УХВАЛА
07 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 369/270/21
провадження № 61-393св25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Грушицького А. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 27 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта,
ВСТАНОВИВ:
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 27 травня 2026 року касаційні скарги ОСОБА_2 задовольнив частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року в частині:
- визнання недійсним договору № б/н про участь у будівництві індивідуального житлового будинку з надвірними будівлями (інвестиційний договір) від 20 травня 2013 року;
- визнання недійсним договору № б/н про участь у будівництві будівлі від 18 травня 2020 року;
- скасування рішення державного реєстратора Київської обласної філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачова В. А. від 02 липня 2018 року № 41863885 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1588828532224);
- скасування рішення державного реєстратора Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області Одрихівського О. Т. від 01 липня 2020 року № 52899113 про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2111874932224),
скасував і ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року в частині задоволення позовної вимоги про визнання права власності на частину квартири АДРЕСА_2 скасував і ухвалив нове судове рішення.
Витребував з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину квартири АДРЕСА_2 .
В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 13 листопада 2024 року залишив без змін.
Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року скасував.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 124 941,07 грн судових витрат.
Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 11 330,21 грн судових витрат;
Стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 13 728,72 грн судових витрат.
04 вересня 2026 року ОСОБА_6 , який діє від імені ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із заявою про роз`яснення постанови Верховного Суду від 27 травня 2026 року у цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина перша статті 3 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 2 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви про роз`яснення судового рішення, які подано фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 328,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» перебачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 532,48 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету (частина дев`ята статті 185 ЦПК України).
Керуючись статтями 183, 185, 260, 271 ЦПК України
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Верховного Суду від 27 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта залишити без руху.
Надати для усунення недоліків заяви строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А. І. Грушицький