УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
07 вересня 2026 року
м. Київ
справа №990/78/25
адміністративне провадження № К/990/38795/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі №990/78/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Верховного Суду, як суду першої інстанції, з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ в місті Києві, відповідач), в якому просив, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:
- «у відповідності до: Постанови Верховного Суду по справі №460/20412/23 від 17.04.2024 згідно: ст.ст. 370, 371 КАС України; ст.ст. 1, 3, 6, 8, 9,16,17,19, 21, 22, 24, 27, 40, 41, 46, 48, 49, 50, 53, 58, 60, 64, 68, 92, 113, 116, 129-1, 151-1 Конституції України, у відповідності до ст.ст.4, 5, 15, 16, 20, 21 ЦК України, на вимогу ст. 129-1 Конституції України, здійснити контроль за виконанням судового рішення, згідно ст.ст. 370, 371 КАС України, оскільки: постанова Верховного Суду є загальнообов`язковою для всіх органів, підприємств, установ і організацій, посадових і службових осіб і підлягає виконанню на всій території України (ст. 370 КАС України), негайно ст. 371, ч. 1, п. 1; відповідно до ст. 129-1 Конституції - Основного Закону України, найвищої юридичної сили: Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення. Контроль за виконанням судового рішення здійснює Суд. Суди України завалені сотнями тисяч Чорнобильських справ. Суди України сотнями справ розглядали позовні заяви ОСОБА_1 , з 2007 по сьогодні, насьогодні в Київському окружному адміністративному суді знаходяться справи з 2000 р., 2023 р. і кінцево появиться щонайменше три справи. До Євросуду з прав людини проти України було направлено сотні тисяч справ з числа уч. ЛНА на ЧАЕС 1986 р. На сьогодні на розгляді ЄСПЛ знаходиться понад 8 тисяч справ проти України. Статистика ЄСПЛ свідчить про стійке збільшення кількості заяв, які надходять щороку проти України тисячами. Статистика ЄСПЛ свідчить, що Українські суди були неправосудні до 17.04.2024 р.
- у відповідності до: сотень позовних заяв ОСОБА_1 з 2007 р. по сьогодні, згідно яких приймались завідомо неправомірні судові рішення іменем України; Конституції України та Рішень КСУ за період з 1997 р по сьогодні; ст.ст. 4, 5 ЦК України та постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 р із її змінами №9 від 24.10.2003; ч. 2 ст. 87 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»; Сотень вимог вручено до: ВРУ, КМУ, МінСПУ, ПФУ, ГУ ПФУ м. Києва; Постанов Верховного Суду від 17.04.2024 р у справі №460/20412, від 12.03.2024 р у справі №400/12117/21, від 10.09.2024 р у справі №240/34675/23, від 11.09.2024 р у справі №240/1024, від 02.10.2024 р у справах №400/5534/23, №240/955/24, №240/1092/24, №240/1067/24, №240/34883/23. Зобов`язати Державу Україна здійснити повний контрольний перерахунок основної страхової пенсії, призначеної до 01.01.1992 р, з 04.03.1991 пощорічно і пощомісячно, без будь-яких обмежень у відповідності до ст. 4-5 ЦК України».
Ухвалою Верховного Суду від 24.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі ГУ ПФУ в місті Києві про зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2026, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026, позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в місті Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов`язано ГУ ПФУ в місті Києві провести позивачу з 21.03.2024 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням вже проведених виплат. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
На адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку 17.08.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій скаржник просить: визнати дії відповідача протиправними з 04.03.1991 по сьогодні, як такі, що посягають на права, свободи і цивільні інтереси, життя, здоров`я особи з інвалідністю; скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2026, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026;здійснити контроль за виконання Конституції та законів України, циклу рішень Конституційного Суду України за період з 1997 по цей час; здійснити контроль правомірності призначення і виплати страхової державної пенсії з 04.03.1991 по цей час щомісячно та щорічно у відповідності до законодавства України; 5) надати правову оцінку діяльності українського правосуддя із чіткою вказівкою, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій відповідають вимогам Конституції України, Цивільного кодексу України, Постанов Пленуму Верховного Суду України, рішенням Конституційного Суду України, рішенням Європейського суду з прав людини щодо України, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю; визнати, що невиконання Указу Президента України - це «…норма в Україні, шахрайство, омана, афера, викрадення права приватної власності - страхової пенсії, позбавлення права на пільги і компенсації, позбавлення права на життя і захист здоров`я, відмова держави від перерахунку страхової державної пенсії….»; визнати, що «…злочин проти людяності - геноцид в Україні - це норма; різання соціальних законів з 1995 р по сьогодні - це норма; знищення вразливих верств населення України - це норма; неправосудні рішення українського правосуддя - це норма; Україна - є неправосудною державою»; визнати суддів, які приймали завідомо неправосудні рішення іменем України зрадниками присяги; визнати українське правосуддя недосконалим; визнати ОСОБА_1 постраждалою особою України внаслідок «тотального безправ`я і беззаконня в Україні, шахрайства, омани, афери віку, викрадення права власності - страхової пенсії; злочину проти людяності - геноциду в Україні»; передати всі справи, що знаходяться на розгляді українського правосуддя на розгляд іноземного суду; Великої Британії, Швейцарії, Норвегії, Данії; надати обгрунтовану оцінку діяльності органів пенсійного забезпечення України, діям Кабінету міністрів України, рішенням судової системи України тощо.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що скаржником не зазначено підстави касаційного оскарження відповідно до частини четвертої статті 328 цього Кодексу та про наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої вказаної правової норми. Відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, стверджує про скасування оскаржуваних судових рішень.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз норм процесуального права дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини четвертої статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 прийнято до провадження матеріали цієї справи та ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Обґрунтовуючи наявність права на касаційне оскарження, позивач не зазначив про наявність передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України обставин, за яких допускається касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності.
Крім цього, касаційна скарга не містить обґрунтування незгоди з висновками судів попередніх інстанцій у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.
Позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
Загалом зміст поданої касаційної скарги свідчить, що її доводи переважно спрямовані на спростування висновків судів першої та апеляційної інстанцій у конкретній справі, інше тлумачення наявних у матеріалах справи обставин, переоцінку доказів, а також на відтворення правової позиції позивача, яка вже була предметом оцінки судами попередніх інстанцій.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, а виключних підстав для касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України, скаржником у касаційній скарзі належним чином не обґрунтовано, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 у справі №990/78/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін