УХВАЛА
27 серпня 2026року
м. Київ
справа № 932/29/25
провадження № 61-10910ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Дніпропетровського міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, третя особа Державна казначейська служба України про захист честі, гідності та ділової репутації та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ :
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом.
Шевченківський районний суд міста Дніпра ухвалою від 17 лютого 2026 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від
22 липня 2026 року, закрив провадження у справі № 932/29/25 на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.
15 серпня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, сформовану в системі «Електронний суд», в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2026 року і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У касаційній скарзі заявниця, посилаючись на скрутний майновий стан, просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Заявниця зазначила, що вона отримує мінімальну пенсію по інвалідності, на підтвердження чого надала довідку про доходи № 6334 2931 7514 9320, згідно з якою за період з квітня 2026 року по червень 2026 року
ОСОБА_1 отримала 11 1175 грн. Крім того, до касаційної скарги додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з січня 2025 року по грудень 2025 року, згідно з якими ОСОБА_1 отримала дохід у сумі 4 913,68 грн.
Відповідно до частини першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Закон України «Про судовий збір» містить визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх судових інстанціях за законом, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України «Про судовий збір», або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Близьких за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Водночас Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан особи для звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, покладається саме на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Разом із тим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland»
від 26 липня 2005 року, пункти 63 - 64).
У цій справі до клопотання про звільнення від сплати судового збору заявниця не надає достатніх та належних доказів щодо її загального майнового стану, тобто не підтверджує відсутність у неї іншого доходу, заощаджень (банківські документи про відсутність на рахунку коштів), права власності на нерухоме майно, транспортні засоби, тощо.
При цьому Верховний Суд звертає увагу заявниці на те, що надана нею довідка про отримання пенсії містить інформацію лише за три місяці 2026 року, але не підтверджує отримання або неотримання ОСОБА_1 пенсії за попередній календарний рік (2025).
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, Верховний Суд урахував, що зазначені ОСОБА_1 обставини не є безумовними підставами для звільнення заявниці від сплати судового збору, оскільки суду не надано доказів на підтвердження реального майнового стану позивачки, який перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання касаційної скарги.
Отже, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на
2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року визначено на рівні 3 328, 00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням наведеного, за подання цієї касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 532,48 грн (3 328, 00 грн х 0, 2 х 0,8).
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 532,48 грн або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: [рахунок приховано], ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Дніпра від 17 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко