Справа № 127/30747/25
Провадження № 22-з/801/110/26
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Шемета Т. М.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року Справа № 127/30747/25 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),
суддів Рибчинського В. П., Сала Т. Б.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент»,
відповідач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , поданими його представником адвокатом Обертюх Тетяною Степанівною, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2025 року та на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року, ухвалені в м. Вінниці у складі судді Іщук Т. П., дата складення повних судових рішень відповідає даті їх постановлення, -
встановив:
В провадженні Вінницького апеляційного суду перебувала вказана цивільна справа.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 червня 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , подані його представником адвокатом Обертюх Т. С., залишено без задоволення, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2025 року та додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року залишено без змін. Поновлено дію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2025 року та поновлено дію додаткового рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року.
Після розгляду справи 06 липня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про ухвалення додаткового рішення та відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.
Заява мотивована тим, що загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу під час апеляційного перегляду справи становить 20 000 грн, адвокат вчинив наступний обсяг робіт:
-складення відзиву на апеляційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2025 року, включаючи аналіз доводів апеляційної скарги, матеріалів справи, судової практики, формування правової позиції, підготовку процесуального документа та формування пакета документів для подання до суду - 5 000 грн;
-складення відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 грудня 2025 року, включаючи аналіз доводів апеляційної скарги, матеріалів справи, судової практики, формування правової позиції, підготовку процесуального документа та формування пакета документів для подання до суду - 5 000 грн;
-гонорар успіху (преміальна винагорода) у разі залишення без задоволення апеляційних скарг та залишення без змін рішення суду першої інстанції і додаткового рішення - 10 000 грн.
Зазначені витрати підтверджуються Договором № 01/05-23 про надання професійної правничої допомоги від 01 травня 2023 року, Додатком № 1 до договору, Актом про надання правової допомоги № 26/11-25/01 від 03 липня 2026 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю, які додаються до цієї заяви.
10 липня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому просив відмовити в її задоволенні, або якщо суд дійде висновку про наявність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, просив зменшити їх розмір.
Основними доводами заперечення є те, що позивач просить стягнути 20 000 грн, з яких 10 000 грн становить «гонорар успіху». Сам факт існування домовленостей між позивачем та його адвокатом не означає, що ця сума має бути повністю покладена на іншу сторону. Суд повинен оцінити її обгрунтованість та співмірність.
Крім того, він є особою з інвалідністю ІІІ групи, не працює та отримує пенсію по інвалідності, а тому стягнення з нього 20 000 грн є надмірним фінансовим тягарем.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому ж порядку, що й судове рішення.
Справа розглядається в порядку письмового провадження (ч. 1 ст. 369 ЦПК України) відтак розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення також відбування без повідомлення учасників.
Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
По справі встановлено наступне: у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Брайт Інвестмент» зазначив, що позивач залишає за собою право подати додаткові докази понесених судових витрат та заяву про їх стягнення у порядку та строки, передбачені ЦПК України (а.с. 181).
Постанова Вінницького апеляційного суду винесена 29 травня 2026 року в порядку спрощеного (письмового) провадження.
Копія постанови отримана ТОВ «Брайт Інвестмент» 02 липня 2026 року (а.с. 213).
Заява з доказами понесених витрат подана 06 липня 2026 року, тобто з дотриманням строків, передбачених ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Дана заява з усіма додатками була направлена відповідачу ОСОБА_1 (а.с. 214).
На підтвердження розміру судових витрат адвокат Кириченко О. М. надала: Договір № 01/05-23 про надання правової (правничої) допомоги від 01 травня 2023 року (а. с. 208 - 209), Додаток № 1 до договору від 01 травня 2023 року з вартістю послуг (а.с. 210 - 211), Акт про надання правової допомоги № 26/11-25/01 від 03 липня 2026 року на 20 000 грн (а.с. 212) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 3080 (а.с. 204).
Визначаючи розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, колегія суддів виходить з наступного.
Як визначено частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено: «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».
Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі N 904/4507/18.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн складається з 5 000 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, 5 000 грн за підготовку відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду та 10 000 грн - гонорару успіху.
Водночас сам по собі факт визначення сторонами та її адвокатом вартості відповідних послуг у зазначеному розмірі не є безумовною підставою для покладення всієї цієї суми на іншу сторону. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має оцінити не лише наявність договірних відносин між клієнтом та адвокатом, а й фактичний обсяг наданої правничої допомоги, її необхідність, складність справи, витрачений адвокатом час та співмірність заявлених витрат із предметом спору.
Апеляційний суд враховує, що у даній справі адвокатом було підготовлено два відзиви на апеляційні скарги, однак їх підготовка стосувалася одного судового спору, обставини якого були взаємопов`язаними, а доводи апеляційних скарг стосувалися рішення суду першої інстанції та додаткового рішення, ухвалених у межах однієї цивільної справи.
При цьому матеріали справи не свідчать про те, що підготовка зазначених процесуальних документів вимагала значного обсягу додаткової правової роботи, проведення складних правових досліджень чи вирішення питань, які б мали виняткову складність.
Дана справа не є складною ні з фактичної ні з правової точки зору. Відзиви на апеляційні скарги подані відповідачем, переважно за своїм змістом перекликаються зі змістом позовної заяви та не потребували проведення значної підготовчої роботи.
Також апеляційний суд враховує доводи відповідача щодо його майнового стану, зокрема те, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, не працює та отримує пенсію по інвалідності. Зазначені обставини самі по собі не звільняють сторону, яка програла спір, від обов`язку відшкодувати судові витрати, однак відповідно до вимог процесуального законодавства підлягають врахуванню судом при оцінці розумності та співмірності їх розміру.
Також враховує, що ціна позову становить 23 696,55 грн, а тому витрати адвокатана правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 20 000 грн є непропорційними до предмету спору. За надання правничої допомоги в суді першої інстанції позивачеві стягнено з відповідача 4 000 грн, а обсяг робіт, який виконаний адвокатом в суді першої інстанції сторони, на користь якої ухвалено рішення, не є більшим за обсяг робіт, необхідним для подання позовної заяви.
З огляду на наведене, апеляційний суд виснує, що витрати на професійну правничу допомогу, заявлені ТОВ «Брайт Інвестмент» до відшкодування у розмірі 20 000 грн, є завищеними та не відповідають критеріям розумності, необхідності та співмірності.
Враховуючи характер спору, складність справи, обсяг матеріалів, кількість та зміст процесуальних документів, підготовлених представником позивача, а також необхідність забезпечення балансу інтересів сторін, колегія суддів вважає розумним та співмірним стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених ним в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст.137, 270, 381 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» 2 000 (дві тисячі) гривень понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07 вересня 2026 року.
Учасники справи
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» ЄДРПОУ 43115064, місце знаходження: вул. Січових Стрільців, 9, м. Дніпро, п. і. 49001
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Головуюча Т. М. Шемета
Судді: В. П. Рибчинський
Т. Б. Сало