УХВАЛА
25 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 766/5315/25
провадження № 61-10895ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду від 30 квітня 2026 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 липня 2026 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо накладення арешту та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
15 серпня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Херсонського міського суду від 30 квітня 2026 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 липня 2026 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження і особа, яка подала касаційну скаргу, не порушує питання про його поновлення.
Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 13 липня 2026 року. Повний текст постанови складений 13 липня 2026 року. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» 15 серпня 2026 року. Тобто з пропуском, передбаченого частиною першою статті 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження було 12 серпня 2026 року.
У касаційній скарзі особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає, що постанову апеляційного суду було надіслано до його електронного кабінету в системі «Електронний суд» 14 липня 2026 року о 19:46 годині, що підтверджується карткою руху документу з системи Електронний суд. З посиланням на абзац 2 частини 6 статті 272 ЦПК України офіційною датою вручення оскаржуваної постанови вважає 15 липня 2026 року, а початок перебігу 30-денного строку на касаційне оскарження - 16 липня 2026 року, з урахуванням частини 1 статті 124 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Посилання в касаційній скарзі на несвоєчасне отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, а відповідно до частини другої цієї статті може бути підставою для його поновлення у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення та заявлення відповідного клопотання.
На підставі викладеного, згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку, навівши поважні причини для поновлення строку та подавши відповідні докази.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду від 30 квітня 2026 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 13 липня 2026 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар