УХВАЛА
03 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 754/5506/25
провадження № 61-9314ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Багінський Андрій Михайлович, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 03 лютого 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення нікчемності правочину (заповіту) та скасування запису про реєстрацію в спадковому реєстрі,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просила визнати заповіт від 21 липня 2015 року таким, що складений з порушенням вимог щодо форми та посвідчення, нікчемним та застосувати наслідки нікчемного правочину шляхом виключення зі спадкового реєстру відомостей про реєстрацію заповіту від 21 липня 2015 року, який був засвідчений нотаріусом П'ятнадцятої державної нотаріальної контори у м. Києві Демчик В. В.
ОСОБА_2 подав клопотання про забезпечення судових витрат у справі в порядку статті 135 ЦПК України, у якому просив зобов`язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Деснянського районного суду міста Києва 41 200 грн, тобто суму, яку відповідач має сплатити згідно з договором про надання правничої допомоги № 27 від 12 травня 2025 року.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2025 року клопотання ОСОБА_2 про забезпечення судових витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Деснянського районного суду м. Києва 41 200,00 грн. для забезпечення можливого відшкодування ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу. Визначено ОСОБА_1 строк для внесення суми, визначеної в цій ухвалі, на депозитний рахунок суду - п`ять днів від отримання цієї ухвалисуду. Попереджено ОСОБА_1 , що в разі невнесення у строк повної суми коштів у забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, що визначені в цій ухвалі, суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду. Повідомлено позивачу реквізити депозитного рахунку для внесення суми коштів забезпечення витрат.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року клопотання ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду задоволено, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41 200,00 грн.
Не погодившись з ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 03 лютого 2026 року залишено без змін.
12 липня 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Багінський А. М., звернулась до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 03 лютого 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Багінський А. М., залишено без руху з наданням строку на усунення її недоліків, а саме: надання суду доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Зазначено строк виконання ухвали суду, попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Багінський А. М., звернулася до Верховного Суду із заявою на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 липня 2026 року і подала до суду докази про сплату судового збору.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статей 390 і 392 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження у справі.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Багінський А. М., подала клопотання про зупинення виконання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 03 лютого 2026 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року до закінчення касаційного провадження.
Клопотання аргументовано тим що, ОСОБА_1 є особою похилого віку, отримує лише пенсію за віком. Сума, стягнута судом у розмірі 41 200,00 грн в якості витрат на правову допомогу, для неї є дуже великою. Ця сума перевищує встановлений нормативно-правовими актами України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу, є неспівмірною зі складністю цивільної справи. На даний час старшим державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби м. Києва Київського міжрегіонального управляння міністерства юстиції України Гудзем Р. В. у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження і про арешт коштів боржника на підставі виконавчого листа № 754/5506/25, виданого 13 липня 2026 року Деснянським районним судом м. Києва.
Дослідивши матеріали клопотання та зміст оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії (якщо рішення не передбачає примусового виконання).
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення повинно бути мотивованим. У клопотанні заявник повинен навести обґрунтування його вимог та довести, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням (дією) судового рішення.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.
За змістом статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, кожна сторона повинна довести і обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, суд касаційної інстанції, вирішуючи питання про зупинення виконання чи дії судового рішення, враховує необхідність у цьому, зокрема, ймовірність утруднення повороту виконання судового рішення у випадку його скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання.
Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і повинно застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно є необхідним для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення в касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання або зупинення його дії судом касаційної інстанції, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Багінський А. М., слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення нікчемності правочину (заповіту) та скасування запису про реєстрацію в спадковому реєстрі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Багінський Андрій Михайлович, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 03 лютого 2026 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року.
Витребувати із Деснянського районного суду м. Києва цивільну справу № 754/5506/25.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Багінський Андрій Михайлович, про зупинення виконання ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 03 лютого 2026 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 червня 2026 року до закінчення касаційного провадження.
Ухвалу про відкриття касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, а також іншим учасникам справи.
Роз`яснити учасникам справи № 754/5506/25 право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 18 вересня 2026 року.
До відзиву необхідно додати докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник