УХВАЛА
07 вересня 2026 року
м. Київ
справа №280/4253/26
адміністративне провадження № К/990/40715/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І. В.,
суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі № 280/4253/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 01 травня 2026 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправними дій щодо оформлення матеріалів службового розслідування, затвердженим наказом № 1468 від 06 травня 2025 року, якими травму ОСОБА_1 визнано такою, що не пов`язана із захистом Батьківщини;
- зобов`язати скласти та видати ОСОБА_1 нову довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою Додатка 5 до Положення про військово-лікарську експертизу, у якій зазначити, що травма обох колінних суглобів отримана 13 серпня 2024 року під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (пов`язана із захистом Батьківщини).
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з пропуском позивачем встановленого законом строку звернення до адміністративного суду та неподанням заяви про поновлення цього строку із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів. Суд зазначив, що виявлені недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням належних доказів на їх підтвердження.
На адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що з березня 2022 року проходить військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України. У період, коли було винесено оскаржуваний наказ (травень 2025 року) та у подальшому, перебував на військовій службі, що об`єктивно ускладнювало доступ до своєчасного звернення до суду. Специфіка військової служби в умовах запровадженого в Україні воєнного стану, постійні переміщення та виконання наказів командування позбавили позивача фізичної можливості своєчасно підготувати позовні матеріали. Дізнавшись про порушення своїх прав, позивач не залишався бездіяльним, а намагався врегулювати спір у межах відомчого підпорядкування. Зокрема, в інтересах позивача направлялися скарги та запити до командування, відповіді на які відповідачем надавалися зі значною затримкою - листи № 5655 від 14 листопада 2025 року та № 10/5161 від 9 листопада 2025 року. Очікування відповідей від суб`єкта владних повноважень з метою позасудового захисту своїх прав також вплинуло на тривалість підготовки звернення до суду. Після того як позивач вичерпав можливості досудового відновлення прав, позивачем було ініційовано судовий процес. Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Враховуючи вищевикладене, перешкоди для своєчасного звернення до суду мали об`єктивний характер та були безпосередньо пов`язані з виконанням обов`язку щодо захисту Батьківщини. Просить поновити строк для звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року, визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 до адміністративного суду з цим позовом; позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 повернуто позивачу.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі № 280/4253/26.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень і доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить із такого.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Водночас відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового регулювання та обставин справи судове рішення може бути оскаржене в касаційному порядку лише тоді, коли розгляд касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Скаржник, обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження, посилається на виняткове значення справи для нього. При цьому колегія суддів зазначає, що положення частини третьої статті 333 КАС України, яка підлягає застосуванню до цієї категорії справ, не передбачають виняткове значення справи для скаржника як самостійну підставу для відкриття касаційного провадження. Відтак саме по собі посилання скаржника на виняткове значення справи для нього не може бути підставою для відкриття касаційного провадження за відсутності передбаченої частиною третьою статті 333 КАС України умови щодо значення рішення касаційного суду для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України,
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі № 280/4253/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов