У х в а л а
Іменем України
26 серпня 2026 року
м. Київ
Справа № 367/8804/26
Провадження № 61-11067ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)
на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року про повернення апеляційної скарги на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 14 липня 2026 року про залишення позовної заяви без руху
у справі за позовомскаржника до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії і
в с т а н о в и в:
1. 14 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху позов і встановив десятиденний строк для усунення його недоліків з дня вручення тієї ухвали.
2. Не погодившись із зазначеною ухвалою, скаржник звернувся до суду із апеляційною скаргою.
3. 30 липня 2026 року Київський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою повернув апеляційну скаргу скаржнику. Мотивував тим, що ухвала суду першої інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), на які можна подати апеляційну скаргу окремо від рішення суду.
4. 19 серпня 2026 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 26533/0/220-26 від 19 серпня 2026 року), у якій просив скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та скерувати справу до цього суду для продовження розгляду апеляційної скарги. Мотивував так:
- апеляційний суд не витребував матеріали справи, не перевірив ухвалу суду першої інстанції, не дослідив доказів, не перевірив можливість ідентифікації відповідача, повернув апеляцію без аналізу;
- порушення права на доступ до правосуддя. Судова система не забезпечила доступ до суду, не забезпечила апеляційний перегляд, не забезпечила встановлення особи відповідача, створила надмірні перешкоди для пересічної людини, порушила статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це є підставою для звернення до Європейського суду з прав людини після завершення касаційного провадження.
5. Верховний Суд вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
5.1. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).
5.2. Право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не можна оскаржити до ухвалення судом рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17).
5.3. Ухвала суду першої інстанції про залишення без руху апеляційної скарги не входить до визначеного у частині першій статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Тому у разі, якщо учасник справи не погоджується з ухвалою суду першої інстанції про залишення без руху апеляційної скарги, застосовний припис частини другої вказаної статті про те, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
5.4. За змістом пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Саме цим приписом керувався апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу скаржниці.
5.5. Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження ухвал із питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, яке має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть зумовлювати невиправдані зволікання під час такого розгляду. Ця мета є правомірною.
5.6. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, невизначених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду, яку за законом не можна окремо оскаржити в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (пункти 27-28)).
5.7. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
5.8. Встановивши, що ухвала суду першої інстанції про залишення без руху апеляційної скарги не входить до визначеного у частині першій статті 353 ЦПК України переліку ухвал, на які апеляційну скаргу можна подати окремо від рішення суду, апеляційний суд обґрунтовано повернув апеляційну скаргу скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Таке застосування процесуальних норм є вочевидь правильним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення, зокрема, пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. Тому касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 261, 394 ЦПК України, Верховний Суд
п о с т а н о в и в :
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко