КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у задоволенні заяви про розгляд справи із викликом сторін
07 вересня 2026 року м. Київ 320/52862/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву відповідача про розгляд із викликом сторін справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.08.2024 року - по 15.02.2025 року та щодо невиплати компенсації втрати частини доходу за час затримки виплати індексації за період з 25.02.2022 року - по 25.09.2025 року та зобов`язання здійснити вищеозначені виплати.
Ухвалою суду від 31.10.2025 року провадження у справі відкрите, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В подальшому судом отримано заяву відповідача, зареєстровану канцелярією суду 04.11.2025 року із використанням підсистеми "Електронний Суд", про розгляд справи із викликом сторін.
Розглянувши таку заяву, суд вважає відсутніми підстави в її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною 2 і 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті адміністративні справи щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених Кодексом, щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності та щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Жодний із перелічених у частині 4 статті 257 КАС України випадків не є предметом спору у справі, що розглядається.
Суд враховує, що частинами 1, 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, пояснення з приводу обставин справи учасники справи викладають письмово у заявах по суті справи та при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи суд досліджує докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
Частинами 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 3 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Отже, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не перешкоджає відповідачам чи іншим учасникам справи надавати письмові пояснення по суті справи, підкріплюючи такі пояснення матеріалами і доказами.
Крім того, суд зазначає, що у зв`язку з розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 року "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією російської федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Враховуючи зазначені вище обставини та з метою недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Керуючись статтями 12, 243, 248, 256-257, 262 КАС України, суд, -
у х в а л и в:
1. У задоволенні заяви відповідача, зареєстрованій канцелярією суду 04.11.2025 року із використанням підсистеми "Електронний Суд", про розгляд справи із викликом сторін - відмовити.
2. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Марич Є.В.