УХВАЛА
04 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 930/2664/25
провадження № 61-9892ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 06 січня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором від 03 березня 2025 року
№ 09.03.2025-100001439 у розмірі 14 100,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - сума основного боргу, 7 750,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 450,00 грн-сума комісії за надання кредиту, 900,00 грн - сума комісії за обслуговування.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості
з неустойки. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 02 березня 2026 року
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто особі, яка її подала.
15 липня 2026 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся
до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано надіслати на адресу суду заяву
про поновлення строку на касаційне оскарження зі зазначенням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення апеляційного суду, надати докази отримання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
та докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.
18 серпня 2026 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, до якого заявник додав заяву на усунення недоліків
та докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі.
Як на підставу пропуску строку на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 посилається
на те, що він 22 квітня 2022 року на підставі Указу Президента України
від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» був призваний
до Збройних Сил України за мобілізації, що підтверджується доказами, які долучені до касаційної скарги. Натепер він перебуває на службі, у зв`язку з чим був позбавлений можливості отримувати рішення суду та контролювати розгляд справи. Під час ухвалення рішення у цій справі просить врахувати, що ним з квітня 2022 року виконується обов`язок, передбачений статтею 65 Конституції У країни щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, саме
у зв`язку з чим він позбавлений можливості у повній мірі захищати свої права
у судових органах.
Вивчивши надані на усунення недоліків матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Наведені ОСОБА_1 у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року доводи
є недостатніми для вирішення питання щодо можливості поновлення строку
на касаційне оскарження судового рішення, оскільки не підтверджені достатніми доказами.
В ухвалі від 06 серпня 2026 року Верховний Суд, зокрема, роз`яснив заявнику,
що на підтвердження наведених обставин він має надати докази, які можуть підтвердити причини пропуску строку на касаційне оскарження вказаного судового рішення, та надати докази отримання копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд звертає увагу заявника, що саме на особу, яка заявляє клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень покладено обов`язок підтверджувати причини такого пропуску відповідними доказами.
Разом з тим, надані на підтвердження пропуску строку ОСОБА_1 докази
в їх сукупності не підтверджують належним чином причини такого пропуску.
За таких обставин суд касаційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску заявником строку на касаційне оскарження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
За змістом статті 185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки скарги
у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки, у наданий судом строк ОСОБА_1 не усунув в повному обсязі недоліки, про які вказано в ухвалі Верховного Суду від 06 серпня 2026 року, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття чи про відмову у відкритті касаційного провадження, тому наявні підстави для повернення касаційної скарги заявниці.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою
для її повернення (частина сьома статті 185 ЦПК України).
Верховний Суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 07 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства
з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором визнати неподаною та повернути.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк