Ухвала № 139536120 у справі № 523/4142/24 від 24.08.2026

У х в а л а

24 серпня 2026 року

м. Київ

Справа № 523/4142/24

Провадження № 61-13770ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Ульянов Ігор Миколайович (далі - адвокат),

на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 8 травня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 липня 2025 року

у справі за позовом скаржниці до ОСОБА_2 (далі - відповідачка) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та

в с т а н о в и в :

1. 12 березня 2024 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк три місяці після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .

2. 8 травня 2024 року Суворовський районний суд міста Одеси ухвалив рішення, згідно з яким відмовив у задоволенні позову.

3. 29 липня 2025 року Одеський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції.

4. 3 листопада 2025 року адвокат в інтересах скаржниці подав касаційну скаргу, в якій просив вказані судові рішення скасувати й ухвалити нове - про задоволення позову.До касаційної скарги додав клопотання, у якому просив поновити скаржниці строк на касаційне оскарження. Мотивував так: під час підготовки проєкту касаційної скарги з 22 жовтня до 1 листопада 2025 року хворіла донька адвоката, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ; це позбавило його можливості протягом тридцяти днів з дня отримання оскарженої постанови подати відповідну скаргу. Надав картку руху документа, копії довідки лікаря-педіатра та свідоцтва про народження доньки.

5. 20 лютого 2026 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржниця мала додатково обґрунтувати поважність пропуску строку на касаційне оскарження та необхідність його поновлення. Верховний Суд звернув увагу адвоката на те, що право на поновлення строку на касаційне оскарження має учасник справи, а не його представник; адвокат не надав інформацію про дату отримання копії постанови апеляційного суду скаржницею, яка могла отримати ту копію раніше, ніж адвокат; відсутня інформація про перешкоди подати касаційну скаргу для скаржниці.

6. 12 березня 2026 року адвокат в інтересах скаржниці подав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якій навів клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Мотивував так:

- скаржниця повний текст оскарженої постанови від апеляційного суду не отримала, оскільки цей суд їй постанову не надсилав;

- на адвокатський запит суд першої інстанції повідомив, що 25 вересня 2025 року апеляційний суд надіслав постанову до електронного кабінету адвоката, а скаржниці не надсилав;

- копію постанови вона отримала від адвоката 16 жовтня 2025 року кур`єрською службою доставки;

- 17 жовтня 2025 року скаржниця й адвокат уклали договір про надання правової допомоги для подання касаційної скарги.

До заяви адвокат додав, зокрема: копію повідомлення про доставку кур`єрською поштою оскарженої постанови (згідно з цим повідомленням скаржниця отримала поштове відправлення 16 жовтня 2025 року); довідку Пересипського районного суду міста Одеси від 12 березня 2026 року (відповідно до якої 25 вересня 2025 року адвокату вручений повний текст оскарженого судового рішення, а скаржниці цю постанову не надсилали).

7. 12 березня 2026 року скаржниця подала клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Мотивувала так:

- апеляційний суд не надіслав їй повний текст оскарженої постанови;

- 16 жовтня 2025 року вона отримала постанову кур`єрською службою доставки від адвоката, а 17 жовтня 2025 року уклала з ним договір про надання правової допомоги у Верховному Суді.

Крім цього, повідомила, що у зв`язку з одруженням змінила прізвище на ОСОБА_4 . До клопотання додала копію свідоцтва про шлюб від 27 грудня 2025 року серії НОМЕР_1 .

8. 8 травня 2026 рокуВерховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою визнав неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження та продовжив на п`ять днів строк для усунення недоліків касаційної скарги. Скаржниця мала подати клопотання про поновлення такого строку, у якому обґрунтувати інші підстави для поновлення останнього. Мотивував так:

- адвокат для підтвердження відправлення 16 жовтня 2025 року й отримання того ж дня скаржницею копії оскарженої постанови додав копію «накладної» кур`єрської служби доставки (без назви та без реквізитів компанії, лише із зазначенням двох номерів мобільного зв`язку), а також без доказів оплати відповідних послуг з доставки, в якому були б зафіксовані дата і час звернення до організації зв`язку та її дані. Сама по собі така «накладна» не підтверджує ні відправлення, ні отримання скаржницею копії оскарженої постанови;

- днем вручення оскарженої постанови адвокату та скаржниці є один і той самий день - 25 вересня 2025 року. Подальше можливе використання адвокатом 16 жовтня 2025 року засобів зв`язку для передання цієї копії скаржниці не впливає на день вручення судового рішення та на порядок відліку строку для подання касаційної скарги. Так само не впливають на ці день і порядок листування адвоката зі скаржницею та дата укладення договору на представництво її інтересів саме у Верховному Суді;

- наведені адвокатом і скаржницею причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду є неповажними. Немає жодних даних про те, що адвокат, отримавши оскаржену постанову 25 вересня 2025 року, не міг повідомити про неї скаржницю раніше, ніж зробив це, за його словами, кур`єрською службою доставки 16 жовтня 2025 року, коли 21 день із 30 відведених на касаційне оскарження вже сплинув. Лікування ГРВІ та гострого бронхіту доньки адвоката у період із 22 жовтня до 1 листопада 2025 року (згідно з довідкою лікаря ОСОБА_5 ) також не є поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження. Станом на день початку такого лікування сплинули 26 днів вказаного строку. Тому, усвідомлюючи, що до спливу останнього залишилися 4 дні, а також розуміючи потребу у лікуванні доньки, адвокат мав попередити скаржницю про неможливість вчасно виконати доручення, прийняте 17 жовтня 2025 року. А вона не навела об`єктивних причин неможливості подання касаційної скарги у визначений законом строк після того, як довідалася про відповідне судове рішення.

9. 21 травня 2026 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначив інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження:

- 25 вересня 2025 року адвокат отримав копію постанови апеляційного суду в електронному суді. Однак, відсутність енергопостачання кожного дня у період з 8:00 год до 20:00 год за адресою робочого місця адвоката створила перешкоди для складання та подання у встановлений законом строк касаційної скарги;

- згідно з наказом від 15 липня 2025 року № 1151 Міністерства розвитку громад та територій України Одеський район визнаний територією, на якій ведуться бойові дії, що створило перешкоди для подання касаційної скарги у передбачений законом строк;

- із 26 вересня по 25 жовтня 2025 року в Одеській області зафіксована 51 повітряна тривога, що за тривалістю складає 43,3 год;

- ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько адвоката - ОСОБА_11, а мати адвоката - ОСОБА_10 є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує стороннього догляду. Адвокат самостійно виховує й утримує доньку - ОСОБА_6 . Мати адвоката теж проживає разом з ним і перебуває на його утриманні.

До заяви додав копії: (1) наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією»; (2) свідоцтва про смерть батька; (3) свого свідоцтва про народження; (4) пенсійного посвідчення матері адвоката; (5) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, виданої на ім`я матері адвоката; (6) висновку про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі; (7) довідки про надання відстрочки адвокату від призову на військову службу під час мобілізації; (8) рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2023 року у справі № 523/3161/23; (9) акта проживання; а також (10) знімки екрана з інформацією про повітряні тривоги; (11) знімки екрана із застосунку «Viber» з інформацією про відсутність електроенергії з 8:00 до 20:00 26, 29, 30 вересня 2025 року (АДРЕСА_1) та 11, 22, 25-31 жовтня, 1-5 листопада 2025 року (АДРЕСА_1 та 57).

10. 21 травня 2026року скаржниця надіслала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначила інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження:

- із 26 вересня по 11 жовтня 2025 року вона перебувала з майбутнім чоловіком - ОСОБА_7 у місті Харкові у відпустці;

- з 25 вересня по 25 жовтня 2025 року в Одеському районі в місті Одесі проходили планові відключення енергопостачання, що підтверджують знімки екрана із застосунку «Viber»;

- згідно з наказом від 15 липня 2025 року № 1151 Міністерства розвитку громад та територій України Одеський район визнаний територією, на якій ведуться бойові дії, що створило перешкоди для подання касаційної скарги у передбачений законом строк;

- із 26 вересня по 25 жовтня 2025 року в Одеській області зафіксована 51 повітряна тривога, що за тривалістю складає 43,3 год;

- скаржниця доглядає за матір`ю - ОСОБА_8 , яка хворіє і є особою з інвалідністю ІІ групи;

- 24 жовтня 2025 року скаржниця їздила до Харкова з метою перевезти автомобіль майбутнього чоловіка - ОСОБА_7;

- скаржниця працює на посаді керівника магазину Акціонерного товариства «Меридіан», що теж стало перешкодою для своєчасного подання касаційної скарги.

До заяви додала копії: (1) відпускного квитка майбутнього чоловіка скаржниці; (2) довідки про перебування скаржниці у відпустці; (3) довідки про те, що скаржниця є керівником магазину АТ «Меридіан»; (4) квитка на автобус на ім`я скаржниці, згідно з яким відправлення з Одеси 26 вересня 2025 року о 21:20, а прибуття до Харкова 27 вересня 2025 року о 8:00; (5) квитка на автобус на ім`я скаржниці, згідно з яким відправлення з Одеси 24 жовтня 2025 року о 21:20, а прибуття до Харкова 25 жовтня 2025 року о 8:00; (6) свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; (7) свідоцтва про народження скаржниці; (8) довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, виданої на ім`я матері скаржниці; (9) висновку лікаря ендокринолога та гастроентеролога; (10) витягу з реєстру територіальної громади; а також (11) знімки екрана із застосунку «Viber» з інформацією про відсутність електроенергії за адресою скаржниці 25 вересня, 16, 17 і 21 жовтня 2025 року.

11. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження немає.

11.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).

11.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).

11.3. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини шостої статті 272 ЦПК України).

11.4. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).

11.5. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).

11.6. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 393 ЦПК України).

11.7. Застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року, і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли російською федерацією населених пунктів України, в тому числі об`єктів критичної інфраструктури. Судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських установ, комунальних служб та/або установ поштового зв`язку (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 червня 2024 року у справі № 559/2655/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2025 року у справі №954/745/23).

11.8. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщоскаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними (пункт 4 частини другої статті 394 ЦПК України).

11.9. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).

11.10. 29 липня 2025 року Одеський апеляційний суд ухвалив постанову. Адвокат отримав її повний текст 25 вересня 2025 року. Скаржниця подала касаційну скаргу 3 листопада 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Адвокат і скаржниця просили цей строк поновити. Однак зазначені ними інші причини пропуску строку на касаційне оскарження теж є неповажними:

11.10.1. Адвокат надав знімки екрана із застосунку «Viber» на підтвердження відсутності електроенергії з 8:00 до 20:00 26, 29 і 30 вересня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1, а також 11, 22, 25-31 жовтня, 1-5 листопада 2025 року за адресами: АДРЕСА_1 та 57.

Однак адвокат зазначив, що його робоче місце є у приміщенні на АДРЕСА_1. Тому відомості про відсутність електроенергії 26, 29 та 30 вересня 2025 року в будинку № 57а на вказаній вулиці не підтверджують відсутності електроенергії за адресою робочого місця адвоката.

У будинку на АДРЕСА_1 у межах строку на касаційне оскарження наведені докази підтверджують відсутність електроенергії лише впродовж трьох днів - 11, 22 та 25 жовтня 2025 року. Її відключення в окремі дні не означає неможливість вчинення відповідної процесуальної дії протягом усього строку на касаційне оскарження. Відомості про відсутність електропостачання 26-31 жовтня та 1-5 листопада 2025 року стосуються періоду після спливу встановленого законом строку на касаційне оскарження. Тому не можуть бути покладені в основу висновку про неможливість своєчасного подання касаційної скарги.

Крім того, адвокат не підтвердив, що періоди відключення електроенергії унеможливили використання інших засобів зв`язку або подання касаційної скарги в електронній формі в інший час, у тому числі в межах значного періоду, який залишався до спливу процесуального строку.

Аналогічно докази відсутності електроенергії в скаржниці не підтверджують об`єктивної неможливості своєчасного подання нею касаційної скарги. Згідно з тими доказами відсутність електроенергії зафіксована лише 25 вересня, 16, 17 та 21 жовтня 2025 року. Отже, ці докази не підтверджують відсутність електроенергії протягом усього строку на касаційне оскарження, що могло унеможливити вчасне подання касаційної скарги.

11.10.2. Не підтверджують об`єктивної неможливості своєчасного подання касаційної скарги і надані суду відомості про повітряні тривоги. Згідно з відомостями адвоката з 26 вересня до 25 жовтня 2025 року в Одеській області зафіксували 51 повітряну тривогу загальною тривалістю 43,3 години.

Скаржниця не навела відомостей про те, у які саме періоди повітряних тривог вона готувала касаційну скаргу, які дії не могла виконати через такі тривоги, та чому не могла зробити це після завершення тривог.

Оголошення повітряної тривоги без обґрунтування її впливу на можливість вчинення адвокатом процесуальної дії не може означати неможливість подання касаційної скарги упродовж усього передбаченого законом строку.

Наведена адвокатом інформація про 43,3 години повітряних тривог в Одеській області з 26 вересня до 25 жовтня 2025 року не підтверджує безперервне існування тих обставин, які саме позбавили адвоката можливості працювати та звернутися до суду протягом установленого законом строку. Відомості, які надав адвокат, навпаки засвідчують наявність значних проміжків часу поза межами повітряних тривог, упродовж яких можна було вчинити відповідну процесуальну дію.

11.10.3. Те, що Одеський район відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 15 липня 2025 року № 1151 належить до територій, на яких ведуться бойові дії, теж не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження конкретного судового рішення.

Включення певної території до відповідного переліку означає наявність на ній воєнних ризиків і не зумовлює неможливість кожного, хто там перебуває, вчиняти дії у встановлені законом строки. Для висновку про поважність причин пропуску процесуального строку на подання касаційної скарги необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між безпековою ситуацією та неможливістю саме у визначений законом період подати цю скаргу.

Адвокат і скаржниця такого причинно-наслідкового зв`язку не обґрунтували. Зокрема, не навели відомості про обставини, пов`язані з бойовими діями, які унеможливили доступ до електронного кабінету й установ поштового зв`язку протягом усього строку на касаційне оскарження та після його спливу до 3 листопада 2025 року.

11.10.4. Не є такими, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, посилання адвоката на сімейні обставини, зокрема, перебування на його утриманні матері та доньки. Обставини щодо стану здоров`я матері адвоката, необхідності догляду за нею, а також утримання та виховання доньки засвідчують наявність у нього певних сімейних обов`язків, однак не підтверджують, що саме упродовж установленого законом строку вони об`єктивно унеможливили виконання доручення скаржниці щодо підготовки та подання касаційної скарги.

Верховний Суд в ухвалах про залишення касаційної скарги без руху та про продовження строку на усунення її недоліків уже звертав увагу на те, що право на поновлення строку на касаційне оскарження належить учаснику справи, який пропустив цей строк, а не його представнику. Тому обставини особистого чи сімейного життя адвоката не можна ототожнювати з обставинами, які перешкоджали скаржниці реалізувати її право на касаційне оскарження. Крім того, адвокат, усвідомлюючи наявність у нього таких обставин і можливість їхнього впливу на виконання прийнятого доручення, міг повідомити про неможливість своєчасного подання касаційної скарги скаржницю, щоб вона могла це зробити самостійно.

11.10.5. Аналогічно стан здоров`я матері скаржниці, потреба у сторонньому догляді, спільне проживання скаржниці з особою, яка потребує такого догляду, не є достатніми для висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження. Для визнання такої причини поважною слід довести не лише існування певних сімейних обставин, але й те, що вони об`єктивно перешкодили скаржниці подати касаційну скаргу у встановлений законом строк і допустили аж у той день, у який ця скарга була скерована до суду.

Скаржниця не доводила безперервний характер її догляду за матір`ю (навпаки стверджувала про зайнятість у магазині, проведення відпустки у Харкові) та не зазначила, у які саме дні, впродовж якого часу цей догляд позбавив можливості підготувати та подати касаційну скаргу. Зрештою, вона не пояснила, чому за наявності складних сімейних обставин не могла скористатися правничою допомогою інших осіб.

11.10.6. Щодо доводів скаржниці про її перебування у Харкові у відпустці з 26 вересня до 11 жовтня 2025 року, то це не є обставиною, яка позбавляє можливості звернутися до суду з касаційною скаргою у встановлений законом строк. Перебування у Харкові навіть із урахуванням безпекової ситуації у цьому місті не доводить неможливості подання касаційної скарги, зокрема, з використанням електронних засобів зв`язку.

Крім того, згідно з відомостями скаржниці вона повернулася з відпустки 11 жовтня 2025 року, тобто ще до спливу строку на касаційне оскарження. Отже, навіть якщо перебування у відпустці тимчасово ускладнювало підготовку та подання касаційної скарги, воно не пояснює причин її неподання надалі до спливу відповідного строку, як і не пояснює подання цієї скарги аж 3 листопада 2025 року.

11.10.7. Також не підтверджує неможливість своєчасного подання касаційної скарги поїздка скаржниці до Харкова 24 жовтня 2025 року з метою перевезення автомобіля майбутнього чоловіка. Ця поїздка відбулася вже після повернення скаржниці з відпустки. Вона не доводить неможливість вчинення процесуальної дії до спливу відповідного строку та не пояснює причину подання касаційної скарги 3 листопада 2025 року.

11.10.8. Не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження робота скаржниці керівником магазину. Виконання трудових обов`язків не є обставиною, яка позбавляє особу можливості звернутися до суду. Скаржниця не обґрунтувала, що характер її роботи або режим робочого часу об`єктивно виключили можливості як самостійно подати касаційну скаргу протягом установленого законом строку та аж до 3 листопада 2025 року, так і скористатися правничою допомогою представника.

11.11. З огляду на викладене, взявши до уваги доводи скаржниці й адвоката у сукупності, Верховний Суд визнає неповажними наведені ними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

12. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 10 ЦПК України).

12.1. Пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

12.2. Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід`ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).

12.3. «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).

12.4. Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі «Файєд проти Сполученого Королівства» (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).

12.5. Скаржниця мала визначений законом строк для оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду, поважних причин пропуску цього строку не навела. Право такого оскарження згідно з процесуальним законом обмежене, зокрема, тим строком. Це обмеження спрямоване на забезпечення виконання Верховним Судом завдання із забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені таким законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Зазначена мета є правомірною.

12.6. Скаржниця подала касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду з пропуском строку на їх касаційне оскарження. Поважних причин такого пропуску немає. Припис пункту 4 частини статті 394 є імперативним. З огляду на це обмеження на подання відповідної касаційної скарги у цивільній справі є пропорційними означеній вище легітимній меті та не порушують сутність права скаржниці на доступ до суду.

Керуючись статтями 260, 261, 390, частиною третьою статті 393, пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України, ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 8 травня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 29 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала цю скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Судді Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков

П. І. Пархоменко