УХВАЛА
07 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 320/9228/23
адміністративне провадження № К/990/39821/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Ханової Р.Ф., Бившевої Л.І.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі №320/9228/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України у якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 26.01.2021 № 3709129/41447959 про відмову у реєстрації податкової накладної позивача в ЄРПН;
зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну позивача від 31.01.2021 № 157 в ЄРПН датою її фактичного подання на реєстрацію.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 адміністративний позов задоволено.
На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 по справі №320/9228/23.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 24.08.2026 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.05.2026 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.
Від апелянта надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків. Апеляційну скаргу повернуто апелянту.
Головне управління ДПС у м. Києві вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу залишено без руху із наданням строку для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних, на думку апелянта, причин такого пропуску, що підтверджувалися б належними та відповідними доказами та документу про сплату судового збору.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги або відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотань Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків, про відстрочення від сплати судового збору про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 у справі №320/9228/23.
Постановляючи ухвалу від 27.07.2026 суд апеляційної інстанції зазначив, апелянт як особа, що бере участь у розгляді справи в якості відповідача, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством щоб бути обізнаним з результатом розгляду справи. Відповідно, внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії. Скаржником до суду апеляційної інстанції не обґрунтовано та не надано жодного належного доказу, що унеможливило останнього подати у встановлений адміністративним судочинством 30-денний термін апеляційну скаргу.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
В обґрунтування касаційної скарги скаржник цитує норми Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначаючи в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що скаржником у касаційній скарзі не доведені порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не додано жодного доказу, який би спростовував зроблені судом висновки.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин, подана Головним управлінням ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі №320/9228/23 скарга є необґрунтованою. У даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 243, 333 КАС України, Суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 у справі №320/9228/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ 365» до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова Л.І. Бившева