УХВАЛА
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 592/19766/25
провадження № 61-10698ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 11 березня 2026 року та постанову Сумського апеляційного суду від 08 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року ТОВ «ФК Єврокредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути на його користь з відповідача заборгованість у розмірі 30 623,02 грн.
Рішенням Ковпаківського районного суду міста Суми від 11 березня 2026 року, залишеного без змін постановою Сумського апеляційного суду від 08 липня 2026 року, позовні вимоги задоволено.
06 серпня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 08 липня 2026 року; рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 11 березня 2026 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № TDB.2021.0018.5021 у сумі 14 961,65 грн., з яких 9 993,38 грн - основний борг та 4 968,27 грн - проценти, нараховані у межах строку кредитування. У інших позовних вимог про стягнення процентів відмовити. Змінити розподіл судових витрат пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У цій справі ціна позову становить 30 623,02 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто справа є малозначною у силу вимог закону.
У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно з підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, зокрема: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також що справа має для нього виняткове значення, посилаючись на те, що справа порушує питання про співвідношення окремо визначеного строку кредитування та строку дії рамкового договору комплексного банківського обслуговування, який містить умову про автоматичне продовження. Це питання не обмежується обставинами конкретної справи, оскільки Заява-Договір todobank є стандартною формою договору приєднання, яка застосовувалася банком до невизначеного кола споживачів, а права вимоги за такими договорами надалі відступаються фінансовим компаніям. Правове питання полягає в тому, чи може загальна умова про автоматичне продовження строку дії рамкового договору вважатися підставою для продовження окремо погодженого строку кредитування, якщо жодна умова договору прямо цього не передбачає. Від однакового вирішення цього питання залежить допустимість нарахування договірних процентів за типовими кредитними договорами після спливу прямо визначеного в них строку кредитування. Оскаржувані судові рішення ґрунтуються на фактичному ототожненні строку дії рамкового договору зі строком кредитування. Застосувавши загальну умову про автоматичне продовження договору комплексного банківського обслуговування, суди не врахували, що строк кредиту окремо визначено сторонами у 12 місяців, а умови про його автоматичне продовження договір не містить. Унаслідок такого тлумачення письмово погоджене положення «строк кредиту - 12 місяців» фактично втратило самостійне правове значення, а нарахування 56 % річних було визнано допустимим і після спливу цього строку. Такий підхід не узгоджується зі сформованими Верховним Судом висновками щодо необхідності розмежування строку дії договору та строку кредитування і створює ризик їх неоднакового застосування у спорах, що виникають із типових договорів комплексного банківського обслуговування.
Скаржник проживає у м. Суми - прифронтовому місті, розташованому у безпосередній близькості до державного кордону та району бойового зіткнення, яке систематично зазнає ракетних, авіаційних і безпілотних атак. За таких умов присуджена сума має для відповідача та її дитини виняткове значення, оскільки співмірна з річним обсягом доходу і безпосередньо впливає на можливість забезпечувати базові потреби, лікування та реабілітацію дитини. Рішення вже звернено до примусового виконання та накладено арешт на кошти скаржника у межах 40 218,09 грн. Фактичний майновий тягар уже перевищив увесь її дохід, відображений за 2025 рік. Справа має для скаржника виняткове значення, оскільки присуджені до стягнення проценти більш ніж удвічі перевищують залишок основного боргу, а відмова у касаційному перегляді позбавить її можливості домогтися усунення допущених судами порушень.
Результат аналізу змісту касаційної скарги свідчить, що касаційна скарга може матифундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), а тому судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню.
Разом з касаційною скаргою подано клопотання, в якому ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору з підстав, визначених у частині другій статті 8 Закону України «Про судовий збір», посилаючись на те, що судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 6 056,00 грн становить близько 17,86 % загальної суми виплат, отриманих ОСОБА_1 у 2025 році, та у 3,57 разів перевищує 5 % її річного доходу. Зазначає, що фактичні обставини майнового стану вже досліджені Сумським апеляційним судом, який ухвалою від 11 травня 2026 року звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Після постановлення цієї ухвали її майновий стан не покращився, а внаслідок відкриття виконавчого провадження та арешту рахунків істотно погіршився. Скаржник не має стабільного заробітку, самостійно виховує дитину з інвалідністю, а основну частину її надходжень становлять соціальні виплати, призначені для забезпечення потреб сім`ї та дитини. Сплата судового збору призведе до обмеження базових потреб та фактично унеможливить доступ до касаційного суду.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За змістом частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, зокрема якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 , клопотання про звільнення останньої від сплати судового збору підлягає задоволенню.
Касаційну скаргу подано в строк передбачений частиною першою статті 390 ЦПК України та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Наведені у касаційній скарзі доводи містять підставу, передбачену пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (зазначено, що суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду: від 15 березня 2018 року у справі № 711/1259/14-ц, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, суд не дослідив зібрані у справі докази - пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Зважаючи на те, що доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у цій справі та витребувати матеріали справи.
Крім того, до скарги додано клопотання про зупинення виконання рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 11 березня 2026 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання мотивовано тим, що 04 серпня 2026 року приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Савенко Ю. О. відкрив виконавче провадження № 81659897 на підставі виконавчого листа № 592/19766/25 від 16 липня 2026 року про стягнення 36 045,42 грн. Того самого дня винесено постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця у сумі 3 604,54 грн, визначення мінімальних витрат у сумі 568,13 грн та арешт усіх наявних і майбутніх коштів скаржника у межах 40 218,09 грн. Продовження примусового виконання до вирішення касаційної скарги створює реальний ризик позбавлення скаржника і дитини коштів, необхідних для харчування, лікування, реабілітації та інших базових потреб. У разі задоволення касаційної скарги повернення вже стягнутих коштів потребуватиме застосування процедури повороту виконання та не відновить можливість користуватися ними протягом касаційного розгляду.
Тлумачення частини восьмої статті 394, статті 436 ЦПК України свідчить, що заява про зупинення дії або виконання рішення має містити обґрунтування необхідності зупинення його дії або виконання.
Вказані в клопотанні обставини свідчать про необхідність зупинення виконання оскарженого судового рішення. Тому заяву слід задовольнити.
Керуючись статтями 260, 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 592/19766/25.
Відкрити касаційне провадження у справі № 592/19766/25.
Витребувати з Ковпаківського районного суду міста Суми цивільну справу № 592/19766/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 11 березня 2026 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку задовольнити.
Зупинити виконання рішення Ковпаківського районного суду міста Суми від 11 березня 2026 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Краснощоков
Д. А. Гудима
П. І. Пархоменко