УХВАЛА
07 вересня 2026 року
м. Київ
справа №240/18952/25
адміністративне провадження № К/990/38310/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Єресько Л.О., Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі №240/18952/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення повного розрахунку з 28 червня 2025 року при звільненні з військової служби в запас;
- стягнути з військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 суму середньомісячного заробітку, яка належить до виплати за період з 30 квітня 2025 року по 28 червня 2025 року в сумі 45038 грн 83 коп, як компенсацію за несвоєчасне проведення розрахунку при звільненні.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що виразилась у невиплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення у повному розмірі у день звільнення.
Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 11711,31 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 квітня 2025 року до 28 червня 2025 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме надати оригінал документу про сплату судового збору. Роз`яснено особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року частково задоволено заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Продовжено військовій частини НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії ухвали.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року повернуто особі, яка її подала, на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з невиконанням вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
14 серпня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі №240/18952/25. Заявник просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2026 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Жук А.В., Уханенко С.А.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 вересня 2026 року визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Білак М.В., судді: Єресько Л.О., Жук А.В.
Суддя Єресько Л.О. у період з 03 вересня 2026 року по 05 вересня 2026 року (наказ від 02 вересня 2026 року Н-№2761/0/6-26) перебувала у відрядженні.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей з Єдиного Державного реєстру судових рішень вбачається, що підставою для залишення апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2026 року без руху суд апеляційної інстанції вказав відсутність документа про сплату судового збору.
У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, надіслано заява про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2026 року частково задоволено заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено апелянту термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
10 серпня 2026 року до апеляційного суду від військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору та/або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, по тексту якого заявник, посилаючись на свій майновий стан та статтю 133 КАС України також фактично ініціює питання про відстрочення сплати судового збору. Апелянт зазначав, що начальником фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 була відправлена заявка-розрахунок на фінансування за КЕКВ 2800 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України. Тобто, командуванням частини вживаються всі необхідні заходи щодо забезпечення сплати судового збору по даній судовій справі.
Так, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначив, що незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Апеляційний суд зауважив, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Таким чином апелянт зобов`язаний сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Щодо клопотання відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, то суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалою від 05 серпня 2026 року апелянту вже було надано додатковий строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому, сам по собі факт подання повторного клопотання не зумовлює обов`язку суду безумовно продовжувати процесуальний строк. Таке продовження можливе виключно за наявності належно підтверджених, об`єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали виконанню вимог попередніх ухвал суду.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Отже, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не може бути достатньою підставою для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 121 КАС України продовження процесуального строку є правом, а не обов`язком суду та здійснюється за наявності поважних причин, які об`єктивно унеможливлювали своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії.
Апеляційний суд зауважив, що у поданому повторному клопотанні апелянт не навів нових обставин, які б свідчили про неможливість виконання вимог ухвали суду в межах уже продовженого строку.
З урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення повторної заяви апелянта про чергове продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що військовою частиною НОМЕР_1 недоліки апеляційної скарги з урахуванням продовженого судом процесуального строку до 11 серпня 2026 року не виконано, апеляційний суд на підставі частини другої статі 298 КАС України у взаємозв`язку з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України повернув апеляційну скаргу відповідачу.
Суд вважає, що повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліків апеляційної скарги, а саме ненаданням документу про сплату судового збору, апеляційним судом вірно застосовано положення частини другої статті 298 КАС України. Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною другою статті 333 КАС України встановлено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 КАС України,
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2026 року у справі №240/18952/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
Л.О. Єресько
А.В. Жук