УХВАЛА
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 210/6391/25
провадження № 61-10859ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 11 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину,
ВСТАНОВИВ:
23 вересня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідача 50 % понесених витрат на оплату додаткових витрат на заняття спортом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 41 654,00 грн, додаткові витрати на зайняття спортом ОСОБА_3 в студії повітряної акробатики FLYING HIGH FITNESS щомісячно у сумі 3 341,46 грн (з врахуванням актуальної ціни на зайняття повітряною акробатикою, яка може змінюватися, тому сума може коригуватися на підставі наданих чеків, якщо ціна буде підвищена), починаючи з 11 жовтня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 11 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2026 року, позовні вимоги задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 50% понесених додаткових витрат на заняття спортом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 41 654,00 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на зайняття спортом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в студії повітряної акробатики «FLYING HIGH FITNESS» щомісячно в твердій грошовій сумі 3 341,46 грн, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 23 вересня 2025 рокуі до досягнення дитиною повноліття. Інші позовні вимоги залишено без задоволення.
10 серпня 2026 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Ця справа є малозначною в силу вимог закону.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпунктів а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах, та справа має виняткове значення для заявника, оскільки заявник порушує питання щодо можливості присудження додаткових витрат за статтею 185 СК України за період, що передує даті, з якої позивач просив їх стягувати; можливості застосування до додаткових витрат положень частини першої статті 191 СК України; допустимості встановлення фіксованого платежу на майбутній період; стандарту доказування майбутніх додаткових витрат, а також врахування матеріального стану батьків при визначенні розміру їх участі у таких витратах. Наведені питання виходять за межі індивідуальної переоцінки доказів і стосуються саме правильного застосування статей 185, 191 СК України та принципу диспозитивності цивільного процесу. Рішенням установлено багаторічний щомісячний майновий обов`язок до 27 червня 2031 року. Саме тому справа має бути допущена до касаційного перегляду.
Верховний Суд звертає увагу, що фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики означає, що заявник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Однак, в чому саме полягає фундаментальне значення справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, заявником не обґрунтовано. Наведені заявником обставини не дають підстав вважати, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для заявника, оскільки доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів та встановлених обставин, однак не обґрунтовують фундаментальність вирішених у справі правових питань, виняткове значення цієї справи для заявника.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 11 лютого 2026 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2026 року у справі № 210/6391/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко