УХВАЛА
07 вересня 2026 року
м. Київ
справа №480/8975/23
адміністративне провадження № К/990/38394/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі №480/8975/23 за позовом Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
Сільськогосподарський споживчий кооператив «Ярославна» звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування штрафу від 07 серпня 2023 року № 342867.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року, позов Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07 серпня 2023 року № 342867.
Стягнуто на користь Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
14 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі №480/8975/23. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2026 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Жук А.В., Уханенко С.А.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2026 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Єресько Л.О., Жук А.В.
Суддя Єресько Л.О. у період з 03 вересня 2026 року по 05 вересня 2026 року (наказ від 02 вересня 2026 року Н-№2761/0/6-26) перебувала у відрядженні.
На підставі аналізу доводів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Як вбачається з рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року, зазначену справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак вона може бути оскаржена до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Оскаржуючи судові рішення, розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач зазначає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення (підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України).
Верховний Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет спору у цій справі стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.
Щодо виняткового значення, Суд враховує, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником має виняткове значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.
Разом з тим, скаржник повинен довести, що спірні правовідносини є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Проте, доводи заявника в цій частині не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги позивача у цій справі в якусь особливу категорію спорів, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції.
Отже, подана касаційна скарга не містить належним чином обґрунтованих випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Щодо посилання заявника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що заявник, оскаржуючи судове рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів і ґрунтуються на незгоді з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо їхньої оцінки. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі №480/8975/23 за позовом Сільськогосподарського споживчого кооперативу «Ярославна» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
Л.О. Єресько
А.В. Жук