УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
07 вересня 2026 року
м. Київ
справа №990/369/26
адміністративне провадження №П/990/369/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача: Шарапи В.М.,
суддів: Єзерова А.А., Стеценка С.Г., Тацій Л.В., Шевцової Н.В.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів про оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 02 вересня 2026 року через підсистему "Електронний суд" звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач), третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 04 серпня 2026 року №1579/0/15-26 «Про залишення без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 01 квітня 2026 року №181дп-26 про накладення дисциплінарного стягнення на начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_1» (далі - рішення ВРП № 1579/0/15-26).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що рішення ВРП №1579/0/15-26 є протиправним, необ`єктивним, упередженим, таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини 1 статті 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а саме - рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності прокурора та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
Вважає, що членами Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та ВРП упереджено та незаконно зроблено висновок про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, виходячи з відсутності достатніх об`єктивних підстав для його призначення, порушенням процесуальних строків проведення перевірки, а також відсутності саме в діях позивача поведінки, яка свідчить про необ`єктивність, відсутність належної професійної ініціативи щодо підтвердження законності набуття статусу особи з інвалідністю.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позовної заяви, Верховний Суд встановив, що її подано з порушенням норм процесуального закону.
Пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно із вимогами статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" адреса житла - місцезнаходження житла особи, що включає такі дані (за наявності): область, район, місто (село, селище), район у місті,вулиця(шосе/проспект/бульвар/алея/площа/майдан/провулок/узвіз/з`їзд/проїзд/лінія/просіка/тупик тощо), номер будівлі (будинку/корпусу/блоку/секції тощо), номер квартири (кімнати тощо); декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади; житло - житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, в якому особа постійно або тимчасово проживає; реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач повністю не вказав своє місце проживання чи перебування, а лише зазначив: «адреса: Шевченка 32/94».
Також в позовній заяві не зазначено стосовно учасників справи відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Вказане свідчить про недотримання позивачем вимог пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України та є недоліком позовної заяви.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, позовну заяву слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення її недоліків шляхом подання до Верховного Суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху уточненої позовної заяви, із приведенням її у відповідність до вимог пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, у якій зазначити: 1) стосовно позивача - місце проживання чи перебування; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) стосовно відповідача та третьої особи: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів про оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в цій ухвалі недоліків.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення цих недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: В.М. Шарапа
Судді: А.А. Єзеров
С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій
Н.В. Шевцова