КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2026 року м. Київ справа №320/13667/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:
Визнати протиправними дії відповідача щодо повторного взяття на військовий облік (поновлення на військовому обліку) як військовозобов`язаного позивача, щодо внесення цих відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" (номер в реєстрі 13072023132[телефон приховано]) із записом про порушення ним правил військового обліку.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" інформацію (актуалізувати інформацію) стосовно позивача про вилучення/ виключення його з військового обліку з 11.06.2015 відповідно до його заяви від 17.02.2026 (вх. 05/510).
Зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" інформацію (запис) стосовно позивача (ідентифікатор військовозобов`язаного НОМЕР_1 ) про виключення його з військового обліку з 11.06.2015 із вилученням з цього реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку.
Зобов`язати відповідача відкликати звернення щодо подання у розшук, затримання та доставки позивача, направлене до органів Національної поліції України», та вилучити з облікових даних, реєстру «Оберіг» (інших реєстрів) відмітку/інформацію про його розшук.
Ухвалою суду було відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про розгляд справи. Відтак, суд, з урахуванням приписів ст. 162 КАС України, здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , до 11.06.2015 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 (наразі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджується тимчасовим посвідченням № НОМЕР_2 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_5 . Військовий квиток позивачу не видавався.
За результатами первинного обліку та згідно з відомостями за 2014, що містяться у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 , позивач відповідно до чинного на той час законодавства, був визнаний непридатним до військової служби «за станом здоров`я» за ст. 62 Розкладу хвороб (наказ МО України № 402) - у динаміці змін з 2009 після двох переломів правої руки (з наглядом в інституті ортопедії) на фоні аневризмальної кісти правого плеча, перенесеної операції (хірургічного втручання 31.03.2009 - аневризмальна кісткова кіста, екскохлеація патологічного вогнища), пошкодження зв`язкового апарату правого гомілково- стопного суглоба (04.11.2013) з виявленням згладженості склепінь обох стоп (плоскостопність).
За результатами подальших досліджень та згідно з подальшими записами у Тимчасовому посвідченні, з 11.06.2015 позивач був остаточно вилучений (виключений/знятий; знятий з виключенням - за термінологією того часу) з обліку, оскільки був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров`я.
Згідно з висновком рентгенологічного відділення ДУ «Інститут травматології та ортопедії» АМН України того часу (у динаміці з 2009, після переломів та операції), який також надавався до військкомату (ВЛК) у періоди до 2015: у пацієнта виявлено аневризмальну кістку (кісту) правої плечової кістки (агресивне пухлиноподібне утворення всередині кістки, заповнене кров`ю. Вона розтягує кістку зсередини, роблячи її стінки тонкими, як "яєчна шкаралупа"; через витончення стінок кістка втрачає міцність, що призводить до патологічних переломів - тобто переломів, які стаються при звичайних навантаженнях, де здорова кістка встояла б); зафіксовано стан після патологічного перелому та проведеного оперативного втручання; оцінюється стан зони патологічного вогнища в динаміці (порівняно з даними за 2009 рік); процес охоплює метадіафізарну частину (верхню або середню третину) правої плечової кістки; вказано на наявність дефектів.
В подальшому позивачем було з`ясовано, що відповідач повторно поставив його на військовий облік щодо чого із сервісу «Резерв+» було отримано витяг з посиланням на реєстр «Оберіг» від 14.01.2026, де зазначена наступна інформація щодо позивача: «Категорія» - військовозобов`язаний; «Підстава зняття\виключення» - відсутні (терміни ототожнені); номер в реєстрі «Оберіг» 13072023132[телефон приховано]; ВОС 957032.
Крім того, відповідно до картки облікових даних від 13.03.2026 вбачається, що позивач повторно був постановлений на облік (поновлений на обліку / включений до Реєстру) 13.07.2023, тобто вже після того, як 11.06.2015 позивач був остаточно вилучений з обліку у зв`язку з непридатністю за станом здоров`я.
Разом з тим, у витязі з Реєстру та у картці обліку від 13.03.2026 зазначено про звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 06.01.2026 до Національної поліції України з поданням № Е4326539 з тих підстав, що позивач не з`явився за повісткою ТЦК та СП (порушення від 06.01.2026 - зазначено у картці обліку; дата неявки 20.12.2025 - зазначена у листі від 02.03.2026).
За тим, позивач звернувся до ТЦК та СП із заявою від 17.02.2026 в якій позивач просив:
- актуалізувати відомості про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ) у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг) у відповідності до записів, що містяться у Тимчасовому посвідченні (замість військового квитка) № НОМЕР_2 ;
- надати інформацію, що підтверджує внесення зазначених змін у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Оберіг).
Листом від 02.03.2026 № 13/467 відповідач відмовив у задоволенні поданої заяви, при цьому зазначив, що відсутність підтвердження ВЛК без результатів ВЛК не дозволяє класифікувати військовозобов`язаного за придатністю, а також відобразити це в облікових документах.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Щодо спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Ці строки неодноразово продовжувалися аналогічними Указами Президента України та тривають надалі.
Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 (далі Порядок №1487).
Згідно з п.1. Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п.79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: 1) допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; 2) призовники - особи, які взяті на військовий облік; 3) військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; 4) військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; 5) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Статтею 37 №2232-ХІІ (в редакції до 18 травня 2024 року) врегульовані підстави, серед іншого, для виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Так, виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
З наведених норм Закону №2232-ХІІ слідує, що виключенню з військового обліку підлягають громадяни, серед іншого, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основними засадами ведення Реєстру згідно статті 3 Закону № 1951-VIII, зокрема визначено:
обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Частиною 1 статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
За приписами частин 8 та 9 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
До персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, серед іншого, віднесено відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, а до службових - відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №559 затверджено Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок 559).
Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Порядку 559 у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що військовозобов`язаний має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Вказані дії вчиняються особисто військовозобов`язаним, та законодавством не передбачено виправлення відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, на підставі звернення представників військовозобов`язаних.
Враховуючи норми ч. 8 та 9 ст. 5 Закону № 1951-VIII, суд звертає увагу суб`єкта владних повноважень на покладений Законом обов`язок забезпечити ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
При цьому слід зауважити, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів це єдина інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України, тому відповідач, як повноважний орган ведення Реєстру, не може уникати вчинення дій щодо внесення актуальних даних особи відповідно її облікових даних, зокрема і за заявою такої особи.
Суд звертає увагу відповідача на те, що у спірному випадку позивач має обліковуватись у такому Реєстрі, як непридатна до військової служби особа, з виключенням з військового обліку, що відповідачем не спростовано під час розгляду цієї справи.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 дійшов висновку, що законодавець у статті 37 Закону чітко виокремлює поняття «зняття» з військового обліку та «виключення» з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.
Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку: громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку громадяни продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.
З аналізу положень Закону № 2232-XII Верховний Суд у справі № 280/2880/24 дійшов висновку, що «громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаний».
У межах цієї справи позивач стверджує, що не має статусу військовозобов`язаного, оскільки був виключений з військового обліку, що, на його думку, підтверджується записом у тимчасовому посвідченні, виданому замість військового квитка.
Так, судом з матеріалів справи встановлено, що за результатами первинного обліку та згідно з відомостями за 2014, що містяться у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 , позивач відповідно до чинного на той час законодавства був визнаний непридатним до військової служби «за станом здоров`я» за ст. 62 Розкладу хвороб (наказ МО України № 402) - у динаміці змін з 2009 після двох переломів правої руки (з наглядом в інституті ортопедії) на фоні аневризмальної кісти правого плеча, перенесеної операції (хірургічного втручання 31.03.2009 - аневризмальна кісткова кіста, екскохлеація патологічного вогнища), пошкодження зв`язкового апарату правого гомілково-стопного суглоба (04.11.2013) з виявленням згладженості склепінь обох стоп (плоскостопність).
За результатами подальших досліджень та згідно з подальшими записами у Тимчасовому посвідченні, з 11.06.2015 позивач був остаточно вилучений (виключений/знятий; знятий з виключенням - за термінологією того часу) з обліку оскільки був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров`я.
При цьому, суд зауважує, що у Тимчасовому посвідченні позивача міститься посилання на правову підставу його внесення - ст. 37 п.6 пп. 3 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Як вже зазначалося судом вище, законодавець визначив у Законі № 2232-XII ст.37 п.6 пп.3 дану обставину (визнання ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку), як підставу для виключення з військового обліку військовозобов`язаних.
Отже, конкретна фактична обставина, з якою Закон пов`язує зміну облікового статусу особи, відповідає конкретній правовій підставі для вчинення певної облікової дії. Так, якщо особу визнано непридатною до військової служби, така обставина за своїм правовим змістом є підставою для виключення з військового обліку, а не для зняття з нього.
Іншими словами, формулювання у військово-обліковому документі має відповідати правовій підставі внесення відповідного запису. Суб`єкт владних повноважень не наділений дискрецією на власний розсуд визначати, чи за однієї і тієї самої встановленої законом підстави особа підлягає зняттю з військового обліку або виключенню з нього, оскільки такі облікові дії мають різні правові наслідки.
Аналогічний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постанові від 09 червня 2026 року у справі №320/29761/25.
Дослідивши надані документи, суд констатує, що уповноваженим органом, правонаступником якого є відповідач, щодо позивача була здійснена саме облікова дія у вигляді виключення з військового обліку військовозобов`язаних у зв`язку із визнанням позивача непридатним до військової служби.
У той же час, із застосунку Резерв+ встановлено, що у такому відсутня інформація щодо виключення позивача з військового обліку.
Внаслідок чого, позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», а саме відомостей, відповідно до наданих позивачем документів.
Відтак, відповідачу, як органу ведення Реєстру, в силу пункту 2 частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII та Пункту 4 Порядку № 559 належало розглянути дану заяву та внести відповідні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або ж надати обґрунтовану відмову у внесенні відомостей.
Однак, станом на час звернення до суду із позовом та на час вирішення справи судом доказів внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів чи належним чином обґрунтованої відмови у внесенні таких відомостей до суду не надано.
Так, суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача, що полягає у не внесенні Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із непридатністю до військової служби за станом здоров`я, у зв`язку з чим вимога позивача про зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку позивача, - підлягає задоволенню.
Водночас, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік (поновлення на військовому обліку), як військовозобов`язаного, щодо внесення цих відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг" (номер в реєстрі 13072023132[телефон приховано]) із записом про порушення ним правил військового обліку, задоволенню не підлягає, позаяк права позивача вже захищено та поновлено шляхом зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку позивача.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача відкликати електронне звернення, сформоване до органів Національної поліції та повідомити органи Національної поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, то суд зазначає таке.
Приписами ч.1 ст.27 Закону № 3543-ХІІ визначено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених ч.ч.1, 3 ст.22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Зазначені приписи закону кореспондуються з Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, відповідно до пункту 56 якого Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ (додаток 20) здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами МВС України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з наказом МВС України від 10.02.2025 № 80 «Про затвердження Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України про призовників, військовозобов`язаних або резервістів» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», зокрема, у розділі ІІ Порядок формування та ведення ІП «Облік звернень» зазначено таке:
1.Формування ІП «Облік звернень» здійснюється в електронній формі з використанням прикладного програмного інтерфейсу або в разі відсутності можливості електронного інформаційного обміну у паперовій формі. Відомості, викладенні у зверненні ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, що надійшло в паперовій формі, уносяться до ІП «Облік звернень» уповноваженою посадовою особою органу підрозділу поліції шляхом створення електронної картки та наповнення її інформацією про:звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, номер та дату звернення, орган (підрозділ) поліції у якому його зареєстровано в єдиному обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», номер та дату реєстрації звернення в ЄО, прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), посаду та контактні дані уповноваженої особи, дату повторного звернення з прикріпленням фотокопії звернення (за наявності);особу, яку необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України (прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), дату та місце народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), фотозображення особи (за наявності), додаткову інформацію (за наявності зазначається інформація про місце роботи, номер мобільного телефону);посадову особу органу (підрозділу) поліції, яка внесла відомості до ІП «Облік звернень» (формується в автоматичному режимі з даних користувача);стан виконання звернень ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України (зазначаються відомості про підстави, які передбачені в пункті 5 цього розділу).
2. Користувачі ІП «Облік звернень», яким надано відповідний доступ до системи «ІПНП» згідно з пунктом 3 розділу ІІІ цього Порядку (далі користувачі ІП), протягом доби з дати реєстрації звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України в ЄО вносять відомості до ІП «Облік звернень» щодо осіб, яких необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України.
3. Інформація в ІП «Облік звернень» про осіб, яких передбачено доставити автоматично знищується через 3 роки, з дня виконання звернення ТЦК та СП, органів СБУ, або розвідувальних органів України.
4. Підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень» є звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, у яких зазначаються відомості про: прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності); дату народження; адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); унікальний вихідний реєстраційний номер звернення та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;підставу доставлення (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію); інші дані, передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (за наявності).
5. Підставою для внесення відомостей про стан виконання звернень ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП, до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України є: доставлення призовників, військовозобов`язаних, резервістів до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; наявність інформації про перебування призовників, військовозобов`язаних, резервістів в установах виконання покарань, слідчому ізоляторі, ізоляторах тимчасового тримання або місцях із спеціальним режимом тримання; смерть особи або оголошення особи померлою за рішенням суду, яку необхідно доставити до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України; повідомлення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України про залишення звернення про доставлення особи до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України без виконання; проходження служби у складі Збройних Сил України, органів СБУ, розвідувальних органів України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.
6. Результат виконання звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України в електронній формі та надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС (далі ЄІС МВС), автоматично відображається в ІП «Облік звернень».
Користувачі ІП органу (підрозділу) поліції, які внесли відомості до ІП «Облік звернень», не пізніше трьох днів з дати надходження документів у паперовій формі про виконання відповідного звернення ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України вносять інформацію до ІП «Облік звернень» про доставлення осіб до ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України із зазначенням дати, підстави, з прикріпленням фотокопії документа (за наявності), що є підставою для внесення відомостей до ІП «Облік звернень».
З урахуванням наведеного, внесення даних до ІКС «ІПНП Інформаційний портал НПУ» відбулось за електронним зверненням ТЦК та СП через Реєстр, а тому внесення відомостей до ІКС «ІПНП Інформаційний портал НПУ» відбулось у автоматичному режимі.
При цьому, суд зазначає, що вилучення із інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформації про «особу, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП» відбувається також автоматично у разі видалення такої інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Тобто, у разі видалення інформації щодо перебування у розшуку позивача з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, остання з ІКС ІПНП видалиться автоматично.
Враховуючи викладене, у позові у частині позовних вимог про зобов`язання відповідача направити повідомлення до органів Національної поліції щодо скасування необхідності адміністративного затримання та доставлення до найближчого відділу РТЦК та СП необхідно відмовити.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, №303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно із ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій/бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ), що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_4 ).
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_4 ).
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.