ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/23868/25 пров. № А/857/36993/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Глазька С.М.,
суддів Димарчук Т.М., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року (суддя Крутько О.В., місто Львів) у справі № 380/23868/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке оформлено протоколом №40 від 08.10.2025р., засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 по оформленню військовозобов`язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1, частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що ОСОБА_1 з 30.08.2024 навчається у Вищій Школі Внутрішньої Безпеки в м.Лодзь (Польща), ступінь освіти - бакалавр, денна форма навчання. Оскільки рівень освіти, який на даний час ОСОБА_1 , здобуває у Вищій Школі Внутрішньої Безпеки в м.Лодзь - «бакалавр», є на один рівень вищим від попередньо здобутого рівня освіти, то відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідач повторно відмовив позивачеві у наданні йому відстрочки, не виконав рішення суду в повній мірі, не взяв до уваги висновки суду викладені у рішенні у справі № 380/8035/25, відповідно до яких суд констатував право ОСОБА_1 на відстрочку від призовуна військову службу. Позивач наголошує, що він є студентом денної форми навчання у Вищій Школі Внутрішньої Безпеки м.Лодзь (Польща), та цей навчальний заклад не має доступу до Єдиної державної електронної бази з питань освіти України та не може сформувати довідку про здобувача освіти в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9 Порядку №560, тому він не може бути позбавлений права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у справі № 380/23868/25 позов був задоволений повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом №40 від 08.10.2025, щодо відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Зокрема, в апеляційній скарзі покликається на те, що Порядком № 560, зокрема додатком 5 прямо передбачено конкретний документ, який підтверджує право на відстрочку для здобувачів освіти - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО). Відповідач наголошує, що комісія РТЦК та СП діяла виключно в межах повноважень і не наділена правом самостійно замінювати встановлений Кабінетом Міністрів України документ іншими документами чи встановлювати еквівалентність іноземного навчання поза межами ЄДЕБО. Вказує, що навчання в іноземному навчальному закладі не звільняє особу від обов`язку подати документи, визначені Порядком № 560, а обов`язок доведення наявності права на відстрочку покладається на саму особу. Крім того, відповідач стверджує, що суд першої інстанції безпідставно підмінив собою комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим вийшов за межі належного способу судового захисту. На думку апелянта, суд зобов`язав прийняти рішення про надання відстрочки за відсутності виконаних умов, визначених законом (відсутності довідки з ЄДЕБО), чим здійснив неправомірне втручання у дискреційні повноваження органу владних повноважень. З огляду на це, відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи та оцінивши усі доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати , з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 закінчив у 2012 році Вищий навчальний заклад «Львівський кооперативний коледж економіки і права» за спеціальністю «Розробка програмного забезпечення» та здобув кваліфікацію молодшого спеціаліста з програмного забезпечення, що підтверджується Дипломом серії НОМЕР_1 (а.с.19).
Згідно з довідкою Вищої школи Внутрішньої безпеки в м. Лодзь (Польща) від 25.09.2024 позивача зараховано на період від 01.10.2024 до 30.09.2027 на навчання на рівні І ступеня денної форми за напрямом Внутрішня безпека.
Відповідно до Довідки про статус студента від 25.09.2024 позивач має статус студента І ступеня за напрямом Внутрішня безпека.
Відповідно до Довідки від 15.10.2024 позивач дійсно є студентом Вищої школи внутрішньої безпеки м. Лодзь, за спеціальністю «Внутрішня безпека», ступінь вищої освіти - бакалавр (денна форма навчання) (наказ про зарахування № 4210-н від 30.08.2024р).
ОСОБА_1 15.01.2025 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою від 15.01.2025 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. До заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачем додано такі документи: засвідчена копія паспорту ОСОБА_1 ; засвідчена копія витягу з реєстру територіальної громади; засвідчена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; засвідчена копія посвідчення про приписку до призовної дільниці; засвідчена копія атестату про повну загальну середню освіту НОМЕР_2 ; засвідчена копія додатку до атестата про повну загальну середню освіту 12 AT № НОМЕР_3 ; засвідчена копія диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_1 ; засвідчена копія додатку до диплома про вищу освіту НОМЕР_1 ; засвідчена копія контракту про навчання у Вищій школі Внутрішньої Безпеки м. Лодзь (Польща) на денній формі навчання; завірена нотаріально копія довідки про зарахування іноземця на навчання, з перекладом на українську мову; завірена нотаріально копія довідки про статус студента, з перекладом на українську мову; засвідчена копія довідки виданої Львівським інститутом МАУП, № 479/24 від 15.10.2024; засвідчена копія умов про надання освітніх послуг; засвідчена копія квитанції про оплату за навчання.
У відповідь на заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період позивач отримав повідомлення від відповідача від 23.01.2025 №1385 про те, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянуто заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до абзацу (за наявності) пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". За результатами розгляду протоколом від 22.01.2025 № 3 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причини відмови - відсутність усіх підтверджуючих документів а саме: довідки про здобувача освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, або довідки закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідки закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Не погодившись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 380/8035/25 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.01.2025 № 3 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року у справі № 380/8035/25 повернуто скаржнику.
На виконання зазначеного рішення суду відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
08.10.2025 комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовила ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що зафіксовано у протоколі № 40 від 08.10.2025.
Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 № 15611 від 08.10.2025 комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 . Причина відмови: відсутність усіх підтверджуючих, а саме: довідки про здобувача освіти, або довідки закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідки закладу охорони здоров`я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Не погоджуючись з правомірністю такого рішення відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Частинами 1-4 статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини сьомої статті 1 Закону №2232-XII виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Статтею 1 Закону України від 6 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 №389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №50/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 08.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №704/2024 від 28.10.2024, №26/2025 від 14.01.2025, №235/2025 від 15.04.2025, №478/2025 від 14.07.2025) з 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-ХІІ).
Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачені підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зокрема, пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Підпунктом 8 пункту 1 Порядку №1487 передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Згідно пунктів 56-57 Порядку №560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). Для розгляду питань надання військовозобов`язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов`язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Відповідно до пункту 58 Порядку №560, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.
Згідно пункту 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов`язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову у зв`язку з навчанням у вищому навчальному закладі на денній формі навчання у м. Лодзь, Республіка Польща. Відповідач відмовив у наданні відстрочки у зв`язку із тим, що позивач не надав довідку про здобувача освіти з ЄДЕБО, з чим позивач не погоджується та вважає, що така вимога не відповідає нормами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 62 Порядку №560 передбачено обов`язок здобувачів освіти подавати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) за формою, визначеною у додатку 9.
Як вірно зазначив суд першої інстанції та як було встановлено попереднім судовим рішенням у справі № 380/8035/25, іноземні навчальні заклади фактично не мають доступу до ЄДЕБО і не можуть сформувати відповідну довідку. Відтак, відмова у наданні відстрочки виключно з формальних підстав відсутності довідки з ЄДЕБО, без дослідження суті поданих документів, є неправомірною.
Водночас, колегія суддів наголошує, що неможливість надання довідки з ЄДЕБО не звільняє особу від обов`язку довести наявність у неї права на відстрочку, а ТЦК та СП - від обов`язку надати повну та об`єктивну оцінку поданим документам щодо їх відповідності вимогам статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-ХІІ, право на відстрочку мають здобувачі освіти, які навчаються виключно за денною або дуальною формою здобуття освіти.
Дослідивши додані позивачем до заяви документи, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини, які залишилися поза увагою суду першої інстанції та відповідача:
Згідно з Довідкою про зарахування іноземця на навчання від 25.09.2024, виданою Вищою Школою Внутрішньої Безпеки (ВШВБ) в м. Лодзь, позивача зараховано на навчання за «стаціонарною» (денною) формою.
Разом з тим, правовідносини щодо навчання позивача врегульовані Контрактом від 02.09.2024 на навчання за програмою «Подвійний диплом». Сторонами даного Контракту є іноземний заклад (ВШВБ), позивач та український навчальний заклад - ПрАТ «ВНЗ «Міжрегіональна академія управління персоналом» (МАУП).
Відповідно до п. 1 та п. 2.3 Контракту, ПрАТ «ВНЗ «МАУП» забезпечує технічну, консультативну підтримку освітнього процесу, а також інформаційно-консультаційне забезпечення.
Пунктом 2.5.5 Контракту прямо передбачено обов`язок студента підключитися до автоматизованої інформаційної системи сповіщення «Електронний кабінет студента», яка реалізована на базі боту кросплатформенного месенджера «Telegram», для отримання інформації про навчання.
Колегія суддів зазначає, що в умовах дії правового режиму воєнного стану та обмежень на перетин державного кордону чоловіками віком від 18 до 60 років, позивач фактично перебуває на території України. Навчальний процес, який згідно з умовами Контракту (п. 2.5.5) здійснюється дистанційно через месенджер «Telegram» із залученням українського навчального закладу для «консультацій», за своєю суттю і формою є дистанційним, а не денним (стаціонарним). Наявність у довідці іноземного закладу вказівки на «денну» форму навчання не відображає фактичного характеру здобуття освіти, який випливає з умов самого Контракту. Законодавством України не передбачено надання відстрочки від призову для осіб, які навчаються за дистанційною формою.
Більше того, залучення до освітнього процесу українського ВНЗ (ПрАТ «ВНЗ «МАУП») передбачає наявність інформації про здобувача освіти в ЄДЕБО. Однак, згідно з п. 2.1 Контракту, документи для вступу до МАУП видаються позивачу лише після успішного закінчення першого року навчання у ВШВБ. Це свідчить про те, що позивач, фактично отримуючи освітні послуги на території України через український навчальний заклад, не має статусу студента українського ВНЗ у перший рік навчання, що унеможливлює його верифікацію через ЄДЕБО.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем не надано комісії ТЦК та СП, а також не долучено до матеріалів судової справи жодних належних та допустимих доказів (наказів, екзаменаційних відомостей, сертифікатів тощо) на підтвердження факту успішного складення ним вступних випробувань. Відсутність доказів виконання відкладальної умови, передбаченої п. 6.1, ставить під обґрунтований сумнів факт набрання даним Контрактом чинності та виникнення у позивача статусу здобувача освіти.
Колегія суддів констатує, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 під час повторного розгляду заяви (протокол № 40 від 08.10.2025) не надала жодної правової оцінки змісту поданих документів (зокрема Контракту) на предмет відповідності фактичної форми навчання вимогам закону щодо «денної форми», обмежившись формальною відмовою через відсутність довідки з ЄДЕБО.
Водночас, суд першої інстанції, ігноруючи зміст поданих документів та не перевіривши фактичну форму навчання, безпідставно підмінив собою орган владних повноважень, зобов`язавши комісію прийняти рішення про надання відстрочки.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише у випадку, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Оскільки ТЦК та СП наділений дискреційними повноваженнями щодо оцінки документів по суті, суд за даних обставин не вправі перебирати на себе ці функції.
За таких обставин, належним та ефективним способом захисту прав позивача, який не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, є зобов`язання комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки, надавши повну, об`єктивну та належну правову оцінку всім поданим документам, зокрема Контракту від 02.09.2024, на предмет його чинності та відповідності фактичної форми здобуття освіти імперативним вимогам Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо «денної форми».
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Оскільки за наслідками апеляційного перегляду позовні вимоги задоволено частково, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог (50%), що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2026 року у справі № 380/23868/25 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке оформлено протоколом №40 від 08.10.2025, в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір у розмірі у розмірі 605,60 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. М. Глазько
судді Т. М. Димарчук
Р. М. Шавель