що за результатами документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2021 по 31.12.2024, складено Акт №8292/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 27.06.2025. (а.с.16-56)
Згідно висновків Акту перевірки №8292/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 27.06.2025, контролюючим органом встановлено порушення суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 вимог законодавства (в частині, що стосуються предмету спору):
- пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 634643,22 грн, в тому числі за 2021 рік в сумі 139960,83 грн, за 2022 рік в сумі 64447,13 грн, за 2023 рік в сумі 309209,56 грн, за 2024 рік в сумі 121025,70 грн; (пункт 4 розділу ІІІ акта)
- підпункту 164.2.4 пункту 164.2 статті 164, абзацу 1,2 пункту 1 статті 173 Кодексу, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2024 рік в сумі 12935,00 грн; (пункт 7 розділу ІІІ акта)
- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого було донараховано 609298,05 грн єдиного внеску, у тому числі за 2021 рік в сумі 171063,24 грн, за 2022 рік в сумі 78768,71 грн, за 2023 рік в сумі 212425,80 грн, за 2024 рік в сумі 147040,30 грн; (пункт 8 розділу ІІІ акта)
- пункту 187.1 статті 187 та пункту 198.5 статті 198 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 199185 грн, в тому числі за грудень 2024 року на 218185 грн, що призвело до завищення від`ємного значення за грудень 2024 року на 218185 грн; (пункт 11 розділу ІІІ акта)
- підпункту 1.2 пункту 16-1 Підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, а саме ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою від провадження діяльності всього в сумі 52886,92 грн, в тому числі за 2021 рік в сумі 11663,40 грн, за 2022 рік в сумі 5370,59 грн, за 2023 рік в сумі 25767,46 грн, за 2024 рік в сумі 10085,47 грн; (пункт 16 розділу ІІІ акта)
- підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано військового збору за 2024 рік в сумі 1423,50 грн. (пункт 17 розділу ІІІ акта)
11.07.2025 позивачем подано на адресу Головного управління ДПС у Тернопільській області заперечення на Акт документальної планової виїзної перевірки №8292/19-00-24-05/2892207051 від 27.06.2025 в частині встановлених податковим органом порушень щодо завищення витрат, яким мали наслідком зменшення розміру від`ємного значення та збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість, збільшення грошового зобов`язання з військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. В обґрунтування заперечень позивач зазначив, що посадовими особами, які проводили перевірку, не враховано частину документів, наданих платником на підтвердження витрат:
на придбання запасних частин у ПП «РАРОГ» та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Трансбудсервіс» (у 2021 році на загальну суму 504365,26 грн, у 2022 році на загальну суму 101423,43 грн; у 2023 році на загальну сумі 1349274 грн, у 2024 році на загальну сумі 340108,31 грн);
на відрядження (у 2023 році на загальну суму 131000 грн, у 2024 році на загальну суму 57200 грн);
на пальне на загальну суму 995924 грн.
При цьому ФОП ОСОБА_1 зазначено, що здійснюючи розрахунок суми зайво включених до складу валових витрат на пальне представники податкового органу керувались наказом Міністерства транспорту України від 10.12.1998 №43, який втратив чинність 02.11.2023.
Також позивач заперечив висновки працівників контролюючого органу щодо ненадання ним шляхових листів, оскільки вважає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачений обов`язок складання шляхових листів суб`єктом господарювання та формування на підставі таких документів витрат підприємцем.
В свою чергу, позивач зазначив, що до перевірки ним надавались відповідні накази щодо затвердження норм витрат палива, реєстри руху автомобілів та списання палива, товарно-транспортні накладні, на підставі яких проводилось списання пального, використаного в господарській діяльності підприємця. (а.с.123-124)
На підтвердження своєї позиції ФОП ОСОБА_1 до заперечень на акт перевірки №8292/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 27.06.2025 долучено наступні документи: накладна від 21.01.2021 №15, квитанція до прибуткового касового ордера від 21.01.2021 №15; накладна від 02.09.2021 №33, квитанція до прибуткового касового ордера від 02.09.2021 №33; накладна від 23.11.2021 №47, квитанція до прибуткового касового ордера від 23.11.2021 №47; видаткова накладна від 15.11.2022 №115, квитанція до прибуткового касового ордера від 15.11.2022 №115; накладна від 10.02.2023 №13, квитанція до прибуткового касового ордера від 10.02.2023 №13; накладна від 21.03.2023 №29, квитанція до прибуткового касового ордера від 21.03.2023 №29; накладна від 24.05.2023 №41, квитанція до прибуткового касового ордера від 24.05.2023 №41; накладна від 13.07.2023 №53, квитанція до прибуткового касового ордера від 13.07.2023 №53; накладна від 19.10.2023 №64, квитанція до прибуткового касового ордера від 19.10.2023 №64; накладна від 19.10.2023 №67, квитанція до прибуткового касового ордера від 19.10.2023 №67; видаткова накладна від 31.10.2024 №74, квитанція до прибуткового касового ордера від 31.10.2024 №99; видаткова накладна від 03.06.2024 №56, квитанція до прибуткового касового ордера від 03.06.2024 №56; видаткова накладна від 16.05.2024 №45, квитанція до прибуткового касового ордера від 16.05.2024 №45; документи відрядження (накази, посвідчення про відрядження, звіти про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт); накази «Про затвердження норм витрат пального» від 03.01.2021 №01/21, від 03.01.2021 №02/21, від 03.01.2022 №01/22, від 03.01.2022 №02/22, від 03.01.2023 №01/23, від 03.01.2023 №02/23, від 03.01.2024 №01/24, від 03.01.2024 №02/24; реєстри руху списання дизпалива автомобіля за 2024, 2023, 2022, 2021 роки.
Наказом Головного управління ДПС у Тернопільській області №1525-п від 22.07.2025, у зв`язку з надходженням заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 27.06.2025 №8292/19-00-24-05/ НОМЕР_1 та на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2024 з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків, зборів, дотримання податкового та іншого, не врегульованого Податковим кодексом України законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування що стали предметом заперечення. (а.с.148)
На підставі наказу №1525-п від 22.07.2025 податковим органом виписано направлення на перевірку №2253. (а.с.150)
За результатами документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань, що стали предметом оскарження у запереченні на акт документальної планової виїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 27.06.2025 №8292/19-00-24-05/ НОМЕР_1 , складено Акт №11254/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 05.08.2025. (а.с.57-77)
Згідно висновків Акта перевірки №11254/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 05.08.2025, контролюючим органом підтверджено висновки акта документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 27.06.2025 №8292/19-00-24-05/ НОМЕР_1 стосовно питань, що стали предметом заперечення, з урахуванням вимог заперечення в частині:
- пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 421500,79 грн, в тому числі за 2021 рік в сумі 90785,75 грн, за 2022 рік в сумі 18256,22 грн, за 2023 рік в сумі 243589,32 грн, за 2024 рік в сумі 68869,50 грн;
- підпункту 164.2.4 пункту 164.2 статті 164, абзацу 1,2 пункту 1 статті 173 Кодексу, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування за 2024 рік в сумі 12935,00 грн;
- пункту 1 частини 2 статті 6, пункти 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», внаслідок чого було донараховано 429873,15 грн єдиного внеску, в тому числі за 2021 рік в сумі 110960,36 грн, за 2022 рік в сумі 22313,15 грн, за 2023 рік в сумі 212425,80 грн, за 2024 рік в сумі 84173,84 грн;
- підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою від провадження діяльності всього в сумі 35125,06 грн, в тому числі за 2021 рік в сумі 7565,48 грн, за 2022 рік в сумі 1521,35 грн, за 2023 рік в сумі 20299,11 грн, за 2024 рік в сумі 5739,12 грн;
- підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано військового збору за 2024 рік в сумі 1423,50 грн.
На підставі акта планової перевірки від 27.06.2025 №8292/19-00-24-05/ НОМЕР_1 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.2025 №0[телефон приховано], яким у зв`язку з встановленим порушенням позивачем пункту 187.1 статті 187, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України зменшено ФОП ОСОБА_1 розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 218185,00 грн. (а.с.9)
На підставі акта позапланової перевірки №11254/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 05.08.2025 податковим органом 25.08.2025 прийнято наступні рішення:
- податкове повідомлення - рішення №0[телефон приховано], яким у зв`язку з встановленням порушення пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 520348,31 грн, у тому числі за грошовим зобов`язанням на 434435,79 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на 85912,52 грн; (а.с.10)
- податкове повідомлення - рішення №0[телефон приховано], яким у зв`язку з встановленням порушення пункту 177.4 статті 177, підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 43794,34 грн, у тому числі за грошовим зобов`язанням 36548,56 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 7245,78 грн; (а.с.11)
- вимогу про сплату ФОП ОСОБА_1 боргу (недоїмки) №Ф-[телефон приховано] з єдиного внеску в сумі 429873,15 грн; (а.с.12)
- рішення №[номер приховано] про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником несвоєчасно нарахованого єдиного внеску в сумі 80562,51 грн. (а.с.13)
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 21.07.2025, яким зменшено ФОП ОСОБА_1 розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 218185,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
При цьому, згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг за приписами пункту 188.1 статті 188 ПК України визначається з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України.
Як установлено п.п.198.1, 198.3, 198,5, 198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Згідно статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.
Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), у відповідності до статті 1 якого «господарська операція» визначена як - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають лише за умови фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності, ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
В свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.
Суд звертає увагу на те, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З матеріалів справи судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2024 року від 20.01.2025, у якій задекларовано:
податкові зобов`язання 0 грн (рядки 1-9 розділу І Податкові зобов`язання);
дозволений податковий кредит за основною ставкою 54646 грн; (рядок 10.1 розділу ІІ);
від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) 625680 грн (рядок 16.1 розділу ІІ);
усього податкового кредиту 680326 грн (рядок 17 розділу ІІ);
сума від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 680326 грн (рядок 21 розділу ІІ). (а.с.120)
До вказаної декларації позивачем додано додатки, в тому числі, Додаток 1 (Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування, Додаток 2 (Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду), відповідно до якого позивачем самостійно розраховано та задекларовано бюджетне відшкодування податку на додану вартість (в розрізі постачальників) на загальну суму відшкодування 680326 грн. (а.с.121-122)
Як слідує зі змісту акта перевірки від 27.06.2025 №8292/19-00-24-05/2892207051, проведеною перевіркою в порушення пункту 187.1 статті 187 та пункту 198.5 статті 198 ПК України встановлено заниження податкових зобов`язань на загальну суму 199185 грн, в тому числі за грудень 2024 року на 218185 грн, що призвело до завищення від`ємного значення за грудень 2024 року (рядок 21 Декларації) на 218185 грн.
Такого висновку контролюючий орган дійшов з тих підстав, що відповідно до виписок банку про рух коштів по розрахунковому рахунку, актів списання ТМЦ, актів виконаних робіт, видаткових накладних, письмової довідки ФОП ОСОБА_1 про залишки ТМЦ станом на 31.12.2024, немає підтвердження використання у господарській діяльності, а також встановлено відсутність реалізації та на залишку ТМЦ, а саме дизельного пального, кукурудзи, кутошліфувальної машинки та будівельних матеріалів на загальну суму 1110072,28 грн, у тому числі ПДВ 218185 грн.
Позивачем до позовної заяви долучено копії договору поставки №01/05/2021-1 на придбання зернових та олійних культур і продуктів їх переробки, видаткової накладної від 01.05.2021 №0001 на придбання зернових та олійних культур (кукурудзи), договір зберігання від 01.05.2021 №001, а також видаткову накладну від 29.02.2024 №598 на придбання кутошліфувальної машинки.
Як слідує зі змісту пункту 1.13 акту перевірки від 27.06.2025 №8292/19-00-24-05/2892207051, при перевірці посадовими особами контролюючого органу використано наступні документи суцільним порядком за період з 01.01.2021 по 31.12.2024:
- реєстри податкових накладних по ПДВ (придбання та реалізація);
- податкові накладні;
- декларації по ПДВ - місячні;
- декларація про майновий стан та доходи;
- первинні документи;
- банківські виписки;
- відомості по нарахуванню та виплаті зарплати;
- звіти за формою 1-ДФ;
- первинні документи про прихід товарів (робіт, послуг), одержаних від фізичних осію - суб`єктів підприємницької діяльності, копії свідоцтв про державну реєстрацію та свідоцтв про сплату податків;
- накази про прийняття на роботу працівників та накази на звільнення працівників;
- звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відомості нарахування заробітної плати, винагород за виконану роботу за цивільно-правовими договорами, нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв`язку з вагітністю.
Так, згідно наданих позивачем доказів, 01.05.2021 між ФОП ОСОБА_1 (покупцем) та ФОП ОСОБА_2 (постачальником) укладеного договір поставки №01/05/2021-1, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця зернові та олійні культури та продукти їх переробки, у відповідності до Специфікацій, які оформляються на кожну окрему поставку товару у формі додатка до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та оплатити його.
Пунктом 1.2 вказаного договору передбачено, що кількість, асортимент та ціна одиниці товару узгоджується сторонами при купівлі кожної партії Товару окремо та зазначаються в Специфікаціях та видаткових накладних на товар, які є невід`ємними частинами даного договору.
Розділом ІІ «Ціна та порядок розрахунків» договору визначено, що ціна за одиницю товару зазначається у специфікаціях. Загальна вартість договору складається з сум, вказаних в специфікаціях, які укладені протягом строку дії договору. Ціна товару узгоджується сторонами шляхом укладення специфікацій. Умови оплати визначаються сторонами у специфікаціях.
Пунктами 4.1-4.2 договору передбачено, що строки та умови поставки товару обумовлюються сторонами у специфікаціях. Датою поставки товару є дата підписання сторонами товаросупровідних документів.
Згідно пункту 5.4 договору разом з товаром постачальник надає покупцю: накладну на товар, товарно-транспорту накладну, документ, що підтверджує якість товару.
Аналіз наведених умов договору свідчить про те, що істотні умови кожної поставленої партії за цим договором мають бути підтверджені специфікацією, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, а також документом про якість товару.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем на підтвердження факту отримання товару (кукурудзи) за договором поставки №01/05/2021-1 від 01.05.2021 надано до суду копію видаткової накладної, оформленої постачальником ФОП ОСОБА_2 , щодо поставки кукурудзи у кількості 9-ти тон, за ціною 7091,6666 грн та загальною вартістю 72760,50 грн, у тому числі ПДВ 8935,50 грн. (а.с.80)
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що отриманий за умовами поставки товар (кукурудза) перебуває у володінні позивача та зберігається у складському приміщенні у с.Порохова, Чортківського району Тернопільської області, на підтвердження чого надає договір зберігання №001 від 01.05.2021 та акт приймання - передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 01.05.2021. (а.с.81-83)
Досліджуючи вказані документи судом встановлено, що згідно умов договору зберігання №001 від 01.05.2021, укладеного між ОСОБА_3 (зберігачем) та ФОП ОСОБА_1 (поклажодавцем), зберігач зобов`язується зберігати майно, передане йому поклажодавцем, і повернути це майно в цілості на першу вимогу поклажодавця.
Детальні кількісні та якісні характеристики, вартісні показники, вартість оплати послуг зберігача за зберігання кожної партії майна, що передається йому на зберігання, термін її зберігання та інші відомості про окремі партії переданого майна зазначаються в підписаних сторонами актах прийому - передачі майна на зберігання, які є невід`ємною частиною договору. (пункт 1.2 договору)
Приміщення, в якому здійснюється зберігання майна, розташовується за адресою: с.Порохова, Чортківський район, Тернопільська область. (пункт 1.3 договору)
Умови зберігання: майно зберігається на безоплатній основі. (пункт 1.4. договору)
На підтвердження факту передачі майна (кукурудзи) на зберігання на підставі вказаного вище договору №001 від 01.05.2021, позивачем надано Акт приймання - передачі матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 01.05.2021, згідно якого ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підтвердили, що поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято на зберігання за адресою с. Порохова, Чортківський район, Тернопільська область, наступні матеріальні цінності: кукурудза 3 кл. у кількості 9 тон, за ціною 8084,50 грн та вартістю 72760,50 грн. (а.с.83)
Крім того, у ході розгляду справи представником відповідача зазначено, що згідно з інформацією, яка міститься в контролюючого органу, 10.01.2019 р. ОСОБА_3 відповідно до Договору оренди нерухомого майна передав ПП «Агропромислове підприємство «Порохова-Агро» (код 42524866) в строкове користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Майно передається в оренду з метою використання у господарській діяльності Орендаря.
На підтвердження вказаних обставин представником відповідача подано до суду копію договору оренди нерухомого майна від 10.01.2019, за умовами якого ОСОБА_3 (орендодавець) передає Приватному підприємству «Агропромислове підприємство «Порохова-Агро» у строкове платне користування (оренду) належні йому на праві приватної власності нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , строком на десять років, до 10 січня 2029 року. (а.с.224-225)
В свою чергу, на даний час (після розгляду судом справи у першій інстанції) представником позивача отримано від ОСОБА_3 копію додаткової угоди від 10 квітня 2019 року № 1 «про розірвання Договору оренди нерухомого майна від 10.01.2021 року укладену між ФОП ОСОБА_3 та ПП «АПП «ПОРОХОВА-АГРО». Зазначений документ повністю спростовує доводи суду першої інстанції про користування об`єктами нерухомого майна третьою особою у період зберігання там кукурудзи позивачем.
З огляду на викладене слід дійти висновку, що позивачем доведено факт використання у господарській діяльності, реалізації чи наявності на залишку кукурудзи, за рахунок придбання якої сформовано податковий кредит та збільшено від`ємне значення з податку на додану вартість.
Щодо таких товарно - матеріальних цінностей, як дизельне пальне, то як слідує зі змісту акта перевірки від 27.06.2025 №8292/19-00-24-05/2892207051, проведеною перевіркою встановлено, що відповідно до наказів на списання пального №ВП2 від 03.11.2023, №ВП2 від 03.08.2024, реєстру руху автомобілів за період 2021-2024 років ФОП ОСОБА_1 списання пального здійснював з розрахунку 51-56 літрів на 100 км пробігу на завантаженому автомобілі та 31-35 літрів на 100 км пробігу автомобілів без вантажу. Перевезення ФОП ОСОБА_1 здійснював вантажними автомобілями марки MAN TGX 18.440 та DAF 95 XF 105.410.
З огляду на викладене податковим органом зроблено висновок, що ФОП ОСОБА_1 зайво включено до складових валових витрат списання пального на загальну суму 995924,78 грн, в тому числі в 2021 році на суму 273195,18 грн, в 2022 році на суму 256616,18 грн, у 2023 році на суму 233556,86 грн, в 2024 році на суму 232556,56 грн.
Позивачем на підтвердження факту списання дизельного пального надано до перевірки накази на списання пального №ВП2 від 03.11.2023, №ВП2 від 03.08.2024 та реєстр руху автомобілів за період 2021-2024 років.
Додатклво, на підтвердження своєї позиції ФОП ОСОБА_1 до заперечень на акт перевірки №8292/19-00-24-05/ НОМЕР_1 від 27.06.2025 долучено наступні документи: накладна від 21.01.2021 №15, квитанція до прибуткового касового ордера від 21.01.2021 №15; накладна від 02.09.2021 №33, квитанція до прибуткового касового ордера від 02.09.2021 №33; накладна від 23.11.2021 №47, квитанція до прибуткового касового ордера від 23.11.2021 №47; видаткова накладна від 15.11.2022 №115, квитанція до прибуткового касового ордера від 15.11.2022 №115; накладна від 10.02.2023 №13, квитанція до прибуткового касового ордера від 10.02.2023 №13; накладна від 21.03.2023 №29, квитанція до прибуткового касового ордера від 21.03.2023 №29; накладна від 24.05.2023 №41, квитанція до прибуткового касового ордера від 24.05.2023 №41; накладна від 13.07.2023 №53, квитанція до прибуткового касового ордера від 13.07.2023 №53; накладна від 19.10.2023 №64, квитанція до прибуткового касового ордера від 19.10.2023 №64; накладна від 19.10.2023 №67, квитанція до прибуткового касового ордера від 19.10.2023 №67; видаткова накладна від 31.10.2024 №74, квитанція до прибуткового касового ордера від 31.10.2024 №99; видаткова накладна від 03.06.2024 №56, квитанція до прибуткового касового ордера від 03.06.2024 №56; видаткова накладна від 16.05.2024 №45, квитанція до прибуткового касового ордера від 16.05.2024 №45; документи відрядження (накази, посвідчення про відрядження, звіти про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт); накази «Про затвердження норм витрат пального» від 03.01.2021 №01/21, від 03.01.2021 №02/21, від 03.01.2022 №01/22, від 03.01.2022 №02/22, від 03.01.2023 №01/23, від 03.01.2023 №02/23, від 03.01.2024 №01/24, від 03.01.2024 №02/24; реєстри руху списання дизпалива автомобіля за 2024, 2023, 2022, 2021 роки.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що позивачем доведено факт використання пального у господарській діяльності, за рахунок чого збільшено від`ємне значення з податку на додану вартість.
Щодо включення платником податку до податкового кредиту витрат, пов`язаних з придбанням та використанням у господарській діяльності будівельних матеріалів та кутошліфувальної машинки, то суд зазначає, що позивачем надано видаткову накладну від 29 лютого 2024 №598, як на документальне підтвердження використання кутошліфувальної машинки у господарській діяльності.
Що стосується питання про формування податкового кредиту за наслідком придбання будівельних матеріалів то ні податковим органом ні судом першої інстанції не вказано ні суми будівельних матеріалів, ні дати їх придбання, ні контрагентів у яких були придбані ці будівельні матеріали
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем протиправно прийнято податкове повідомлення - рішення від 21.07.2025 №0[телефон приховано], яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 218185,00 грн., а тому таке пиідлягає скасуванню.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 25.08.2025, яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, суд зазначає наступне.
Згідно підпункту 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осію є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України. (пункт 163.1 статті 163 ПК України)
Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. (пункт 164.1 статті 164 ПК України)
Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу. (підпункт 164.1.3. пункту 164.1 статті 164 ПК України)
Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. (пункт 177.1 статті 177 ПК України)
Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. (пункт 177.2 статті 177 ПК України)
Згідно пункту 177.4. статті 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Підпунктом 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат підприємця:
витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;
витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту;
документально не підтверджені витрати.
Як слідує зі змісту акта перевірки від 05.08.2025 №11254/19-00-24-05/ НОМЕР_1 (аркуш 11), проведеною перевіркою на підставі первинних документів на придбання ТМЦ, накладних, даних виписок банку про рух коштів на розрахунковому рахунку, даних актів виконаних робіт, даних поданих декларацій за період 2021-2024 роки та додатків Ф2, даних форми 1-ДФ встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до складу документально підтверджених витрат за 2021-2024 роки включено витрати, які не підтверджені первинними документами та оплатою на загальну суму 2341671,00 грн, в тому числі за 2021 рік в сумі 504365,26 грн, за 2022 рік в сумі 101423,43 грн, за 2023 рік в сумі 1353274,00 грн, за 2024 рік в сумі 382608,31 грн.
Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що за твердженням ФОП ОСОБА_1 протягом 2021-2024 років ним за готівку придбавались у контрагентів ПП «РАРОГ» (код ЄДРПОУ 30276093) та ПП «Виробничо-комерційна фірма «Трансбудсервіс» (код ЄДРПОУ 32181847) запасні частини до транспортних засобів (коробки передач, задні мости з редуктором, супорта гальмівні, осі SAF б/у, двигуни до вантажних автомобілів, турбіни передня балка, комплект зчеплення з маховиком, насос ПГУ, компресор, віськомуфрта).
На підтвердження платником до перевірки були надані копії квитанцій до прибуткових касових ордерів та накладні, а саме:
- за 2021 рік на загальну суму 504365,26 грн (накладні №15 від 21.01.2021, №33 від 02.09.2021, №47 від 23.11.2021);
- за 2022 рік на загальну суму 101423,43 грн (накладна №115 від 15.11.2022);
- за 2023 рік на загальну суму 1349274,00 грн (накладні №13 від 10.02.2023, №29 від 21.03.2023, №41 від 24.05.2023, №53 від 13.07.2023, №64 від 19.10.2023, №67 від 19.10.2023);
- за 2024 рік на загальну суму 340108,31 грн (накладні №45 від 16.05.2024, №56 від 03.06.2024, №74 від 31.10.2024).
Перевіркою встановлено, що фактично по даних обліку за період з 01 січня 2021 по 31 грудня 2024 року суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснював такі види господарської діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Згідно пункту 1.8 акта перевірки від 05.08.2025 №11254/19-00-24-05/ НОМЕР_1 податковим органом встановлено перелік об`єктів, де позивачем здійснюється господарська діяльність, а також транспортних засобів, що перебувають у ФОП ОСОБА_1 на праві власності та користування.
Так, контролюючим органом встановлено та не заперечується стороною позивача, що господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 здійснюється за місцем знаходження гаража за адресою м.Тернопіль, вул. Текстильна, 1, що перебуває у користуванні позивача на правах оренди.
Крім того, на правах оренди позивач користується такими транспортними засобами: сідловий тягач DAF FT XF 105/410, напівпричіп - цистерна MAGYAR SR34ESA.
Також на праві власності позивачу належать: сідловий тягач MAN TGX 18.440, сідловий тягач DAF 95 XF 105.410, напівпричіп-цистерна MAGYAR SR3MEB, напівпричіп-цистерна MAGYAR SR34EB, напівпричіп-цистерна BSLT STC-1, напівпричіп-цистерна MAGYAR SR3, напівпричіп-цистерна MAISONNEUVE S-385PB.
У ході розгляду даної справи встановлено, що формуючи суму чистого оподатковуваного доходу позивач у період, який охоплювався перевіркою, на підставі видаткових накладних та квитанцій до прибуткового касового ордера визначав суми документально підтверджених витрат за рахунок придбання та подальшого списання запчастин, придбаних у контрагентів ПП «Виробничо-комерційна фірма «Трансбудсервіс» (код ЄДРПОУ 32181847) та ПП «РАРОГ» (код ЄДРПОУ 30276093).
Колегією суддів встановлено, що протягом 2021-2024 років підприємцем ОСОБА_1 придбавались у приватного підприємства «РАРОГ» та приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Трансбудсервіс» запасні частини до транспортних засобів, що використовуються у господарській діяльності.
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «РАРОГ» (код ЄДРПОУ 30276093) зареєстроване за адресою м. Київ, Дарницький р-н., вул. Драгоманова, буд 42, кв.146.
Основним видом діяльності підприємства є 45.21.1 Будівництво будівель, до інших видів діяльності належать: 51.19.0 Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 74.20.1 Діяльність у сфері інжинірингу, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.
Позивачем на підтвердження факту придбання запчастин у ПП «РАРОГ» протягом періоду, за який здійснено перевірку, надано до податкового органу наступні документи:
- накладна №15 від 21.01.2021 з найменуванням товару «коробка передач ZF118 1 шт. за ціною 113148,75 грн; задній міст з редуктором 1 шт. за ціною 92216,51 грн, всього 205365,26 грн; (а.с.85)
- квитанція до прибуткового касового ордера №15 від 21.01.2021, згідно якої ПП «РАРОГ» прийнято від ФОП ОСОБА_1 205365,26 грн; (а.с.84)
- накладна №33 від 02.09.2021 з найменуванням товару «супорт гальмівний Knorr» 4 шт. за ціною 23750,00 грн, всього 95000 грн; (а.с.87)
- квитанція до прибуткового касового ордера №33 від 02.09.2021, згідно якої ПП «РАРОГ» прийнято від ФОП ОСОБА_1 95000 грн; (а.с.86)
- накладна №47 від 23.11.2021 з найменуванням товару «осі SAF б/у» 3 шт. за ціною 68000 грн, всього 204000 грн; (а.с.89)
- квитанція до прибуткового касового ордера №47 від 23.11.2021, згідно якої ПП «РАРОГ» прийнято від ФОП ОСОБА_1 204000 грн; (а.с.88)
- накладна №13 від 10.02.2023 з найменуванням товару «двигун MAN б/у» 1 шт. за ціною 335000 грн, «турбіна VFN» 1 шт. за ціною 34000 грн, всього 304000 грн; (а.с.93)
- квитанція до прибуткового касового ордера №13 від 10.02.2023, згідно якої ПП «РАРОГ» прийнято від ФОП ОСОБА_1 304000 грн; (а.с.92)
- накладна №29 від 21.03.2023 з найменуванням товару «осі BPW б/у» 3 шт. за ціною 75000 грн, всього 225000 грн; (а.с.95)
- квитанція до прибуткового касового ордера №29 від 21.03.2023, згідно якої ПП «РАРОГ» прийнято від ФОП ОСОБА_1 225000 грн; (а.с.94)
- накладна №41 від 24.05.2023 з найменуванням товару «задній міст в зборі» 1 шт. за ціною 116000 грн, «передня балка» 1 шт. за ціною 66674,00 грн, всього 182674,00 грн; (а.с.97)
- квитанція до прибуткового касового ордера №41 від 24.05.2023, згідно якої ПП «РАРОГ» прийнято від ФОП ОСОБА_1 182674,00 грн; (а.с.96)
- накладна №53 від 13.07.2023 з найменуванням товару «коробка передач ZF 116» 1 шт. за ціною 127000.00 грн, «комплект зчеплення з маховиком» 1 шт. за ціною 35000,00 грн, «насос ПГУ» 1 шт. за ціною 16600,00 грн, всього 178600,00 грн; (а.с.99)
- квитанція до прибуткового касового ордера №53, згідно якої ПП «РАРОГ» прийнято від ФОП ОСОБА_1 178000,00 грн; (а.с.98)
- накладна №67 від 19.10.2023 з найменуванням товару «супорт гальмівний» 6 шт. за ціною 32000,00 грн, «віськомуфта» 1 шт. за ціною 21000,00 грн, «компресор» 1 шт. за ціною 12000,00 грн, всього 225000 грн; (а.с.103)
- квитанція до прибуткового касового ордера №67 від 19.10.2023, згідно якої ПП «РАРОГ» прийнято від ФОП ОСОБА_1 225000,00 грн; (а.с.102)
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Трансбудсервіс» (код ЄДРПОУ 32181847) зареєстроване за адресою м. Київ, Печерський р-н., вул. Кіквідзе, 11.
Основним видом діяльності підприємства є 45.21.1 Будівництво будівель. До інших видів діяльності належать: 26.61.1 Виробництво збірних бетонних та залізобетонних виробів, 52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, 52.72.1 Ремонт радіотелевізійної аудіо- та відеоапаратури.
Позивачем на підтвердження факту придбання запчастин у ПП «Виробничо-комерційна фірма «Трансбудсервіс» протягом періоду, за який здійснено перевірку, надано до податкового органу наступні документи:
- накладна №115 від 15.11.2022 з найменуванням товару «коробка передач КП ZF на DAF XF 105» 1 шт. за ціною 101423,43 грн, всього 101423,43 грн; (а.с.91)
- квитанція до прибуткового касового ордера №115 від 15.11.2022, згідно якої ПП «ВКФ «Трансбудсервіс» прийнято від ФОП ОСОБА_1 101423,43 грн; (а.с.90)
- накладна №64 від 19.10.2023 з найменуванням товару «осі SAF в повній комплектації б/у» 3 шт. за ціною 78000,00 грн, всього 234000 грн; (а.с.101)
- квитанція до прибуткового касового ордера №64 від 19.10.2023, згідно якої ПП «ВКФ «Трансбудсервіс» прийнято від ФОП ОСОБА_1 234000 грн; (а.с.100)
- накладна №74 від 31.10.2024 з найменуванням товару «віськомуфта на MAN» 1 шт. за ціною 31108,31 грн, всього 31108,31 грн; (а.с.105)
- квитанція до прибуткового касового ордера №99 від 31.10.2024, згідно якої ПП «ВКФ «Трансбудсервіс» прийнято від ФОП ОСОБА_1 31108,31 грн; (а.с.104)
- накладна №56 від 03.06.2024 з найменуванням товару «осі SAF в повній комплектації б/у» 3 шт. за ціною 71000,00 грн, всього 213000 грн; (а.с.107)
- квитанція до прибуткового касового ордера №56 від 03.06.2024, згідно якої ПП «ВКФ «Трансбудсервіс» прийнято від ФОП ОСОБА_1 213000 грн; (а.с.106)
- накладна №45 від 16.05.2024 з найменуванням товару «задній міст DAF XF 105 б/у» 3 шт. за ціною 96000,00 грн, всього 96000 грн; (а.с.109)
- квитанція до прибуткового касового ордера №45 від 16.05.2024, згідно якої ПП «ВКФ «Трансбудсервіс» прийнято від ФОП ОСОБА_1 96000 грн; (а.с.108).
Колегія суддів зазначає, що Висновки про не подання звітності контрагентами контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС та наданої іншими контролюючими органами, проте така податкова інформація, носить виключно інформативний характер. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган. Окрім цього, слід наголосити, що недотримання податкової дисципліни контрагентами-постачальниками не може бути підставою для позбавлення платника права на витрати оскільки добросовісний платник податків, яким є ФОП ОСОБА_1 , не може нести відповідальність за правопорушення вчинені іншими суб`єктами господарювання. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 826/6806/17.
Колегія суддів зазначає, що жодні розрахункові операції з прийняття готівки ФОП ОСОБА_1 не проводив, а тому у нього не виникало обов`язку надавати розрахункові документи, які проведені через РРО. В акті перевірки також не міститься фактів встановлених порушень з боку позивача Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Аналогічна ситуація із ніби то встановленим судом порушенням вимог Порядку ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 Вкотре наголошую, що можливі порушення контрагентами окремих вимог законодавства, зокрема вказаного Порядку, не можуть бути доказом не проведення господарської операції та наявності порушення з боку ФОП ОСОБА_1 .
При розгляді справи Тернопільським окружним адміністративним судом проігноровано той факт, що підприємець самостійно транспортував придбані запасні частини, тобто перевозив їх власним транспортом, а саме автомобілем марки RENAULT MASTER, номерний знак - НОМЕР_2 . Отже, у даному випадку жодного обов`язку щодо складання товарно транспортних накладних у підприємця не виникало
З огляду на викладене, колегія суддів суд вважає необґрунтованим висновок податкового органу щодо заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за 2021-2024 роки на загальну суму 2341671,00 грн внаслідок включення витрат, які не підтверджені первинними документами та оплатою, а відтак податкове повідомлення - рішення від 25.08.2025 №0[телефон приховано] є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 25.08.2025, яким збільшено ФОП ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпунктів 1.1-1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV ПК України, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Розділом IV ПК України врегульовано підстави і порядок сплати податку на доходи фізичних осіб.
Згідно підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платником податку на доходи є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Пункт 164.2 статті 164 ПК України деталізує види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків.
В свою чергу, стаття 165 ПК України визначає види доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Таким чином, з аналізу наведених вище норм податкового законодавства слідує, що у фізичної особи - платника податків виникає обов`язок сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за наслідками отримання будь-якого виду доходу, що визначений пунктом 164.2 статті 164 ПК України. У разі отримання доходів, що не включені до бази оподаткування та окремий перелік яких наведено у статті 165 ПК України, підстави для сплати податку на доходи фізичних осіб відсутні.
Враховуючи, що за результатом перевірки, оформленої актом від 05.08.2025 №11254/19-00-24-05/2892207051, контролюючим органом встановлено заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу від господарської діяльності за період з 01.01.2021 по 31.12.2024 на загальну суму 2341671 грн, а також доходу від іншої діяльності, відмінної від господарської в сумі 94900 грн, однак таке визнане колегією суддів неправомірним, а податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасованим, відтак податкове повідомлення-рішення №0[телефон приховано] від 25.08.2025 теж слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо правомірності вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-[телефон приховано] від 25.08.2025 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №[номер приховано] від 25.08.2025, суд зазначає наступне.
Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Частиною 1 статі 4 Закону № 2464-VI визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується, для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №2264-VI для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. (частина 3 статті 7 Закону №2264-VI)
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок. (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону №2264-VI)
Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. (частина 4 статті 7 Закону №2264-VI)
Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. (частина 5 статті 8 Закону №2264-VI)
Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. (частина 3 статті 9 Закону №2264-VI)
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2264-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частин 4 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. (пункт 3 частини 11 статті 25 Закону №2264-VI)
Згідно пункту 9-21 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2264-VI тимчасово за порушення, вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.
Враховуючи, що згідно акта перевірки від 05.08.2025 №11254/19-00-24-05/2892207051 за результатами перевірки правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, податковим органом встановлено заниження позивачем суми такого доходу на 1953968,88 грн, однак таке визнане колегією суддів неправомірним, а податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасованим, то рішення про застосування штрафних санкцій в сумі 80562,51 грн. Теж слід визнати протиправним та скасувати.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року у справі № 500/5736/25 скасувати та прийняти постанову, якою позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 липня 2025 року №0[телефон приховано], від 25 серпня 2025 року №0[телефон приховано], №0[телефон приховано], вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25 серпня 2025 року №Ф-[телефон приховано], рішення про застосування штрафних санкцій №01216692405 від 25 серпня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді О. Б. Заверуха
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 07 вересня 2026 року.