КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову в задоволенні заяви про розгляд справи із викликом сторін
07 вересня 2026 року м. Київ 320/45818/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про розгляд із викликом сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про визнання протиправною бездіяльність,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулвся ОСОБА_1 з позовом до Державного агенства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про визнання протиправною бездіяльність щодо остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та стягнення середньомісячного заробітку позивача за період з 10.12.2021 року - по 01.08.2024 року за затримку розрахунків при звільненні.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року провадження у справі відкрите, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В подальшому судом отримано заяву позивача, зареєстровану канцелярією суду 05.09.2025 року із використанням підсистеми "Електронний Суд", про розгляд справи із викликом сторін без будь якого обґрунтування подання такої заяви.
Розглянувши таку заяву, суд вважає відсутніми підстави в її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 2 і 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті адміністративні справи щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених Кодексом, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності та щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Жодний із перелічених у частині 4 статті 257 КАС України випадків не є предметом спору у справі, що розглядається.
Суд враховує, що частинами 1, 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
Частинами 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Отже, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не перешкоджає відповідачам чи іншим учасникам справи надавати письмові пояснення по суті справи, підкріплюючи такі пояснення матеріалами і доказами.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки позовна заява подана без використання підсистеми "Електронний Суд", а сторона відповідача знаходиться у місті Києві - представник відповідача може отримати примірник позовної заяви з додатками або ознайомитись із матеріалами справи безпосередньо в приміщенні суду в приймальний день секретаря сектору судді, призначеного для розгляду справи.
Керуючись статтями 205, 223, 243, 248, 256 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
1. У задоволенні заяви позивача, зареєстрованій канцелярією суду 05.09.2025 року із використанням підсистеми "Електронний Суд", про розгляд справи із викликом сторін - відмовити.
2. Продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
3. Запропонувати позивачеві долучити до матеріалів справи електронний примірник позовної заяви та доданих до нього доказів для можливості розгляду і зберігання справи в електронному вигляді.
4. Направити електронний примірник ухвали сторонам із використанням підсистеми "Електронний Суд".
5. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом та не підлягає оскарженню.
Суддя Марич Є.В.