1 Справа № 335/9454/26 2-аз/335/18/2026
УХВАЛА
про забезпечення позову
07 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А. В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2672/1 від 14.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
27.08.2026 ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Граніч О.С. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2672/1 від 14.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 02 вересня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
03.09.2026 представник позивача - адвокат Граніч О.С. подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2672/1 від 14 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000,00 гривень, у тому числі у виконавчому провадженні ВП № 81712883, відкритому 18 серпня 2026 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ляшенком Д. Д., до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 335/9454/26.
Заяву про забезпечення позову отримано судом 04.09.2026.
Заява обґрунтована тим, що одночасно із судовим розглядом справи триває примусове стягнення за оскаржуваною постановою у межах відкритого виконавчого провадження ВП № 81712883 з примусового виконання постанови № 2672/1 від 14.10.2024 та стягнення з позивача штрафу у подвоєному розмірі 34 000,00 гривень та виконавчого збору в розмірі 3 400,00 гривень.
Представник позивача зазначає, що примусове виконання оскаржуваної постанови під час її судового оскарження прямо суперечить вимогам статті 299 КУпАП, згідно з якою при оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення вона підлягає виконанню лише після залишення скарги без задоволення, а продовження стягнення в період судового розгляду позбавляє судове оскарження практичного сенсу. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист та поновлення порушених або оспорюваних прав позивача, оскільки в межах виконавчого провадження ВП № 81712883 державний виконавець наділений повноваженнями звертати стягнення на майно та кошти боржника, накладати арешт на рахунки й обмежувати право виїзду за межі України. У разі примусового стягнення зазначених сум до вирішення спору по суті подальше поновлення прав позивача вимагатиме окремої тривалої процедури повороту виконання та повернення безпідставно стягнутих коштів, що з урахуванням бездіяльності відповідача щодо невручення копії постанови та подвоєння суми штрафу є явно непропорційним.
Заявлений захід забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого документа є співмірним із заявленими позовними вимогами, має виключно тимчасовий характер до набрання рішенням суду законної сили, відповідає характеру спірних правовідносин, оскільки стягнення здійснюється у примусовому порядку, та не завдає шкоди інтересам держави, лише відтерміновує стягнення на період судового розгляду й запобігає безповоротному стягненню коштів за постановою, законність якої оспорюється.
Обраний вид забезпечення позову прямо передбачений пунктом 5 частини першої статті 151 КАС України, а судова ухвала про зупинення стягнення є згідно з пунктом 2 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» достатньою та безумовною підставою для зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 81712883.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи та вимоги заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (п. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдаванню шкоди позивачу. Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 у справі № 826/14722/17 вказав, що забезпечення позову є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом оскарження в цій справі є постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2672/1 від 14 жовтня 2024 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Оскаржувана постанова є виконавчим документом.
18.08.2026 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ляшенком Д. Д. відкрито виконавче провадження № 81712883 з виконання оскаржуваної позивачем постанови про стягнення з позивача штрафу в розмірі 34 000,00 грн та виконавчого збору в розмірі 3 400,00 грн.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що зазначені позивачем обставини можуть призвести до стягнення з позивача суми штрафу, накладеного оскаржуваною постановою, та, відповідно, істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову в цій справі.
Невжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваної позивачем постанови у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову може ускладнити поновлення прав позивача, оскільки вимагатиме від нього вжиття додаткових заходів щодо повернення стягнутих грошових коштів у межах примусового виконання оскаржуваної постанови.
Водночас, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів жодним чином не вказує на протиправність спірної постанови про застосування штрафу та не свідчить про фактичне вирішення справи судом. Вказаний захід забезпечення позову є пропорційним заявленим позивачем позовним вимогам, носить тимчасовий характер та не становитиме надмірний тягар для відповідача як стягувача.
Отже, заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 150-151, 154, 156, 293-297 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Зупинити до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили стягнення на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2672/1 від 14 жовтня 2024 року, яке здійснюється Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у межах виконавчого провадження № 81712883.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. ст. 295-297 КАС України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Копію ухвали направити сторонам та Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Суддя А. В. Стеценко