Справа № 513/443/26
Провадження № 2/513/705/26
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в особі представника Шкапенко Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
у с т а н о в и в:
АТ «АКЦЕНТ-БАНК» (надалі А-Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 17549,62 грн, а також стягнення судових витрат у розмірі 2662,40 грн.
В обґрунтування позову зазначається, що 26 серпня 2016 року ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг а А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46.80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до п.п. 2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви.
Банк на боргові зобов`язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг. Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.
АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 06 квітня 2026 року має заборгованість - 17549,62 грн, яка складається з наступного: 12318,78 грн - заборгованість за кредитом; 5230,84 грн - заборгованість по відсоткам; 0.00 грн - пеня; 0 грн - штраф.
Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу розподілено судді Саратського районного суду Одеської області Рязановій К.Ю.
Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 15 квітня 2026 року позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Цивільну справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.
23 квітня 2026 року на електронну адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останній просить суд відмовити АТ «А-Банк» у задоволенні позову повністю. У разі задоволення списати всі штрафи, пеню та судовий збір, враховуючи його інвалідність та вкрай скрутне матеріальне становище.
Відзив обґрунтований тим, що, позовні вимоги відповідач не визнає та просить суд врахувати його майновий стан та неможливість виплат. Він є особою з інвалідністю III групи. На даний час перебуває за кордоном у статусі вимушеного мігранта, про що неодноразово повідомляв банк. Зазначив, що зі сторони банку відбуваються маніпуляції, попри його звернення банк пропонував йому реструктуризацію, однак щоразу банк відмовлявся надати офіційний гарантійний лист, намагаючись змусити його сплатити кошти, без жодних юридичних підтверджень. Договір оформлювався через додаток, він не підписував паперових тарифів та умов. Згідно з практикою ВС, банк не має права стягувати відсотки та пеню за відсутності підпису клієнта під тарифами. Також просив застосувати строк позовної давності.
04 травня 2026 року на адресу суду від представника позивача Шкапенка О.В. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, представник зазначає про те, що своїм підписом під ретельно прочитаним кредитним договором позичальник підтвердив факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві. В тому числі і постанові правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, і саме це є доказом обізнаності позичальника з усіма умовами кредитування на момент підписання кредитного договору. Таким чином, відповідач сам погодився як з Умовами та Правилами надання банківських послуг так і з необхідністю самостійного ознайомлення на сайті банку з їх оновленими версіями. Щодо процентів, в даному випадку до матеріалів справи додано не тільки Тарифи із сайту Банку, а Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого. Паспорт кредиту власноруч підписаний відповідачем.
Щодо строку позовної давності. Відповідач (що підтверджується доданим розрахунком до позовної заяви, а також банківською випискою) останній платіж по даному кредиту здійснив 27 березня 2026 року, в розмірі 181,68 грн (дані дії свідчать про визнання ним свого боргу), чим перервав перебіг строку позовної давності, і він почав свій новий відлік з цієї дати. Оскільки 15 квітня 2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі, то Банком не було пропущено строк позовної давності.
22 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі до яких додані скріншоти офіційного листування з банком від 25 травня 2026 року.
26 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких, останній зазначає про те, що наданий банком документ, не є кредитним договором, не містить суми кредиту, відсоткової ставки та умов кредитування. Створений 31 грудня 2021 року, що повністю спростовує твердження позивача про існування підписаних ним кредитних зобов`язань за оспорюваний період та підтверджує повний пропуск банком строків позовної давності, та додав скірншот екрану з чату підтримки А-Банк.
Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 10 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
12 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі. Пояснення обґрунтовані тим, що суперечливість та безпідставність фінансових вимог Позивача: В своїй заяві АТ «АКЦЕНТ-БАНК» просить суд стягнути з Відповідача суму заборгованості у розмірі 17 549,62 грн. Проте, 10 червня 2026 року (безпосередньо в день винесення судом ухвали про залишення позову без руху) АТ «АКЦЕНТ-БАНК» в офіційному чаті мобільного додатку висунув вимогу про сплату заборгованості у розмірі 21 326,84 грн (Додаток 1). Жодних правових підстав чи детальних розрахунків збільшення суми боргу майже на 4 000 гривень. Позивач не надав. Наступного дня, 11 червня 2026 року, представники банку знову змінили свої вимоги та надіслали повідомлення про те, що сума до повного погашення вже становить 17 550,00 грн, але водночас запропонували в обхід судового процесу «акційне» врегулювання: «Ви сплачуєте суму 13 000 грн і залишок боргу буде списано» (Додаток 2). Правова оцінка дій Позивача: Вказана динаміка зміни суми «боргу» (17 549 грн в Суді 21 326 грн в чаті 10 червня, 13 000 грн в чаті 11 червня, беззаперечно свідчить про те, що Позивач не має чіткого, стабільного та законного розрахунку заборгованості. Дії АТ «АКЦЕНТ-БАНК» мають ознаки зловживання процесуальними правами та введення суду в оману щодо реального розміру заборгованості. Окрім того, пропозиція банку зменшити суму до 13 000 грн фактично є непрямим визнанням з боку Позивача того, що заявлені ними в судовому позові вимоги (разом із судовим збором у розмірі 2 662,40 грн) є безпідставно завищеними та необґрунтованими. Просив врахувати вищезазначені факти недобросовісної поведінки та маніпулятивності розрахунків АТ «Акцент-Банк» при прийнятті остаточного рішення у справі та вирішенні питання про застосування строків позовної давності.
12 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача Семко М.І. надійшла відповідь на відзив. Відповідно до якої, представник позивача зазначає про те, щодо умов кредитування та підписання Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку варто зазначити таке, відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами складають кредитний договір № Б/Н від 26 серпня 2016 року) в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодилася з ними, оскільки даний кредитний договір є договором ОФЕРТИ. Своїм підписом під ретельно прочитаним кредитним договором позичальник підтвердив факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві, в тому числі й постанові правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, і саме це є доказом обізнаності позичальника з усіма умовами кредитування на момент підписання кредитного договору. Таким чином, Відповідач сам погодився як з Умовами та Правилами надання банківських послуг так і з необхідністю самостійного ознайомлення на сайті банку з їх оновленими версіями. Наявна у позивача заборгованість нарахована у відповідності до умов кредитування, які складаються із Анкети-Заяви, Тарифів та Умов і Правил (актуальна копія яких була додана до позову). Щодо процентів. Згідно до ст. 1048 ч. 1 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто він погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів (ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, - фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією) і повинен сплачувати процентну ставку. Щодо розрахунку заборгованості та банківської виписки. На підтвердження вірності розрахунку в матеріалах справи наявна банківська виписка (яка є первинним бухгалтерським документом відповідно до ЗУ "Про бухгалтерський облік"), де в тому числі відображено використання Відповідачем кредитного ліміту. Але також варто зазначити, що відповідно до ст. 89 ч. 2 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Також до позову було додано довідку про видачу картки та довідку про встановлення/ зміну кредитного ліміту, та звертаємо увагу суду, що ініціатором встановлення/зміни кредитного ліміту може бути як Банк, так і сам клієнт, та заборгованість виникла в результаті витрачання кредитних коштів, а встановлення кредитного ліміту є лише можливістю їх використання відповідно до всіх умов договору), а не обов`язком клієнта. Щодо строку позовної давності хочемо зазначити таке. Згідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки.
Згідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Згідно до ч. 3 ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Відповідач (що підтверджується доданим розрахунком до позовної заяви, а також банківською випискою) останній платіж по даному кредиту здійснив 27 березня 2026 року в розмірі 181,68 грн. (дані дії свідчать про визнання ним свого боргу), чим перервав перебіг строку позовної давності, і він почав свій новий відлік саме з цієї дати. Оскільки 15 квітня 2026 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі, то Банком не було пропущено строк позовної давності. У зв`язку з зазначеним посилання відповідача на пропуск Банком строків позовної давності є безпідставне. На підставі вищевикладеного представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
15 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, та додано уточнену відповідь на відзив.
16 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі, а саме щодо грубого порушення недобросовісної поведінки позивача та психологічного тиску.
Також надано електронні копії скриншотів екрана з чату комунікації від 16 червня 2026 року.
Ухвалою суду від 19 червня 2026 року продовжено розгляд цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в особі представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено наступне судове засідання на 08:55 год. 07 вересня 2026 року у приміщенні Саратського районного суду Одеської області, повідомивши про це учасників справи.
23 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення у справі та додано доказ (виписку/скриншот), що операція 27 березня 2026 року на суму 181,68 грн є саме кешбеком/бонусом. Копію виписки по рахунку за 2020 рік із фіксацією останнього платежу від 28 травня 2020 року. Відповідач просив застосувати наслідки спливу позовної давності та повністю відмовити АТ «А-Банк» у задоволенні позову.
Представник позивача до суду не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідач, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, до суду не з`явився, у своїх додаткових поясненнях надісланих до суду 11 серпня 2026 року, відповідач просив суд справу розглядати без його участі, у зв`язку з перебуванням за межами України.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані сторонами заяви, суд доходить до такого висновку.
Судом встановлено, що 26 серпня 2016 року ОСОБА_1 заповнив Анкету - заяву та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі - Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
У позові банк зазначає, що сторонами погоджено відсоткову ставку за користування кредитними коштами у розмірі розмірі 46,80 % на рік.
Згідно довідки АТ «А-Банк» на ім`я ОСОБА_1 видано такі картки: № 5375235109858579, строком дії до березня місяця 2027 року; № 4400005552630813, строком дії до грудня місяця 2031 року; № 5351452000483468, строком дії до серпня місяця 2021 року, № НОМЕР_1 , строком дії до грудня місяця 2024 року.
Відповідно довідки АТ «А-Банк» за лімітами, клієнт ОСОБА_1 , кредитний договір б/н від 26 червня 2016 року за період з 26 серпня 2016 року по 06 квітня 2026 року встановлені такі ліміти: 26 серпня 2016 року розмір 500,00 грн, 26 січня 2020 року зменшення ліміту на 220,00 грн, 27 січня 2020 року зменшення ліміту на 70,00 грн, 29 січня 2020 року збільшення ліміту до 12400,00 грн.
Отже, відповідно до умов кредитного договору, сума заборгованості перед АТ «АКЦЕНТ-БАНК» становить в загальному розмірі - 17549,62 грн.
З розрахунку заборгованості проведеному з 26 серпня 2016 року по 06 квітня 2026 року вбачається, що відповідач ОСОБА_1 станом на 06 квітня 2026 року має заборгованість у розмірі 17549,62 грн, з яких: 12318,78 - заборгованість за кредитом, 5230,84 грн - заборгованість по відсоткам.
Із виписки по картці ОСОБА_1 (період з 26 серпня 2016 року по 06 квітня 2026 року) - сума витрат за період: 411892.75 UAH, сума зарахувань за період: 394336,83 грн, сума комісій: 1483,23 грн, сума кешбеку: 235,95 грн.
При цьому п. 2.1.1.5.6. Витягу з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», з якими ОСОБА_1 ознайомлено, визначено обов`язок клієнта: у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі Простроченого кредиту та Овердрафта), оплати Винагороди Банку.
Згідно з ч. 1-2 ст. 207 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 638 ЦК України (в редакції чинній на момент укладення кредитного договору) передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами (ч. 1-3 ст. 639 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
З Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, підписаної відповідачем ОСОБА_1 від 26 серпня 2016 року. Як вбачається з довідки про ліміти відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 500,00 грн, який в подальшому було збільшено. Одна, Анкета-заява від 26 серпня 2016 року не містить інформації щодо погодження сторонами відсоткової ставки за користування кредитними коштами.
В анкеті-заяві зазначено, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір.
На підтвердження погодження сторонами розміру відсотків за користування кредитними коштами позивач долучив Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Проте, матеріали справи не містять підтверджень, що саме доданий до позовної заяви витяг з Умов, які надав банк, відповідач розумів та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК».
Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Крім того, з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що відсоткова ставка за користування кредитними коштами змінювалася, а саме в період: з 25 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року - 46,80%; за період з 05 березня 2018 року по 15 травня 2021 рік - 44,40%; за період з 28 травня 2021 року по 06 квітня 2026 року - 40,80%, але матеріали справи не містять доказів того, що сторонами погоджувалася зміна відсоткової ставки, що свідчить про те, що такі дії вчинені банком в односторонньому порядку.
При оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем суд має враховувати, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищим, ніж до споживача фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою (постанова Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17). Крім того, тягар доказування обґрунтованості вимог пред`явленого позову, за загальним правилом, покладається на позивача.
За таких обставин, оскільки позивач не підтвердив обізнаність та згоду відповідача на розмір відсоткової ставки та її подальшу зміну за користування кредитними коштами, а умови договору (Анкети-Заяви про приєднання) взагалі не містять положень щодо погодження розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами, суд вважає, що матеріали справи не містять доказів повідомлення позичальника банком щодо усіх істотних умов укладеного між сторонами кредитного договору, у зв`язку з чим вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за відсотками за користування кредитом (у розмірі 5230,84 грн) задоволенню не підлягають.
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Така є первинним документом, оформленим відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц).
Наданою позивачем випискою про рух коштів підтверджується, що відповідач користувався кредитними коштами та погашав заборгованість.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Також позивачем надано вищезазначену довідку за лімітами, згідно якою такий підвищувався за період з 26 серпня 2016 року по 06 квітня 2026 року встановлені такі ліміти: 26 серпня 2016 року розмір 500,00 грн, 26 січня 2020 року зменшення ліміту на 220,00 грн, 27 січня 2020 року зменшення ліміту на 70,00 грн, 29 січня 2020 року збільшення ліміту до 12400,00 грн.
Відповідач обставини видачі кредитної картки, встановлення ліміту, користування кредитними коштами, розрахунок заборгованості за тілом кредиту не спростував, власного контррозрахунку не надав.
Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Згідно із приписами ст.ст. 260, 261 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.
Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
Водночас Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та Перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року в справі №903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності від 14 травня 2025 року №4434-ІХ, відповідно до статті 1 якого пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено, тобто перебіг позовної давності відновлено 04 вересня 2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір був укладений 26 серпня 2016 року, позивач звернувся з позовом до суду 06 квітня 2026 року.
Представник позивача у своїй відповіді на відзив з приводу строку позовної давності зазначає про те, що відповідач здійснив останній платіж 27 березня 2026 року в розмірі 181,68 грн, чим прервав перебіг позовної давності, і він почав свій новий відлік саме з цієї дати.
У своїх поясненнях, відповідач вказує на те, що фактично ним було здійснено останній платіж на суму 120,00 грн - 28 травня 2020 року, а вказана транзакція 27 березня 2026 року не є його особистим добровільним платежем на погашення кредиту. Це є автоматичне внутрішньобанківське нарахування/зарахування бонусів (кешбеку) за програмою лояльності Банку, яке відбулося без його особистої участі та волевиявлення.
З дослідженої судом виписки по кратці, встановлено, що 27 березня 2026 року о 13:21 на картку НОМЕР_2 відбулося зарахування кешбеку у розмірі 181,68 грн.
Кешбек від А-Банку (Акцент-Банку) - це програма лояльності, за якої банк повертає на вашу картку частину коштів (у відсотках) від суми щоденних покупок товарів чи послуг.
З досліджено судом виписки по картці вбачається, що останній фактичний платіж був здійснений ОСОБА_1 25 травня 2020 року 09:06 на суму 120 грн.
Позивач звернувся до суду 06 квітня 2026 року, отже, навіть за умови визначення початку перебігу позовної давності з найбільш ранньої можливої дати порушення відповідачем зобов`язань за кредитним договором, перебіг установленого статтею 257 ЦК України трирічного строку підлягає обчисленню з урахуванням передбачених законом періодів його продовження та зупинення, а відтак позивач не пропустив строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Інші обставини, на які посилається сторона відповідача як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджені, тому судом до уваги не беруться.
При розподілі судових витрат суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
При цьому суд враховує, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Отже, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог, що становить 1868,85 гривень (12318,78 грн / 17549,62 грн * 2662,40 грн).
Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2-15, 89, 258, 259, 263-265, 289, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в особі представника Шкапенко Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість по кредитному договору №б/н від 26 серпня 2016 року року станом на 06 квітня 2026 року у загальному розмірі 12318 (дванадцять тисяч триста вісімнадцять) гривень 78 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» витрати зі сплати судового збору у розмірі 1868 (одна тисяча вісімсот шістдесят вісім) гривень 85 копійок.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Позивач: Акціонерне товариство "Акцент-Банк", 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11, МФО 307770, код ЄДРПОУ 14360080, рахунок НОМЕР_3 .
Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 07 вересня 2026 року.
Суддя К. Ю. Рязанова