справа №176/2417/26
провадження №2/176/2015/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2026 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Волчек Н.Ю.,
з участю секретаря с/з Владімірової А.Ю.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача Черниш Тетяна Іванівна до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,-
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача, адвокат Черниш Т.І. звернулася до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах ОСОБА_1 , де просила ухвалити судове рішення, яким визнати за позивачем право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна укладеного 08.04.1999 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та зареєстрованого у Жовтоводському представництві Товарної біржі «Дніпродзержинська» 08.04.1999 року за реєстраційним номером 006/152-Ж.
Обґрунтовуючи свої вимоги, представник позивач вказує на те, що 08.04.1999 року між ОСОБА_3 , іменований далі Продавець, з одного боку, та Позивачкою ОСОБА_1 , іменована далі Покупець, з другого боку, було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, на підставі якого Продавець продав, а Покупець купив трикімнатну квартиру загальною площею 58,1 кв. м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана Квартира була продана за 11 500 гривень 00 копійок, які одержані Продавцем від Покупця до підписання цього Договору.
Таким чином, в укладеному Договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.1999 року, зареєстрованому Жовтоводським представництвом товарної біржі «Дніпродзержинська» під реєстраційним номером 006/152-Ж, сторони повністю оговорили всі істотні умови договору. Всі зобов`язання за даним Договором сторонами виконані в повному обсязі, зокрема: продавець продав, а покупець придбав об`єкт нерухомого майна .
Даний Договір Жовтоводським міським бюро технічної інвентаризації було записано в реєстрову книгу № 13, стор. 146, реєстраційний № 46, відомості про Покупця, як нового власника, було внесено до технічного паспорту на квартиру.
Отже, з 08.04.1999 року ОСОБА_1 фактично вступила у володіння і користування вказаною Квартирою.
Проте, на теперішній час Позивачка не має можливості розпоряджатися придбаною Квартирою та вчиняти щодо неї будь-які цивільно-правові угоди, оскільки вказаний Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.1999 року нотаріально не посвідчений.
Згідно рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелене Петрівського району Кіровоградської оголошено померлим.
Через протиріччя правових норм, діючих на час укладення правочину в 1999 році, відмови компетентними органами визнавати на даний час правочин дійсним, законним і виконаним, та через відсутність оригіналу Договору, Позивач змушена звернутись до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою судді від 07 липня 2026 року, відкрито провадження по вищезазначеній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
В судове засідання сторони не з`явилися. Про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно, належним чином.
Від представника позивача, адвоката Черниш Т.І до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та відсутність позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.
Від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшла заява про визнання позовних вимог, в якій остання повідомила, що є спадкоємицею майна ОСОБА_3 . Також, їй відомо, що 08.04.1999 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу, який був зареєстрований у Жовтоводському представництві Товарної біржі «Дніпродзержинська» 08.04.1999 року за реєстраційним номером 006/152-Ж. Отже, з 08.04.1999 року власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч.1,2 ст.4 Закону України «Про власність», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник на свій розсуд, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.
Згідно ч. 1 ст.13 Закону України «Про власність» об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
Судом встановлено, що 08 квітня 1999 року між ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, на підставі якого Продавець продав, а Покупець купив трикімнатну квартиру загальною площею 58,1 кв. м, житловою площею 40,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана Квартира була продана за 11 500 гривень 00 копійок, які одержані Продавцем від Покупця до підписання цього Договору.
Даний Договір Жовтоводським міським бюро технічної інвентаризації було записано в реєстрову книгу № 13, стор. 146, реєстраційний № 46, відомості про Покупця, як нового власника, було внесено до технічного паспорту на квартиру.
Отже, з 08.04.1999 року ОСОБА_1 фактично вступила у володіння і користування вказаною Квартирою.
Слід зазначити, що нотаріусом договір не посвідчувався, оскільки на час його укладення ст.15 Закону України «Про товарну біржу» передбачала, що договір укладений на торговій біржі не потребує свого подальшого нотаріального посвідчення.
Згідно рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 21 жовтня 2015 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелене Петрівського району Кіровоградської області, оголошено померлим. Рішення набрало законної сили 02.11.2015 року.
Згідно свідоцтва про смерть виданого 26 грудня 2015 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віц 62 роки, про що 17 грудня 2015 року складено відповідний актовий запис № 04.
ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_3 , що підтверджується Актовим записом про її народження № 244, складеним 26.07.1999 року, Свідоцтвом про народження її матері ОСОБА_4 Серія НОМЕР_1 , виданим повторно відділом РАЦС Жовтоводського міськвиконкому 24.08.1982 року та свідоцтвом про одруження останньої Серія НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області
ОСОБА_2 є спадкоємицею майна померлого ОСОБА_3 .
Судом досліджено копію спадкової справи № 75/2016, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як зазначає позивач у позовній заяві отримати дублікат Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.04.1999 року ОСОБА_1 не має можливості, оскільки Жовтоводське представництво товарної біржі «Дніпродзержинська», яке здійснювало реєстрацію Договору, фактично припинило свою фінансово-господарську діяльність у місті Жовті Води після зміни цивільного законодавства у 2004 році, Документи та архівні справи зазначеного представництва за місцем його колишнього розташування відсутні, а зв`язок із головною організацією втрачено.
Отже, Позивач правомірно набула право власності на квартиру, однак, на теперішній час визнати даний Договір дійсним в судовому порядку неможливо, оскільки оригінал Договору втрачено, збереглась лише його копія.
У відповідності до ч. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про власність», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник на свій розсуд користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про власність» об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
Частиною 3 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Отже, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, сторони виконали передбачені договором умови угоди, повністю оговорили усі істотні умови у тексті біржового договору. Всі зобов`язання за даним договором нерухомого майна сторонами виконані. Фактично позивач вступила у володіння і користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 .
На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися придбаним нерухомим майном та вчиняти щодо нього будь-які цивільно-правові угоди, оскільки договір купівлі-продажу не пройшов нотаріального посвідчення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного 08 квітня 1999 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 та зареєстрованого у Жовтоводському представництві Товарної біржі «Дніпродзержинська» 08.04.1999 року за реєстраційним номером 006/152-Ж.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК